Відмінності між версіями «Церква Зішестя Святого Духа в Рогатині»
| (Не показані 16 проміжних версій 4 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Це́рква Зіше́стя Свято́го Ду́ха в Рогатині́''' — [[Архітектурна пам'ятка|пам’ятка архітектури]] національного значення, пам’ятка [[Всесвітня спадщина ЮНЕСКО|всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківська | + | [[Файл:Tserkva_Zishestya_Svyatoho_Dukha_v_Rohatyni.mp3|thumb|right|300px|<center>Церква Зішестя Святого Духа в Рогатині</center>]] |
| + | [[Файл:Церква Зішестя Святого Духа в Рогатині1.jpg|міні|праворуч|320пкс|Церква Зішестя Святого Духа в Рогатині. Загальний вигляд з вулиці]] | ||
| + | {{ЮНЕСКО | ||
| + | |Країна=Україна | ||
| + | |Місце розташування=Рогатин | ||
| + | |Площа=0,49 га; площа буферної зони 1,47 га | ||
| + | |Рік внесення=2013 | ||
| + | |Критерії= (iii)(iv) | ||
| + | }} | ||
| + | [[Файл:Церква Зішестя Святого Духа в Рогатині2.jpg|міні|праворуч|320пкс|Південний фасад]] | ||
| + | [[Файл:Церква Зішестя Святого Духа в Рогатині3.jpg|міні|праворуч|320пкс|Вигляд з заходу]] | ||
| + | [[Файл:Церква Зішестя Святого Духа в Рогатині4.jpg|міні|праворуч|320пкс|Іконостас в інтер’єрі]] | ||
| + | |||
| + | '''Це́рква Зіше́стя Свято́го Ду́ха в Рогатині́''' — [[Архітектурна пам'ятка|пам’ятка архітектури]] національного значення, пам’ятка [[Всесвітня спадщина ЮНЕСКО|всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківська область]], Україна. | ||
| + | |||
| + | Дерев'яна церква стоїть на [[цвинтар]]і у західному передмісті м. [[Рогатин]]а, парафіяльним [[Храм (архітектура)|храмом]] якого вона була. Міститься на пагорбі, до якого прилягає територія малоповерхової садибної [[Забудова|забудови]], завдяки чому відносно невелика [[споруда]] є архітектурним [[Акцент|акцентом]] у забудові. Площа території пам’ятки 0,49 га, [[Буферна зона|буферної зони]] — 1,47 га. | ||
==Історична довідка== | ==Історична довідка== | ||
| − | Збудована з дубових [[брус]]ів 1598 — про це свідчить напис в [[інтер'єр]]і на північній стіні центрального [[зруб]]у ( хоча зустрічаються й інші версії датування пам’ятки: | + | Збудована з дубових [[брус]]ів 1598 — про це свідчить напис в [[інтер'єр]]і на північній стіні центрального [[зруб]]у ( хоча зустрічаються й інші версії датування пам’ятки: кінець 15 ст., 1562, 1644–1645, 1648). |
| − | Церквою опікувалося місцеве православне братство, коштами якого створено унікальний [[іконостас]] 1648–1650 в [[Архітектурний стиль|стилі]] [[Ренесанс ( | + | Церквою опікувалося місцеве православне [[Церковне братство|братство]], коштами якого створено унікальний [[іконостас]] 1648–1650 в [[Архітектурний стиль|стилі]] [[Ренесанс (архітектура)|ренесансу]]. |
| − | 1675 до церкви з заходу прибудували чотиригранну триярусну [[Дзвіниця|дзвіницю]] каркасної конструкції. Іконостас реставровано 1885 (художник-реставратор | + | 1675 до церкви з заходу прибудували чотиригранну триярусну [[Дзвіниця|дзвіницю]] каркасної [[Конструкції (архітектура)|конструкції]]. Іконостас реставровано 1885 (художник-реставратор Ю. Макаревич, 1854; тепер Україна — 1936; тепер Польща), церкву — 1895, під керівництвом архітектора-реставратора М. Ковальчука (1855–1938; тепер Україна) за кошти, асигновані [[Галицький сейм|Галицьким сеймом]]. |
| − | Пам’ятку ремонтували на | + | Пам’ятку ремонтували на початку 20 ст., 1941, 1999, 2008. |
| − | За | + | За проєктом [[Могитич, Іван Романович|І. Могитича]] 1980–1982 здійснено наукову [[Реставрація (архітектура)|реставрацію]] і 1983 тут відкрито «Музей-пам'ятку дерев'яної архітектури і живопису 16–19 століть». 2007–2008 реставровано [[Ікона|ікони]] іконостасу. |
| − | + | Використовують як діючий храм [[Українська греко-католицька церква|Української греко-католицької церкви]] та музейний заклад — філія Музею мистецтв Прикарпаття (м. [[Івано-Франківськ]]). | |
==Характеристика== | ==Характеристика== | ||
| − | Церква зрубної конструкції, давнього галицького типу: тридільна, одноверха, з широким квадратним у плані центральним зрубом та вужчими гранчастими [[вівтар]]ем і [[Бабинець|бабинцем]]. Центральний зруб височить над бічними. Його увінчує чотиригранний двозаломний [[верх]] з восьмигранною [[Сигнатурка|сигнатуркою]]. Вівтар і бабинець покриті високим спадистим [[дах]]ом, широкий звис якого — [[піддашшя]] — лежить на фігурних [[ | + | Церква зрубної конструкції, давнього галицького типу: тридільна, одноверха, з широким квадратним у плані центральним зрубом та вужчими гранчастими [[вівтар]]ем і [[Бабинець|бабинцем]]. Центральний зруб височить над бічними. Його увінчує чотиригранний двозаломний [[верх]] з восьмигранною [[Сигнатурка|сигнатуркою]]. Вівтар і бабинець покриті високим спадистим [[дах]]ом, широкий звис якого — [[піддашшя]] — лежить на фігурних [[Кронштейн (архітектура)|кронштейнах]]-[[Випусти|випустах]] вінців зрубів, об’єднуючи церкву з дзвіницею, яка приставлена до західного фасаду бабинця. Каркас дзвіниці обшитий [[дошка]]ми, 3-й [[Ярус (архітектура)|ярус]] прорізаний прямокутними отворами-[[Голосники|голосниками]] з підковоподібними завершеннями. Накрита дзвіниця чотиригранним наметовим дахом, увінчаним високим [[Шпиль|шпилем]] на [[четверик]]у. Вхід у церкву влаштований у південній стіні бабинця. Первісно поверхні дубових зрубів ззовні були розмальовані (збереглися фрагменти). Всередині центральний зруб перекритий зрізаним наметовим [[Склепіння (архітектура)|склепінням]], бабинець і вівтар — зімкненими. Хори влаштовані при західній стіні центрального зрубу. |
В інтер'єрі зберігся п'ятиярусний іконостас, окремі ікони 16–18 ст., [[стародруки]], [[скульптура]], надгробні плити 17 ст. Особливу мистецьку цінність становлять різьблені [[царські врата]], дияконські двері з живописними зображеннями архістратига Михаїла та Мельхіседека, намісний ряд з іконами Спасителя та Богородиці. | В інтер'єрі зберігся п'ятиярусний іконостас, окремі ікони 16–18 ст., [[стародруки]], [[скульптура]], надгробні плити 17 ст. Особливу мистецьку цінність становлять різьблені [[царські врата]], дияконські двері з живописними зображеннями архістратига Михаїла та Мельхіседека, намісний ряд з іконами Спасителя та Богородиці. | ||
==Значення== | ==Значення== | ||
| − | Пам'ятка належить до найдовершеніших творів галицької школи народної архітектури. Іконостас є одним з | + | Пам'ятка належить до найдовершеніших творів галицької школи народної архітектури. Іконостас є одним з трьох найстаріших збережених іконостасів України. |
21.06.2013 рішенням 37-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО церкву внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у складі серійної транскордонної номінації «[[Дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі і України]]». | 21.06.2013 рішенням 37-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО церкву внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у складі серійної транскордонної номінації «[[Дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі і України]]». | ||
==Додатково== | ==Додатково== | ||
| − | Версія про належність до [[Парафія|парафії]] цієї церкви [[Роксолана | + | Версія про належність до [[Парафія|парафії]] цієї церкви [[Роксолана|Роксолани]] (Анастасії Лісовської) не має підтвердження в історичних джерелах. |
| + | |||
| + | У зв’язку з номінуванням пам’ятки до [[Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО|Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]] [[Національний банк України]] 2009 випустив пам’ятну [[Монета|монет]]у «Церква Святого Духа в Рогатині». | ||
| − | + | Перша церква в Україні зі Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі і України», по якій в рамках проєкту «Музеї онлайн» було розроблено віртуальну екскурсію (2013) з аудіосупроводом. | |
| − | + | {| align="right" style="background:#f8f9fa; border:1px solid #c8ccd1; font-size:90%; margin-left:1em" cellspacing=0 cellpadding=0 | |
| + | |- | ||
| + | |<gallery mode="packed" heights="250px"> | ||
| + | Церква Зішестя Святого Духа в Рогатині5.jpg|Царські врата іконостасу | ||
| + | Церква Зішестя Святого Духа в Рогатині6.jpg|Дияконські двері іконостасу з зображенням архангела Михаїла | ||
| + | Церква Зішестя Святого Духа в Рогатині7.jpg|Дияконські двері іконостасу з зображенням Мельхіседека | ||
| + | Церква Зішестя Святого Духа в Рогатині8.jpg|Ікона намісного ряду «Богородиця» | ||
| + | Церква Зішестя Святого Духа в Рогатині9.jpg|Ікона намісного ряду «Спаситель» | ||
| + | </gallery> | ||
| + | |} | ||
==Література== | ==Література== | ||
| Рядок 47: | Рядок 73: | ||
[[Категорія:е-ВУЕ]] | [[Категорія:е-ВУЕ]] | ||
[[Категорія:Цивілізація]] | [[Категорія:Цивілізація]] | ||
| − | |||
[[Категорія:Архітектура]] | [[Категорія:Архітектура]] | ||
[[Категорія:Культурологія]] | [[Категорія:Культурологія]] | ||
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Пам'яткознавство]] |
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Озвучено]] |
| − | |||
[[Категорія:Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури]] | [[Категорія:Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури]] | ||
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Історія архітектури]] |
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Релігієзнавство]] [[Категорія:Культові споруди]] |
| − | [[Категорія: | + | [[Категорія:Пам'ятки архітектури національного значення]] |
| + | [[Категорія:Пам'ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]] | ||
| + | [[Категорія:Україна]] | ||
{{Оприлюднено | {{Оприлюднено | ||
| − | |Науковий напрям= | + | |Науковий напрям=Архітектура |
| − | |Дефініція=пам’ятка архітектури національного значення, пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Івано-Франківська обл., Україна | + | |Дефініція=пам’ятка архітектури національного значення, пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Івано-Франківська обл., Україна. |
|Статус гасла=Оприлюднено | |Статус гасла=Оприлюднено | ||
|Аудіосупровід= | |Аудіосупровід= | ||
Поточна версія на 18:27, 4 квітня 2024
|
Церква Зішестя Святого Духа в Рогатині | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Місце розташування | Рогатин |
| Площа | 0,49 га; площа буферної зони 1,47 га |
| Рік внесення | 2013 |
| Критерії | (iii)(iv) |
Це́рква Зіше́стя Свято́го Ду́ха в Рогатині́ — пам’ятка архітектури національного значення, пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Івано-Франківська область, Україна.
Дерев'яна церква стоїть на цвинтарі у західному передмісті м. Рогатина, парафіяльним храмом якого вона була. Міститься на пагорбі, до якого прилягає територія малоповерхової садибної забудови, завдяки чому відносно невелика споруда є архітектурним акцентом у забудові. Площа території пам’ятки 0,49 га, буферної зони — 1,47 га.
Зміст
Історична довідка
Збудована з дубових брусів 1598 — про це свідчить напис в інтер'єрі на північній стіні центрального зрубу ( хоча зустрічаються й інші версії датування пам’ятки: кінець 15 ст., 1562, 1644–1645, 1648).
Церквою опікувалося місцеве православне братство, коштами якого створено унікальний іконостас 1648–1650 в стилі ренесансу.
1675 до церкви з заходу прибудували чотиригранну триярусну дзвіницю каркасної конструкції. Іконостас реставровано 1885 (художник-реставратор Ю. Макаревич, 1854; тепер Україна — 1936; тепер Польща), церкву — 1895, під керівництвом архітектора-реставратора М. Ковальчука (1855–1938; тепер Україна) за кошти, асигновані Галицьким сеймом.
Пам’ятку ремонтували на початку 20 ст., 1941, 1999, 2008.
За проєктом І. Могитича 1980–1982 здійснено наукову реставрацію і 1983 тут відкрито «Музей-пам'ятку дерев'яної архітектури і живопису 16–19 століть». 2007–2008 реставровано ікони іконостасу.
Використовують як діючий храм Української греко-католицької церкви та музейний заклад — філія Музею мистецтв Прикарпаття (м. Івано-Франківськ).
Характеристика
Церква зрубної конструкції, давнього галицького типу: тридільна, одноверха, з широким квадратним у плані центральним зрубом та вужчими гранчастими вівтарем і бабинцем. Центральний зруб височить над бічними. Його увінчує чотиригранний двозаломний верх з восьмигранною сигнатуркою. Вівтар і бабинець покриті високим спадистим дахом, широкий звис якого — піддашшя — лежить на фігурних кронштейнах-випустах вінців зрубів, об’єднуючи церкву з дзвіницею, яка приставлена до західного фасаду бабинця. Каркас дзвіниці обшитий дошками, 3-й ярус прорізаний прямокутними отворами-голосниками з підковоподібними завершеннями. Накрита дзвіниця чотиригранним наметовим дахом, увінчаним високим шпилем на четверику. Вхід у церкву влаштований у південній стіні бабинця. Первісно поверхні дубових зрубів ззовні були розмальовані (збереглися фрагменти). Всередині центральний зруб перекритий зрізаним наметовим склепінням, бабинець і вівтар — зімкненими. Хори влаштовані при західній стіні центрального зрубу.
В інтер'єрі зберігся п'ятиярусний іконостас, окремі ікони 16–18 ст., стародруки, скульптура, надгробні плити 17 ст. Особливу мистецьку цінність становлять різьблені царські врата, дияконські двері з живописними зображеннями архістратига Михаїла та Мельхіседека, намісний ряд з іконами Спасителя та Богородиці.
Значення
Пам'ятка належить до найдовершеніших творів галицької школи народної архітектури. Іконостас є одним з трьох найстаріших збережених іконостасів України.
21.06.2013 рішенням 37-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО церкву внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у складі серійної транскордонної номінації «Дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі і України».
Додатково
Версія про належність до парафії цієї церкви Роксолани (Анастасії Лісовської) не має підтвердження в історичних джерелах.
У зв’язку з номінуванням пам’ятки до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Національний банк України 2009 випустив пам’ятну монету «Церква Святого Духа в Рогатині».
Перша церква в Україні зі Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі і України», по якій в рамках проєкту «Музеї онлайн» було розроблено віртуальну екскурсію (2013) з аудіосупроводом.
|
Література
- Юрченко П. Г. Дерев'яна архітектура України. Київ : Будівельник, 1970. 192 с.
- Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін. Пам'ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 125.
- Дерев'яні церкви Карпатського регіону України і Польщі. Львів : Компанія Гердан, 2011. С. 4–5.
- Wooden Tserkvas of the Carpathian Region in Poland and Ukraine. Cultural Property of the Republic of Poland and Ukraine for Inclusion in the World Heritage List. Warszawa : National Heritage Board of Poland, 2011. P. 19–22.
- Вечерський В. В. Українська дерев'яна архітектура. Київ : Балтія-Друк, 2013. С. 93.
- Драган М. Д. Українські деревляні церкви. Генеза і розвій форм. 2-ге вид. Харків : Савчук О. О., 2016. 450 с.
- Віртуальна екскурсія церквою Святого Духа в Рогатині // Україна Incognita. URL: http://incognita.day.kyiv.ua/virtualna-ekskursiya-czerkvoyu-svyatogo-duxa-v-rogatini.html
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Церква Зішестя Святого Духа в Рогатині // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Церква Зішестя Святого Духа в Рогатині (дата звернення: 28.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.04.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
