Національний музей Тараса Шевченка
Націона́льний музе́й Тара́са Шевче́нка (НМТШ) — літературно-художня музейна установа, присвячена життю та творчості поета, художника, філософа, публічного інтелектуала Т. Шевченка. Діє в м. Києві з 1941.
Зміст
Історична довідка
Установи-попередники
1902 в м. Чернігові було засновано Музей українських старожитностей (тепер Чернігівський обласний історичний музей імені В. В. Тарновського). Основою стала колекція українського антикваріату та шевченкіани мецената та колекціонера В. Тарновського (молодшого), який заповів її Чернігівській повітовій раді.
Із 1926 в м. Харкові функціонував Інститут Тараса Шевченка (його правонаступник — Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України) на чолі з істориком Д. Багалієм. Працівники закладу збирали й опрацьовували рукописи поета, малярські та графічні твори художника. Фонди стали підґрунтям наукових досліджень спадщини митця, видання його творів і створення в м. Харкові Галереї картин Шевченка (засновано в грудні 1932, офіційно відкрили 09.03.1934, на 120-річчя поета). Галерея картин Шевченка — перша музейна установа, де було зібрано його мистецькі твори, видання та документи: до фондів передано 107 оригінальних творів Т. Шевченка та частину приписуваних йому робіт, а згодом додано й шевченкіану Чернігівського історичного музею.
До 125-ліття від дня народження Т. Шевченка в м. Києві провели Республіканську ювілейну Шевченківську виставку (1939). У 10 залах Академії наук УРСР (тепер Національна академія наук України) розмістили понад 900 експонатів, зібраних із музеїв СРСР і закуплених у приватних осіб. На її основі вирішили заснувати Центральний державний музей Тараса Шевченка та розташувати його в Маріїнському палаці в Києві. Експозицію відкрили у квітні 1941. З початком німецько-радянської війни 1941–1945, частину колекції новоствореного музею евакуювали до м. Новосибірська (тепер Росія), інша частина експонатів залишилася в окупованому (див. Окупація) Києві.
Історія створення Державного музею Тараса Шевченка
27.03.1943 Рада народних комісарів УРСР ухвалила постанову, відповідно до якої при Інституті української мови і літератури Академії наук УРСР мав бути створений Державний літературно-художній музей Т. Г. Шевченка (проєкт не реалізовано).
1944 експонати повернули з евакуації до Музею українського мистецтва в м. Харкові (тепер Харківський художній музей). 1945 уряд УРСР ухвалив рішення про об’єднання Центрального державного музею Тараса Шевченка (м. Київ) та Галереї картин Шевченка (м. Харків) в єдиний музей, який відкрили 24.04.1949 в м. Києві. Це відбулося за сприяння письменників М. Бажана та П. Тичини, а також зусиллями мистецтвознавця М. Мацапури (1900–1974; тепер Україна). Розмістили музей у маєтку 19 ст., що належав Н. Терещенку (тепер бульвар Тараса Шевченка, 12). На момент відкриття закладу загальна кількість експонатів основного фонду становила майже 4000 одиниць. Директором став М. Мацапура.
З метою розгортання наукової роботи постановою уряду УРСР у січні 1951 музей передано в підпорядкування Академії наук УРСР (до 1960).
2001 музей отримав статус національного і відтоді має назву «Національний музей Тараса Шевченка». З 01.01.2003 установу підпорядковано Міністерству культури і мистецтв України (з 04.06.2020 Міністерство культури та інформаційної політики України).
Характеристика
Експозиція музею
.jpg)
Експозиція 1949–1983
Особняк Терещенків 1947 передали в розпорядження Державному музею Тараса Шевченка. Ремонтно-реставраційні роботи тривали два роки. Паралельно розбудовували експозицію під керівництвом М. Мацапури. Перша експозиція складалася з 24 залів (близько 3000 експонатів). Її було сформовано за хронологічно-тематичним принципом. Перші 13 залів висвітлювали життя та творчість Т. Шевченка (близько 300 оригінальних малюнків і олійних полотен митця, його особисті речі, малярське та гравірувальне приладдя, репродукції рукописів, першодруки поетичних творів, документи тощо).
Експозиція залишалася з незначними змінами до початку 1980-х.
Експозиція 1989–2004
1983 музей зачинили на ремонт та побудову нової експозиції. Оновлена експозиція складалася з 20 залів (4000 експонатів). Окремий простір присвятили вшануванню пам’яті митця з часу його смерті до кінця 1980-х (ішлося, зокрема, про пам’ятники Т. Шевченкові у світі).
Будівлю музею також реставрували, відновили вигляд особняка Терещенків кінця 19 ст.: декор, ліплені орнаменти, вишукані розписи, настельні панно.
Урочисте відкриття оновленого закладу відбулося 09.03.1989 (до 175-річчя від дня народження Т. Шевченка). Ця експозиція діяла до 2004 (з незначними змінами після проголошення Незалежності України).
Експозиція 2006–2013
2004–2006 в музеї проведено реекспозицію. Історію життя та творчості Т. Шевченка висвітлено за хронологічно-тематичним принципом у 15-ти залах на другому поверсі. Зали першого поверху особняка виділили під тимчасові музейні та зовнішні виставкові проєкти. Оновлений музей відкрито 22.12.2006.
Експозиція 2014–2022
До 200-річчя від дня народження Т. Шевченка в музеї провели наймасштабніші з часів його заснування ремонтно-реставраційні роботи та реконструкцію. У дворі будинку звели атріум, який водночас слугує і входом, і виставковим простором; встановили ліфти та пандуси.
Оновлена експозиція займає 15 залів та поділена на 2 частини. У першій — висвітлено біографію Т. Шевченка за хронологічно-тематичним принципом. У другій — створено галерею, де експонують оригінальні малярські та графічні твори митця. Останній зал присвячено історії формування колекції музею. Загалом в експозиції представлено 760 музейних предметів.
13.11.2021 в межах постійної експозиції відкрито додатковий інтерактивний виставковий простір «Шевченко: Архітектура слова», присвячений Шевченкові-поету та українській поезії.
24.02.2022 через повномасштабне вторгнення Росії в Україну (див. Російсько-українська війна) експозицію музею було демонтовано та убезпечено під керівництвом директора Д. Стуса (1966; тепер Україна).
Упродовж червня 2022 тривали роботи з монтажу експозиції, яку відкрили для відвідувачів 01.07.2022. З міркувань безпеки, на час російської агресії і воєнного стану, оригінали творів Шевченка замінено копіями, так само не експонують меморії.
Характеристика колекції музею
Історія формування колекції
У квітні — травні 1861 серед друзів і шанувальників творчості Т. Шевченка відбулися аукціони, на яких виставляли майно покійного, що залишилося в його майстерні в Академії мистецтв. До початку 20 ст. мистецьку спадщину та особисті речі Т. Шевченка зберігали переважно в приватних колекціях.
Найбільше шевченкіани (понад 1000 предметів) зібрав В. Тарновський (молодший), серед них: 34 рукописи, 324 картини й малюнки, 2 альбоми з малюнками й записами Т. Шевченка, 34 автографи, фотографії, книги з автографами, документи, меморіальні речі та посмертна маска (скульптор П. Клодт).
Від 1920-х ініціативу збирання та збереження спадщини митця перейняли наукові інституції. Станом на 2023 музейна колекція складається не лише з творів та меморіальних речей Т. Шевченка, але й відбиває рецепцію митця майже за 160 років.
НМТШ зберігає:
- найбільшу колекцію образотворчих творів Т. Шевченка (1830–1861): понад 800 картин, малюнків, офортів, ескізи, етюди, начерки, а також роботи, що приписують Т. Шевченку. Це портрети й автопортрети, пейзажі, історичні та побутові твори, ілюстрації до книжкових видань тощо, виконані олією, аквареллю, сепією, олівцем, тушшю, у техніці офорту та акватинти.
У колекції зберігають твори художників 19–21 ст.
- Книжкове зібрання: бібліотека Т. Шевченка, книжкові видання 19 — початку 20 ст. та праці з шевченкознавства (останні формують наукову бібліотеку музею). Серед унікальних екземплярів — першодруки видань поета, зокрема з його авторськими підписами («Гайдамаки»; 1841 та «Кобзар»; 1860); прижиттєві видання сучасників Т. Шевченка.
- Меморіальні речі. Основна частина музейної колекції особистих речей Т. Шевченка — це малярське та гравірувальне приладдя: мольберт, палітра, етюдник, пензлі, муштабель, флейси, тюбики з акварельними фарбами, міхурці з олійними фарбами, олівці графітні, лінійки, розтушовки зі спресованого паперу, мастихіни, шматочки крейди, чорнильниця, пера сталеві, офортні дошки, рулетки, плоскогубці, офортні голки, складаний ніж, приладдя для креслення з готовальні (циркуль, рейсфедери та ін.); табакерка з вигравіруваними ініціалами «Т.Ш.», штамп-печатка з монограмою «Т.Ш.».
- Архів Т. Шевченка: метрична книга церкви Іоанна Богослова села Моринці із записом про народження Т. Шевченка; особова справа студента Імператорської академії мистецтв; матеріали слідчої справи ІІІ відділення про членство поета в Кирило-Мефодіївському товаристві; особова справа, листування державних службовців, повідомлення про караульну службу, дані поліцейського нагляду, що стосуються перебування Т. Шевченка на засланні тощо. 2013 частину архіву було оцифровано та представлено для вільного доступу на сайті Британської бібліотеки.
Структурні підрозділи
НМТШ має філію — Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка (провулок Тараса Шевченка, 8а) — будинок, у якому митець орендував кімнату з 1846 до 1847 (філія музею від 1966).
Меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка, «Хата на Пріорці» (вулиця Вишгородська, 5) — відокремлений відділ музею з 1989.
Відділи НМТШ (бульвар Тараса Шевченка, 12):
- науково-дослідний відділ комплектування, обліку та наукового документування фондів;
- науково-дослідний відділ експозиційної роботи;
- науково-дослідний відділ виставкових проєктів, видавничої справи, дитячих та музейних програм і зв’язків з громадськістю;
- відділ науково-освітньої та науково-методичної роботи.
Діяльність
Музей обліковує й охороняє артефакти, поповнює та оцифровує фондові колекції, провадить науково-дослідну, науково-експозиційну, видавничу, науково-освітню, виставкову роботу, науково-методичну розробку та реалізацію дитячих програм, веде господарську діяльність, має наукову бібліотеку.
Додатково
Із архівом Т. Шевченка можна ознайомитися на сайті Британської бібліотеки. Режим доступу: URL: https://eap.bl.uk/project/EAP657
Дослідження про метричну книгу села Моринці та деконструкцію фейку довкола історії народження Т. Шевченка можна переглянути за посиланням: URL: https://www.facebook.com/watch/?v=220347805734647
Матеріал про меморії Т. Шевченка: URL: https://www.facebook.com/watch/?v=257325962031744
2018 Національний музей Тараса Шевченка здобув нагороду [Відкриті двері] від ГО «Доступно.UA» за 3-тє місце в номінації «Публічний простір».
Джерела
- Про надання Київському державному музею Т. Г. Шевченка статусу національного: Указ Президента України № 222/2001 від 31 березня 2001 р. // Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222/2001#Text
Література
- Опис речей Т. Г. Шевченка, що залишилися після його смерті // Тарас Шевченко: Документи та матеріали до біографії. 1814–1861 / За ред. Є. П. Кирилюка. 2-ге вид., перероб. та допов. Київ : Вища школа, 1982. С. 364–370.
- Лаєвський С. Л., Линюк Л. П. Музей українських старожитностей В. В. Тарновського у часі і просторі // Скарбниця української культури. 2002. Вип. 3. С. 5–8.
- Друг О., Малаков Д. Особняки Києва. Київ : Кий, 2004. С. 528–537.
- Наумова Н. Хата на Пріорці // Народна творчість та етнографія. 2007. № 5. С. 42–48. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20192
- Гальченко С. Національний музей Тараса Шевченка // Шевченківська енциклопедія : в 6 т. Київ : Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. Т. 4. С. 466. URL: http://www.ilnan.gov.ua/index.php/uk/pro-instytut/shevchenko/item/251-shevchenkivska-entsyklopediia-v-6-tomakh-tom-4
- Карпенко О. Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка // Шевченківська енциклопедія : в 6 т. Київ : Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. Т. 3. С. 822–824. URL: http://www.ilnan.gov.ua/index.php/uk/pro-instytut/shevchenko/item/250-shevchenkivska-entsyklopediia-v-6-tomakh-tom-3
- Наумова Н. Меморіальний будинок-музей Т. Г. Шевченка // Шевченківська енциклопедія : в 6 т. Київ : Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. Т. 4. С. 150–151. URL: http://www.ilnan.gov.ua/index.php/uk/pro-instytut/shevchenko/item/251-shevchenkivska-entsyklopediia-v-6-tomakh-tom-4
- Кацай В. Історія мистецького надбання Т. Г. Шевченка у Харкові в 1926–1948 рр. // Народознавчі зошити. 2014. № 6 (120). С. 1142–1154.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Полонська О. Г., Таращук Л. С. Національний музей Тараса Шевченка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Національний музей Тараса Шевченка (дата звернення: 13.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.11.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
