Мегалітична архітектура
Мегаліти́чна архітекту́ра (від грец. μέγας — великий, грец. λίθος — камінь) — мистецтво створення мегалітів у добу енеоліту і бронзи 5–2 тис. до н. е.
Мегалітична архітектура виникла як реакція стародавньої людини на навколишній світ, як суто людський спосіб протиставити себе природі, втілити у візуально значущих формах уявлення про Всесвіт та своє місце в ньому. У мегалітичній архітектурі відбулося формування власне архітектури як мистецтва просторово-часового. Після відкриття 1994 археологічного комплексу Гьобеклі Тепе у Туреччині нижню хронологічну межу появи архітектури визначено як епоху докерамічного неоліту 9600-8200 до н. е. У мегалітичній архітектурі доби міді (енеоліту) і бронзи сформовано основні найпоширеніші типи мегалітів (мегалітичних споруд): менгіри, дольмени, кромлехи. На відміну від первісного житла, такі споруди обслуговували духовну діяльність певних людських спільнот. Деякі з цих спільнот були досить численними й добре організованими, щоб оперувати значною кількістю великих й важких кам’яних блоків.
Зразки мегалітичної архітектури найкраще збережено у Західній Європі — у Великій Британії, Данії, Ірландії, Іспанії, Португалії, Франції, на Мальті, а також у Туреччині. Ці споруди й комплекси поєднували виконання кількох суспільно важливих функцій: сакральну (релігійні культи, зокрема солярний), ритуальну (поховальну), оборонну, пізнавальну (астрономічні спостереження, важливі для річних циклів землеробства).
Мегалітична архітектура — найхарактерніше явище початкового етапу розвитку всесвітньої архітектури. Підсумками мегалітичної архітектури є:
- формування центричних та лінійних архітектурних композицій;
- створення монолітних стінових (див. Стіна) і каркасних (див. Каркас) систем будівництва;
- удосконалення стійково-балкової конструктивної системи, з якої в добу античності розвинеться чітко упорядкована система ордеру архітектурного;
- формування багатоелементних, композиційно узгоджених архітектурних ансамблів.
Література
- Moloney N. Archeology. Oxford : Oxford University Press, 1995. 160 p.
- Тимофієнко В. Нариси всесвітньої історії архітектури. Київ : Київський національний університет будівництва і архітектури, 2000. С. 37–46.
- Вечерський В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 11–13.
- Тимофієнко В. Історія архітектури Стародавнього світу. Київ : Наукова думка, 2006. С. 83–108; 22–26.
- Мегалітичні споруди // Гопцій О. Б., Масленнікова В. В., Анопрієнко Т. В. Архітектурне проєктування. Харків : Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, 2021. С. 223.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Мегалітична архітектура // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Мегалітична архітектура (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.03.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Генеральний штаб Збройних сил України
Державна прикордонна служба України
Кіберполіція
Національна поліція України