Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Г. Шевченка
Літерату́рно-меморіа́льний буди́нок-музе́й Т. Г. Шевче́нка — перший державний музей в Україні, присвячений Т. Шевченкові.
Зміст
Історія будівлі музею
Музей знаходиться в будинку чиновника І. Житницького (1808–1889, тепер Україна), побудованому 1835 (тепер провулок Шевченка, 8 а, м. Київ). Будинок був дерев’яний, покритий тесом, одноповерховий із мансардою і напівпідвалом.
Т. Шевченко квартирував у ньому з весни 1846 до 05.04.1847 разом із письменником О. Афанасьєвим-Чужбинським та художником М. Сажиним (1818–1885; тепер Росія).
У цьому будинку поет упорядкував рукописну збірку «Три літа», написав балади «Лілея», «Русалка».
1918 мистецтвознавець Ф. Ернст уніс його до реєстру історичних пам’яток м. Києва.
1923 професор Київського художнього інституту (тепер Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) В. Кричевський доручив своєму учневі Ф. Титаренку (дати народження та смерті невідомі) зробити обміри будинку. Він також зібрав спогади мешканців про перебування в ньому Т. Шевченка. В. Кричевський оприлюднив ці відомості 1925.
04.11.1927 за сприяння Всеукраїнської Академії наук (тепер Національна академія наук України) будинок передали до Київської філії Інституту Тараса Шевченка (тепер Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України).
1925–1927 під керівництвом В. Кричевського зробили ремонт та реставрацію будівлі, створили художні проєкти експозиції; реалізовував її В. Міяковський (перший директор музею).
1927 — організовано музей-виставку.
10.11.1928 — у будівлі відбулося офіційне відкриття Будинку-музею Т. Г. Шевченка (м. Київ).
1946 з нагоди 100-річчя перебування в будинку Т. Шевченка на території садиби встановили погруддя поета (скульптор Г. Петрашевич [1903–1999, тепер Україна]).
Від 1966 — філія Державного музею Т. Г. Шевченка (тепер Національний музей Тараса Шевченка).
Характеристика музею
Музей зберігає експонати київського періоду життя і творчості Т. Шевченка. Це єдиний зразок типового дерев’яного міщанського помешкання першої половини 19 ст., разом із предметами побуду та зображеннями міста у творах образотворчого мистецтва.
Cкладається з 8 кімнат та веранди, де представлено інтер’єр побуту міщан середини 19 ст. За спогадами сучасників відтворено кімнату, у якій жив поет. На мансарді експоновано ужиткові речі середини 19 ст., малюнки та літографії зі зображенням тогочасного міста, копію дивана з майстерні Т. Шевченка в м. Петербурзі (відтворений за аквареллю О. Сластіона). У книжковій шафі, створеній за ескізами В. Кричевського для першої експозиції музею 1928, виставлені книги, періодичні видання із бібліотеки Т. Шевченка.
Колекції музею
Перша колекція музею (сформована 1925–1927) мала ілюстративний характер, складалася з вирізок, репродукцій, періодичних видань, фотографій та картин художників, написаних на замовлення музею. У 1930-х колекція збагатилась речами Т. Шевченка: одягом, малярським та гравірувальним приладдям, книжками з автографами поета. Започатковано наукову бібліотеку з виданнями 19 ст. та працями дослідників про Т. Шевченка.
В роки німецько-радянської війни 1941–1945 речі Шевченка евакуювали (див. Евакуація) до м. Новосибірська (тепер Росія). Будинок уцілів, 1944 — музей відновив роботу.
1946–1953 до колекції додались особисті речі М. Лисенка, І. Нечуя-Левицького, Г. Квітки-Основ’яненка, П. Куліша. Надалі колекцію поповнили альбомами з краєвидами м. Києва 19 ст., акварелями М. Сажина, Ф. Красицького, творами І. Їжакевича, М. Дерегуса. Невід’ємною частиною колекції є предмети вжитку киян 19 ст., вироби декоративного мистецтва, картини й графіка художників, що ілюструють життя та твори Т. Шевченка.
1969–1973 — здійснено комплексні реставраційні роботи й розгорнуто експозицію «Три приїзди Тараса Шевченка в Україну».
1992–1995 — створено нову експозицію «Тарас Шевченко у Києві».
На 2024 в музеї нараховують понад 7000 експонатів (із них понад 200 — меморіальні речі Т. Шевченка).
Із початком повномасштабної війни Росії проти України від 24.02.2022 найціннішу меморіальну частину фондової колекції евакуйовано в безпечне місце. Музейний простір заповнили тимчасові експозиції: сторінки з історії музею (перший путівник, тогочасні музейні світлини, проєкти першої виставки). Виставка «Покликані берегти» присвячена особам (з якими пов’язана історія відкриття та діяльності музею), репресованим радянською владою. Також представлені речі Р. Ратушного (1997–2022; Україна) — воїна 93-ої бригади «Холодний Яр», який загинув під час боїв у Харківській області (див. Російсько-українська війна).
Додатково
На території музею росте двохсотлітня шовковиця — сучасниця Т. Шевченка. Згідно з рішенням Київської міської ради від 01.12.2011 дерево оголошене пам’яткою природи місцевого значення.
Галерея
- Твори
Меморіальні речі Т. Шевченка
Майстерня Т. Шевченка
Кімната Т. Шевченка
Література
- Кричевський В. Будинок, де жив Т. Г. Шевченко у Київі // Україна. 1925. № 1–2. С. 136– 138.
- Кричевський В. До художнього оформлення будинку Т. Шевченка // Глобус. 1926. № 5. С. 67.
- Міяковський В. Будинок, зв’язаний з іменем Шевченка // Глобус. 1928. № 7. С. 88–89.
- Титаренко Ф. Довідка про Будинок-музей Т. Г. Шевченка в Києві // Архітектура Радянської України. 1939. № 5. С. 29–30.
- Кошовий І. Т. Т. Г. Шевченко в Києві. Київ : Радянська школа, 1945. 68 с.
- Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Г. Шевченка в Києві / Упоряд. О. І. Поляченко. Київ : Мистецтво, 1979. 124 с.
- Карпенко О. Будинок, де жив Тарас Шевченко // Науковий світ. 2009. № 2. С. 24–25.
- Орлова Н. Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка // Дивослово. 2017. № 5 (722). С. 61–64.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бражник О. А., Мрозек Г. Д. Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Г. Шевченка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Літературно-меморіальний будинок-музей Т. Г. Шевченка (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.02.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
