Відмінності між версіями «Гульбище»
| (Не показано 9 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | __NOTOC__ | ||
'''Гу́льбище''' — багатозначний термін. | '''Гу́льбище''' — багатозначний термін. | ||
| − | '''1)''' [[Тераса]] на [[Галерея|галереї]], що прилягає до [[Споруда|споруди]] на рівні [[перекриття]] цокольного або першого [[поверх]]у. | + | |
| + | '''1)''' [[Тераса (архітектура)|Тераса]] на [[Галерея|галереї]], що прилягає до [[Споруда|споруди]] на рівні [[перекриття]] цокольного або першого [[поверх]]у. | ||
Гульбища відомі в церковних спорудах [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]] з 9 ст. Вони дверима були поєднані з [[Хори|хорами]] і за сприятливих погодних умов слугували місцем перебування під час [[Літургія|літургії]] родини [[ктитор]]а [[Храм (архітектура)|храму]] ([[імператор]]а, інших представників [[Аристократія|аристократії]]). | Гульбища відомі в церковних спорудах [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]] з 9 ст. Вони дверима були поєднані з [[Хори|хорами]] і за сприятливих погодних умов слугували місцем перебування під час [[Літургія|літургії]] родини [[ктитор]]а [[Храм (архітектура)|храму]] ([[імператор]]а, інших представників [[Аристократія|аристократії]]). | ||
| − | У 11 ст. артілі візантійських майстрів перенесли [[Традиція (архітектура)|традиції]] будування мурованих [[Церква (архітектура)|церков]] з гульбищами на територію [[Давня Русь|Давньої Русі]]: більшість дослідників [[Софійський собор у Києві|Софійського собору в Києві]] [[[Асєєв, Юрій Сергійович|Ю. Асєєв]], М. Брунов (1898–1971; тепер Росія), К. Дж. Конант (1894–1984; США), [[Моргілевський, Іполит Владиславович|І. Моргілевський]], [[Новицький, Олексій|О. Новицький]], [[Солнцев, Федір Григорович|Ф. Солнцев]] ] вважають, що первісно його з трьох боків оточувало гульбище. [[Борисоглібський собор у Чернігові]] з двох боків, а [[церква Покрова на Нерлі]] з трьох боків також первісно були оточені гульбищем. В архітектурі Московського царства гульбища поширилися в 16–17 ст. Їх влаштування було даниною традиції, але суперечило природно-кліматичним умовам Східної Європи: значна кількість опадів і низькі температури взимку зумовили постійне руйнування конструкцій. Для запобігання цьому | + | У 11 ст. артілі візантійських майстрів перенесли [[Традиція (архітектура)|традиції]] будування мурованих [[Церква (архітектура)|церков]] з гульбищами на територію [[Давня Русь|Давньої Русі]]: більшість дослідників [[Софійський собор у Києві|Софійського собору в Києві]] [ [[Асєєв, Юрій Сергійович|Ю. Асєєв]], М. Брунов (1898–1971; тепер Росія), К. Дж. Конант (1894–1984; США), [[Моргілевський, Іполит Владиславович|І. Моргілевський]], [[Новицький, Олексій|О. Новицький]], [[Солнцев, Федір Григорович|Ф. Солнцев]] ] вважають, що первісно його з трьох боків оточувало гульбище. [[Борисоглібський собор у Чернігові]] з двох боків, а [[церква Покрова на Нерлі]] з трьох боків також первісно були оточені гульбищем. В архітектурі Московського царства гульбища поширилися в 16–17 ст. Їх влаштування було даниною традиції, але суперечило природно-кліматичним умовам [[Східна Європа|Східної Європи]]: значна кількість опадів і низькі температури взимку зумовили постійне руйнування конструкцій. Для запобігання цьому гульбища надбудовували критими галереями з односхилими [[дах]]ами (собор Різдва Богородиці [[Мовчанський монастир у Путивлі|Мовчанського монастиря в м. Путивлі]]). |
| + | |||
| + | Гульбище завжди підняте над рівнем землі. Спирається на муровані [[Пілон (архітектура)|пілони]], поєднані [[арка]]ми, що є основою [[Склепіння (архітектура)|склепінь]], які перекривають простір під терасою. Тераса має плоску поверхню, вимощену кам’яними або керамічними [[плита]]ми, огороджена [[парапет]]ом, [[Балюстрада|балюстрадою]] чи іншою [[Огорожа|огорожею]]. На терасу ведуть [[сходи]]. Гульбище прилягає з одного чи кількох боків до сакральної, громадської споруди чи житлового [[Будинок|будинку]] й виконує функцію транзитної зони перед входом у велике приміщення громадського призначення або [[Рекреація|рекреації]]. | ||
| − | |||
'''2)''' Місце народного гуляння. | '''2)''' Місце народного гуляння. | ||
| + | ==Галерея== | ||
| + | {| align="right" style="background:#f8f9fa; border:1px solid #c8ccd1; font-size:90%; margin-left:1em" cellspacing=0 cellpadding=0 | ||
| + | |- | ||
| + | |<gallery mode="packed" heights="200px"> | ||
| + | File:Гульбище1.jpg|<center>Гульбище візантійського храму 10 ст.</center> | ||
| + | File:Гульбище2.jpg|<center>Гульбище Борисоглібського собору в Чернігові</center> | ||
| + | File:Гульбище3.jpg|<center>Гульбище церкви Покрова на Нерлі</center> | ||
| + | File:Гульбище4.JPG|<center>Гульбище собору Різдва Богородиці Мовчанського монастиря у Путивлі</center> | ||
| + | </gallery> | ||
| + | |} | ||
==Література== | ==Література== | ||
| − | Турченко Н. Гульбище // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 78–79. | + | # Турченко Н. Гульбище // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 78–79. |
| − | Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 131. | + | # Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 131. |
| − | Безродний П. Архітектурні терміни: Короткий російсько-український тлумачний словник. 2-ге вид., випр. та допов. Київ : Вища школа, 2008. С. 65. | + | # Безродний П. Архітектурні терміни: Короткий російсько-український тлумачний словник. 2-ге вид., випр. та допов. Київ : Вища школа, 2008. С. 65. |
| + | # Заварзін О. О. Дизайн архітектурного середовища. Київ : Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2020. С. 90. | ||
| + | |||
| + | ==Автор ВУЕ== | ||
| + | [[Автор_ВУЕ::Вечерський В. В.|В. В. Вечерський]] | ||
| + | {{Цитування_автор}} | ||
| + | {{Оприлюднено | ||
| + | |Науковий напрям=Архітектура | ||
| + | |Дефініція=багатозначний термін. | ||
| + | |Статус гасла=Оприлюднено | ||
| + | |Аудіосупровід= | ||
| + | |Відео= | ||
| + | |Аудіо= | ||
| + | |Ілюстрації= | ||
| + | |Обсяг гасла= | ||
| + | |Рік оприлюднення=2024 | ||
| + | |Місяць оприлюднення=04 | ||
| + | |Дата оприлюднення=25 | ||
| + | }} | ||
| + | [[Категорія: Цивілізація]] [[Категорія: Технічні науки]] [[Категорія: Будівництво]] [[Категорія: Будівельні конструкції, будівлі та споруди ]] [[Категорія: Архітектура]] [[Категорія:Архітектура будівель і споруд]] [[Категорія: Е-ВУЕ]] | ||
| + | {{#related:Тераса (архітектура)}} | ||
| + | {{#related: Галерея}} | ||
Поточна версія на 23:07, 3 травня 2024
Гу́льбище — багатозначний термін.
1) Тераса на галереї, що прилягає до споруди на рівні перекриття цокольного або першого поверху.
Гульбища відомі в церковних спорудах Візантійської імперії з 9 ст. Вони дверима були поєднані з хорами і за сприятливих погодних умов слугували місцем перебування під час літургії родини ктитора храму (імператора, інших представників аристократії).
У 11 ст. артілі візантійських майстрів перенесли традиції будування мурованих церков з гульбищами на територію Давньої Русі: більшість дослідників Софійського собору в Києві [ Ю. Асєєв, М. Брунов (1898–1971; тепер Росія), К. Дж. Конант (1894–1984; США), І. Моргілевський, О. Новицький, Ф. Солнцев ] вважають, що первісно його з трьох боків оточувало гульбище. Борисоглібський собор у Чернігові з двох боків, а церква Покрова на Нерлі з трьох боків також первісно були оточені гульбищем. В архітектурі Московського царства гульбища поширилися в 16–17 ст. Їх влаштування було даниною традиції, але суперечило природно-кліматичним умовам Східної Європи: значна кількість опадів і низькі температури взимку зумовили постійне руйнування конструкцій. Для запобігання цьому гульбища надбудовували критими галереями з односхилими дахами (собор Різдва Богородиці Мовчанського монастиря в м. Путивлі).
Гульбище завжди підняте над рівнем землі. Спирається на муровані пілони, поєднані арками, що є основою склепінь, які перекривають простір під терасою. Тераса має плоску поверхню, вимощену кам’яними або керамічними плитами, огороджена парапетом, балюстрадою чи іншою огорожею. На терасу ведуть сходи. Гульбище прилягає з одного чи кількох боків до сакральної, громадської споруди чи житлового будинку й виконує функцію транзитної зони перед входом у велике приміщення громадського призначення або рекреації.
2) Місце народного гуляння.
Галерея
|
Література
- Турченко Н. Гульбище // Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 78–79.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 131.
- Безродний П. Архітектурні терміни: Короткий російсько-український тлумачний словник. 2-ге вид., випр. та допов. Київ : Вища школа, 2008. С. 65.
- Заварзін О. О. Дизайн архітектурного середовища. Київ : Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2020. С. 90.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Гульбище // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гульбище (дата звернення: 13.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.04.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
