Успенський собор в Охтирці

Успенський собор в Охтирці. Загальний вигляд з південного сходу. Фото початку 20 ст.

Успе́нський собо́р в Охти́рці – втрачений об’єкт архітектурної спадщини, Сумська область, Україна.

Південний фасад. Фото 1914
Інтер’єр. Фото 1914

Історична довідка

Дерев’яний Успенський собор збудовано 1654 в центрі спорудженої одночасно з ним Охтирської фортеці. 1728–1738 зусиллями охтирського козацького полковника О. Лесевицького (кінець 17 ст. — 1751; тепер Україна) на місці дерев’яного зведено мурований міський собор, у крипті якого влаштували родову усипальницю Лесевицьких. Представників цього роду тут ховали до 1910-х. На початку 20 ст. перед собором збудували муровану чотириярусну дзвіницю в еклектичних (див. Еклектика) архітектурних формах. Успенський собор зруйнували в кінці 1930-х, дзвіницю — 1970.

Характеристика

Собор належить до рідкісних в українській мурованій архітектурі поєднань різних типів храму: хрестовокупольного та хрещатого дев’ятидільного однобанного. Від хрестовокупольного типу запозичено облаштування чотирьох масивних опорних пілонів, поєднаних підпружними арками. Вони за посередництвом діагональних арочок несли світловий восьмерик із куполом і світловим ліхтарем. Середня нава і трансепт на фасадах виділено півкруглими виступами, увінчаними високими пластичними фронтонами. Фасади собору досить статичні й урівноважені, поділені горизонтальним гуртом на два яруси. Великі прямокутні вікна також розміщено у два яруси. Вінчала композицію восьмигранна двозаломна баня параболічних обрисів.

Значення

Успенський собор в Охтирці започаткував оригінальний слобожанський тип мурованих храмів, уплив якого поширився за межі регіону. Цей тип хрещатого дев’ятидільного чотиристовпного однобанного храму з півкруглими в плані виступами середньої нави і трансепта в середині 18 ст. розвинувся у двох регіонах України — Слобожанщині (Покровський собор в Охтирці) та Наддніпрянщині (Собор Різдва Богородиці та дзвіниця в Козельці, Антонія і Феодосія собор у Василькові).

Додатково

Поширена в літературі гіпотеза про авторство Успенського собору в Охтирці київського архітектора І. Григоровича-Барського є безпідставною.

Цитати


Г. Логвин:
«Успенський храм в наступному часто брали за зразок. Мистецькі концепції споруди по-своєму інтерпретували ті, хто будував межиріцький собор, Покровську церкву в тій же Охтирці, а також козелецький собор».

 Цит. за: Логвин Г. По Україні: Стародавні мистецькі пам’ятки. Київ : Мистецтво, 1968. С. 425.


Успенський собор в Охтирці згадує в одному зі своїх філософських діалогів Г. Сковорода, пояснюючи взаємозв’язок тварного і нетварного, тобто коду й інформації:
«Если видишь на старой в Ахтырке церкве кирпичь и вапну, а плана ея не понимаешь, как думаешь – усмотрел ли и узнал ея? – Никак! Таким образом, одну только крайнюю и последнюю наружность вижу в ней, которую и скот видит, а симметрии ея, или пропорции и размера, который всему связь и голова материалу, понеже в ней не разумею, для того и ея не вижу, не видя ея головы».

 Цит. за: Попович М. Нарис історії культури України. Київ : АртЕк, 1998. С. 263.


Література

  1. Таранушенко С. Пам’ятники архітектури Слобожанщини XVII–XVIII віків // Питання історії архітектури та будівельної техніки України. Київ : Держбудвидав УРСР, 1959. С. 44–80.
  2. Логвин Г. По Україні: Стародавні мистецькі пам’ятки. Київ : Мистецтво, 1968. С. 423–425.
  3. Вечерський В. В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. Київ : Науково-дослідний інститут теорії і історії архітектури і містобудування, 2002. С. 321–322.
  4. Вечерський В. В. Регіональні особливості архітектури бароко на Слобожанщині // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини. 2008. Вип. 5. С. 36–52.

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Успенський собор в Охтирці // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Успенський собор в Охтирці (дата звернення: 28.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
01.10.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶