Палац Кирила Розумовського в Батурині
Пала́ц Кири́ла Розумо́вського в Бату́рині – пам’ятка архітектури національного значення, Ніжинський район, Чернігівська область, Україна.
Зміст
Загальні відомості
Палацово-парковий ансамбль батуринської резиденції К. Розумовського міститься на краю високого лівобережного плато р. Сейму на південній околиці м. Батурина і є архітектурною домінантою в ландшафті. Місцевість довкола палацу називається Тепловкою за прізвищем радника К. Розумовського Г. Теплова (1717-1779; Росія), якому 1760 К. Розумовський подарував цю землю для спорудження маєтку, а 1772 викупив для себе.
Історична довідка
Батуринську резиденцію гетьмана К. Розумовського почали споруджувати 1752 під керівництвом Будівельної експедиції з будівництва міст Глухова і Батурина, яку очолював архітектор А. Квасов. 1755-1764 тут працював законтрактований в Італії архітектор А. Рінальді (1710-1794; Італія - Росія). За його проектом розплановано парк і розпочато будівництво мурованого палацового ансамблю, завершене 1799-1802 за проектом архітектора Ч. Камерона. Палац складався з центрального корпусу й симетрично поставлених по одній лінії з ним двох окремих бічних флігелів, з’єднаних з центральним корпусом огорожею. У зв’язку зі смертю власника 1803 опоряджувальні роботи в інтер’єрі центрального корпусу залишилися незавершеними. Палацом до 1836 володів А. Розумовський, після смерті якого Батуринський маєток перейшов до державної власності.
1824 пожежа знищила інтер’єри в центральному корпусі. 1887 палац підпорядкованно Київському військово-окружному інженерному управлінню, яке знищило регулярну частину парку і 1905 дозволило розібрати на цеглу один з бічних флігелів. 1908 на 14-му Археологічному з’їзді у м. Чернігові Г. Лукомський порушив питання про порятунок Батуринського палацу від остаточного знищення. Його підтримав М. Реріх, а також нащадки К. Розумовського. 1909 Батурин відвідав граф Каміл Львович Розумовський (1852-1917, Австрія) із сином Левом. Він асигнував 150 тис. крон на реставрацію палацу для створення в ньому музею. 1911 палац передано у власність Товариства захисту і збереження в Росії пам’яток мистецтва і старовини, яке обрало громадську комісію з питань Батуринського палацу. Її почесним головою став К. Розумовський, головою – очільник Товариства князь Михайло Костянтинович Горчаков (1880-1961; Росія-Франція), секретарем – Г. Лукомський, членами – О. Бенуа, Василь Петрович Кочубей (1868-1940; Росія-Франція), І. Фомін, Б. Ханенко.
Палацовий ансамбль 1907 та 1911-1913 дослідив і частково реставрував петербурзький архітектор Андрій Євгенович Білогруд (1875-1933; Україна-Росія). 1917 в палаці планували влаштувати будинок інвалідів. 1923 тут сталася руйнівна пожежа, 1941-1943 – пошкодження декору й архітектурних деталей. Другий флігель розібрано на цеглу в 1930-х. Частина парку – партер, що переходив у ландшафтний парк, також втрачено. 1947-1948 виконано консерваційні роботи, 1968 та 1978 опрацьовано проекти реставрації і пристосування палацу під піонерський табір (не реалізовано). Втрачені флігелі разом з огорожею передбачено відтворити, а палац – реставрувати згідно з програмою, схваленою Урядом 1999. Проектну документацію розробив інститут Укрпроектреставрація. Для сприяння реалізації цих заходів 2005 створено благодійний фонд «Гетьманська столиця». За сприяння Президента України В. Ющенка на замовлення Чернігівської обласної державної адміністрації 2005-2009 корпорацією Укрреставрація реставровано центральний корпус з пристосуванням під музей, відбудовано бічні флігелі, огорожу й відтворено регулярну частину парку. Тут розмістився головний осередок Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» з Музеєм гетьманства, відповідними експозиційними, репрезентативними, науковими, фондовими та іншими приміщеннями.
Характеристика
Ансамбль включає розташований на високій надрічковій терасі засаджений липами регулярний парк, квадратна в плані територія якого має по периметру ґратчасту металеву огорожу на цегляних рустованих стовпчиках. Регулярний парк переходив у ландшафтний, який спускався униз по рельєфу до р. Сейму. На межі регулярного парку, ближче до схилу – палац з двома флігелями, звернений головним фасадом до р. Сейму. Триповерховий на підвалі палац має компактне розпланування: він прямокутний у плані з двома напівротондами на бічних фасадах. Головний фасад прикрашає восьмиколонний портик іонічного ордера висотою у два поверхи, піднятий на глуху аркаду першого поверху. Портик завершено трикутним фронтоном із «палладіанським» (див. А. Палладіо) сегментним вікном у тимпані. Напівротонди мають купольні завершення і прикрашені напівколонами іонічного ордера. Парковий фасад трактовано лаконічно: головний його елемент – тераса, що спирається на колонаду тосканського ордера. Декор фасадів стриманий, у стилі високого класицизму.
В інтер’єрах частково збереглися печі, паркет, ліплення плафонів тощо. Під час реставраційно-відновлювальних робіт 2005-2008 всі інтер’єри отримали декор, аналогічний декору інших збережених творів Ч. Камерона. Стіни муровано з цегли на вапняно-піщаному розчині, фусти колон, бази, капітелі, балясини, інші елементи та архітектурні деталі – з каменю-пісковика. Дах щипцевий по дерев’яних кроквах, укритий покрівельною сталлю. Припалацові флігелі однакові, прямокутні в плані, двоповерхові, нижчі від головного корпусу. Фасади членують пілястри римо-доричного ордера й вінчають трикутні фронтони з «палладіанським» вікном у тимпані.
Значення
Палац К. Розумовського в Батурині – видатний зразок архітектурного ансамблю стилю високого класицизму, єдиний твір архітектора Ч. Камерона в Україні. Як пам’ятка архітектури національного значення має охоронний № 837. Історико-меморіальне значення зумовлене тим, що це одна з небагатьох збережених пам’яток бурхливої будівничої діяльності останнього гетьмана України К. Розумовського.
Цитати
Про палац К. Розумовського в Батурині у 1840-х рр. писав поет, письменник і драматург Олексій Костянтинович Толстой (1817-1875, Росія-Україна) – правнук гетьмана К. Розумовського:
Ты знаешь край, где Сейм печально воды
Меж берегов осиротелых льет?
Над ним дворца разрушенные своды,
Густой травой давно заросший вход?
Над дверью щит с гетманской булавою?
Туда, туда стремлюся я душою!Цит за: Полное собрание сочинений гр. А. К. Толстого. Т. 1. Санкт-Петербург : Издание А. Ф. Маркса, 1907. С. 364.
М. Реріх, нарис «Разрушение»:
Оригінал:
«Ещё грустная история дворца в Батурине. Построен при Елизавете Петровне гетманом Разумовским. До прошлого года состоял из трёх частей: великолепный корпус в середине и два крыла. Место красивое – берег реки. Здание находится в Инженерном ведомстве. Причт местной церкви в 1905 г. просил разрешения безвозмездно разобрать дворец на постройку церкви и Киевский военно-окружной совет признал ходатайство заслуживающим удовлетворения. Но Главное инженерное управление вспомнило про Археологическую комиссию и запросило ее. Комиссия не согласилась с Киевским советом и Инженерное управление предложило Археологической комиссии принять дворец в своё ведение. На содержание дворца нужно 4100 р., да и содержание сторожа. Теперь Археологическая комиссия зловеще просила Академию художеств командировать учеников для зарисовки и снятия чертежей дворца. Последняя исповедь перед казнью, может быть? Последнее свиданье? (…) Запишите имена разрушителей.»
Переклад:
«Ще сумна історія палацу в Батурині. Побудований за Єлизавети Петрівни гетьманом Розумовським. До минулого року складався з трьох частин: чудовий корпус посередині і два крила. Місце красиве – берег річки. Будівля належить Інженерному відомству. Причт місцевої церкви в 1905 р. просив дозволу безоплатно розібрати палац для будівництва церкви і Київська військово-окружна рада визнала слушність клопотання. Але Головне інженерне управління згадало про Археологічну комісію і спрямувало запит до неї. Комісія не погодилася з Київською радою, тож Інженерне управління запропонувало Археологічній комісії взяти палац під свою опіку. На утримання палацу потрібно 4100 р., та ще необхідно утримувати сторожа. Тепер Археологічна комісія зловісно просила Академію мистецтв відрядити учнів для змалювання і виготовлення креслеників палацу. Остання сповідь перед стратою, напевно? Останнє побачення? (...) Запишіть імена руйнівників.»Цит за: Рерих Н. Берегите старину. Москва : Международный центр Рерихов, 1993. С. 22-23. Переклад В. Вечерського
Джерела
- Батурин: сторінки історії: Збірник документів і матеріалів. Чернігів : КП «Видавництво «Чернігівські обереги», 2009. 786 с.
Література
- Горностаев Ф. Строительство графов Разумовских на Черниговщине // Труды XIV археологического съезда в Чернигове. Москва, 1908. Т. 2. С. 167-195.
- Лукомский Г. Батуринский дворец, его история, разрушение и реставрация. Санкт-Петербург : Сириус, 1912. 29 с.
- Горностаев Ф. Дворцы и церква Юга. Москва : Товарищество «Образование», 1914. 85 с.
- Гаврилова С. Дворец Кирилла Разумовского в Батурине // Північне Лівобережжя та його культура ХVIII – початку XX століття. Суми, 1991. С. 21.
- Вечерський В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: виявлення, дослідження, фіксація. Київ : Вид. дім А.С.С., 2005. С. 71-73.
- Кербут Т. Історія реставрації палацу К. Розумовського в Батурині 1911-2005 рр. // Історико-культурні надбання Сіверщини у контексті історії України. Збірник наукових праць. Глухів : РВВ ГДПУ, 2006. С. 228-232.
- Вечерський В. Гетьманські столиці України. Київ : Наш час, 2008. 320 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Палац Кирила Розумовського в Батурині // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Палац Кирила Розумовського в Батурині (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.02.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
