Мегалітична архітектура
Мегаліти́чна архітекту́ра (від грец. μέγας — великий, грец. λίθος — камінь) — мистецтво створення мегалітів у добу енеоліту і бронзи 5–2 тис. до н. е.
Мегалітична архітектура виникла як реакція стародавньої людини на навколишній світ, як суто людський спосіб протиставити себе природі, втілити у візуально значущих формах уявлення про Всесвіт та своє місце в ньому. У мегалітичній архітектурі відбулося формування власне архітектури як мистецтва просторово-часового. Після відкриття 1994 археологічного комплексу Гьобеклі Тепе у Туреччині нижню хронологічну межу появи архітектури визначено як епоху докерамічного неоліту 9600-8200 до н. е. У мегалітичній архітектурі доби міді (енеоліту) і бронзи сформовано основні найпоширеніші типи мегалітів (мегалітичних споруд): менгіри, дольмени, кромлехи. На відміну від первісного житла, такі споруди обслуговували духовну діяльність певних людських спільнот. Деякі з цих спільнот були досить численними й добре організованими, щоб оперувати значною кількістю великих й важких кам’яних блоків.
Зразки мегалітичної архітектури найкраще збережено у Західній Європі — у Великій Британії, Данії, Ірландії, Іспанії, Португалії, Франції, на Мальті, а також у Туреччині. Ці споруди й комплекси поєднували виконання кількох суспільно важливих функцій: сакральну (релігійні культи, зокрема солярний), ритуальну (поховальну), оборонну, пізнавальну (астрономічні спостереження, важливі для річних циклів землеробства).
Мегалітична архітектура — найхарактерніше явище початкового етапу розвитку всесвітньої архітектури. Підсумками мегалітичної архітектури є:
- формування центричних та лінійних архітектурних композицій;
- створення монолітних стінових (див. Стіна) і каркасних (див. Каркас) систем будівництва;
- удосконалення стійково-балкової конструктивної системи, з якої в добу античності розвинеться чітко упорядкована система ордеру архітектурного;
- формування багатоелементних, композиційно узгоджених архітектурних ансамблів.
|
Література
- Moloney N. Archeology. Oxford : Oxford University Press, 1995. 160 p.
- Тимофієнко В. Нариси всесвітньої історії архітектури. Київ : Київський національний університет будівництва і архітектури, 2000. С. 37–46.
- Вечерський В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 11–13.
- Тимофієнко В. Історія архітектури Стародавнього світу. Київ : Наукова думка, 2006. С. 83–108; 22–26.
- Мегалітичні споруди // Гопцій О. Б., Масленнікова В. В., Анопрієнко Т. В. Архітектурне проєктування. Харків : Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, 2021. С. 223.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Мегалітична архітектура // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Мегалітична архітектура (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.03.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
