Борисоглібський собор у Чернігові
Борисоглі́бський собо́р у Черні́гові — пам’ятка архітектури національного значення, Україна.
Розташований в історичному центрі м. Чернігова на території стародавнього дитинця між Спасо-Преображенським собором і Колегіумом у межах Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
Історична довідка
Мурований однобанний собор споруджено на княжому дворі 1115–1123 на підмурках зруйнованих невідомих споруд середини 11 ст. на замовлення чернігівського князя Давида Святославича (1050–1123). Храм присвячено першим києво-руським святим — Борису і Глібу (у перенесенні мощів святих до м. Вишгорода князь Давид Святославич особисто брав участь). В інтер'єрі влаштовано ніші-аркасолії для поховань, де 1123 й поховано фундатора собору. На початку 13 ст. при храмі організовано монастир, який занепав після монголо-татарського погрому м. Чернігова 1239. 1611 собор потерпів від пожежі під час штурму м. Чернігова польськими військами. 1627 король Сигізмунд ІІІ Ваза наказав передати його домініканському ордену під монастир, унаслідок чого собор зазнав руйнувань і перебудов. 1648 храм повернуто православним і 1657 новопоставлений чернігівський архієпископ Лазар Баранович відновив тут монастир. 1659 собор отримав статус кафедрального, а монастир від 1671 став резиденцією архієпископа.
1672 до західного фасаду прибудовано восьмигранну дзвіницю-притвор, на початку 18 ст. собор став п’ятибанним. 1857 собор розширено на схід прибудовою нових апсид замість зруйнованих первісних. Тут були поховані чернігівські архієпископи Лазар Баранович 1693 (поховання сплюндровано в 1950-х), св. Феодосій Углицький 1696, єпископи Амвросій (Дубневич) 1750 та Феофіл (Ігнатович) 1788. Пам'ятка зазнала значних руйнувань 1941–1943 під час Другої світової війни. 1952–1958 реставровано в гаданих первісних формах за проектом архітектора М. Холостенка (1902–1978; тепер Україна). При цьому не відновили галереї і каплиці, що оточували собор (від них уціліли законсервовані нижні частини стін і підмурки), а дзвіницю-притвор 1672 необґрунтовано зруйнували під приводом реставрації. Тепер Борисоглібський собор є музеєм у складі Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
Характеристика
Споруда зведена з плінфи за традиціями києво-руської архітектури; цегляне мурування сполучене з різьбленими кам’яними фрагментами (капітелями, рельєфами тощо). Собор хрестовокупольний, тринавовий, триапсидний, шестистовпний, увінчаний однією банею (висота до зеніту 25 м).
Фасади розчленовано лопатками з напівколонами, кути акцентовано лопатками, з позакомарним завершенням кожного прясла. На рівні п'ят закомар проходить аркатурний фриз. Аркові портали перспективні, триуступчасті. Фасадна пластика тяжіє до романських взірців.
В інтер’єрі збереглися П-подібні в плані хори, шиферні різьблені огорожі, по три ніші-аркасолії в північній та південній стінах, прикрашений мозаїкою омфалій, фрагменти фресок. Хід на хори — у товщі західної стіни. З собором пов'язано кілька відомих пам'яток стародавнього мистецтва: капітелі й наріжні камені з типово романською орнаментальною плетінкою, зображеннями фантастичних істот — птиці Сирина, дракона, стилізованих левів тощо.
Збереглися та представлені в експозиції срібні позолочені царські врата втраченого соборного іконостасу, вагою близько 56 кг, виготовлені 1702 в м. Аугсбурзі (Німеччина) на замовлення гетьмана І. Мазепи майстром Філіпом Якобом IV Дрентветтом за ескізом київського художника О. Тарасевича (1640–1727; тепер Україна).
Значення
Борисоглібський собор є зразком твору Чернігівської архітектурної школи 12 ст. з яскраво виявленим впливом романського стилю, характерного для Європи 11–12 ст. Собор функціонує не тільки як музей, але і як Будинок хорової спадщини, де лунають концерти духовної музики. Тут розміщені 2 постійні виставки: «Фреска чернігівських храмів», «Архітектура і ремесло Чернігова ХІ – ХІІІ ст.».
Собор є претендентом на внесення до списку всесвітньоїспадщини ЮНЕСКО.
Література
- Историко-статистическое описание Черниговской епархии : в 7 кн. Чернигов : Губернская типография, 1873. Кн. 4. С. 93–94.
- Остапенко М. Дослідження Борисоглібського собору в Чернігові // Архітектурні пам'ятки. Київ : Академія архітектури УРСР, 1950. С. 6.
- Асєєв Ю. Джерела: Мистецтво Київської Русі. Київ : Мистецтво, 1980. С. 152–156.
- Логвин Г. Н. Чернигов, Новгород-Северский, Глухов, Путивль. 2-е изд., доп. Москва : Искусство, 1980. С. 57.
- Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. Київ : УРЕ, 1990. С. 87–88.
- Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін. Пам'ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 292.
- Вечерський В. В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: виявлення, дослідження, фіксація. Київ : Видавничий дім А.С.С., 2005. С. 46–49.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Борисоглібський собор у Чернігові // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Борисоглібський собор у Чернігові (дата звернення: 3.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.01.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
