Хрестовоздвиженський монастир у Полтаві
Хрестовоздви́женський монасти́р у Полта́ві — ансамбль пам’яток архітектури національного значення, Україна.
Розташований у північній околиці міста (на високій горі над заплавою р. Ворскли). Монастирський собор із дзвіницею є архітектурною домінантою м. Полтави, визначає її своєрідність як історичного міста.
Зміст
Історична довідка
Монастир заснував ігумен Мгарського Спасо-Преображенського монастиря Калістрат 1650 неподалік Полтавської фортеці. Розбудовувався монастир коштом полтавського полковника Мартина Івановича Пушкаря (1598–1658) та інших полтавців. Спершу всі монастирські споруди були дерев'яними. 1689 коштом гетьмана І. Самойловича розпочато будівництво мурованого Хрестовоздвиженського собору, зразком для якого слугував собор Мгарського Спасо-Преображенського монастиря. Після падіння І. Самойловича будівництвом собору опікувалися гетьман І. Мазепа та полтавський полковник І. Іскра. 1693 монастир спустошили татари. Весною 1709 під час облоги Полтави шведи захопили монастир і з його земляних бастіонів обстрілювали міську фортецю. Після Полтавської битви 1709 собор завершено стараннями полтавського полковника Василя Васильовича Кочубея (1680–1743). Освячено 1756.
1750 на південь від собору збудували муровану теплу трапезну зі Свято-Троїцькою церквою (не збереглася, відбудована 1999). 1786 збудовано муровану монастирську дзвіницю, 1770 — будинок ігумена (не зберігся). Братські келії, збудовані 1770, обмежували монастирську територію з боку міста.
1889 збудовано мурований монастирський корпус з лікарнею, 1887 — трапезну церкву св. Симеона Богоприїмця. Монастир обнесено муром 1881 та 1887. За межами монастирського муру 1887 збудовано готель для прочан.
Від 1776 монастир був кафедральним для Слов'янських і Херсонських архієреїв. 1797 його зарахували до Чернігівської єпархії як чоловічий монастир 2-го класу. 1819–1876 при монастирі діяло чоловіче духовне училище. З 1884 тут була резиденція вікаріїв Полтавської єпархії.
1923 монастир закрили. Значну частину монастирських будівель знищено 1933. Монастир відновив свою діяльність (1942) як жіночий. У 1960 його знову закрили. Від 1990 діє як жіночий монастир УПЦ (МП).
Упродовж 1950–1953 на збережених старовинних будівлях проведено консерваційні роботи, 1981–2000 — здійснено реставрацію.
|
Характеристика
Собор та дзвіниця — головні споруди монастирського комплексу. Собор мурований, тринавовий, шестистовпний, семибаневий. Центральне ядро має хрестовокупольну структуру. Довжина храму 30 м, висота до зеніту центральної бані 28 м. Собор мав 4 престоли. Монументальний чотириярусний іконостас, що займав усю широчінь храму, вирізьбив 1772 майстер С. Шалматов у стилістиці рококо. Іконостас знищили 1933. У 2010 його відтворили в первісних формах.
В архітектурі собору синтезовано впливи західноєвропейського стилю бароко, старовинних композицій давньоруських монастирських храмів 12 ст. і традиційних прийомів української церковної архітектури 17 ст.
Надбрамна дзвіниця мурована, потинькована, чотириярусна, висотою 47 м, у стильових формах пізнього бароко. 1-й, 2-й та 3-й яруси прикрашені колонами римо-доричного, іонічного і коринфського ордерів. У 2-му і 3-му ярусах були дзвони, у 4-му — годинниковий механізм із курантами (не збереглися).
Значення
Збережені будівлі Хрестовоздвиженського монастиря в Полтаві формують унікальний архітектурний ансамбль, до складу якого входить Хрестовоздвиженський собор — один із етапних творів архітектури доби Гетьманщини за впливом на розвиток храмового будівництва у Лівобережній Україні 18 ст.
Додатково
Напередодні Полтавської битви 17.06.1709 біля монастиря при об'їзді шведських аванпостів було поранено короля Швеції Карла ХІІ (це поранення мало фатальне значення для перебігу битви).
З монастирем пов'язана діяльність грецьких учених Євгенія Булгаріса (1715-1806), котрий 1776-1781 тут мешкав, Никифора Феотокі (1731-1800), котрий був настоятелем монастиря й архієпископом Слов'янським і Херсонським 1779-1786. У цьому монастирі працював і прийняв чернечий постриг знаменитий маляр Києво-Печерської лаври Самуїл Неділка (?-1769). У крипті соборного храму поховані видатні люди Полтавщини: архієпископи Амвросій (Серебреников, 1745-1792), Афанасій (Вольховський, 1741-1801); київський генерал-губернатор, генерал-аншеф Федір Матвійович Воєйков (1703-1778). На території монастиря поховані: архієпископи Полтавські і Переяславські: Іоанн (Петін, 1813-1889), Парфеній (Левицький, 1858-1922); генерал-майор Іларіон Іович Зеленський (1833-1891), сибірський купець і полтавський меценат Інокентій Семенович Котельников (1823-1902), губернський предводитель дворянства граф Лев Григорович Милорадович (1808-1879) та його дружина, громадська діячка й меценат Єлизавета Іванівна Милорадович (1832-1890), член Державної ради Російської імперії Єгор Павлович Старицький (1825-1899) та ін.
Література
- Яблонский Д. Порталы в украинской архитектуре. Киев: Изд. Акад. Архитектуры УССР, 1955. С. 126-127.
- Жук В. Хрестовоздвиженський монастир у Полтаві. "Пам'ятки України", 1992, № 2–3. С 104-109.
- Полтавщина: Енциклопедичний довідник. Київ, 1992. С. 778-780, 957.
- Пам'ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання / Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін.; За ред. Мардера А. П. та Вечерського В. В. Київ: Техніка, 2000. С. 198-199.
- Вечерський В. В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: виявлення, дослідження, фіксація. Київ: Вид. дім А.С.С., 2005. С. 225-228.
- Вечерський В. В. Українські монастирі. Київ: Наш час, 2008. С. 268-275.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Хрестовоздвиженський монастир у Полтаві // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Хрестовоздвиженський монастир у Полтаві (дата звернення: 29.04.2024).
Оприлюднено: 02.01.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
