Бекетов, Олексій Миколайович
Бе́кетов, Олексі́й Микола́йович (03.11.1862, м. Харків, тепер Україна — 23.11.1941, там само) — архітектор і педагог, академік Імператорської академії мистецтв (тепер Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури й архітектури імені І. Ю. Рєпіна, з 1894), доктор архітектури (з 1939), дійсний член Академії архітектури СРСР (з 1939).
|
Бекетов, Олексій Миколайович | |
|---|---|
| Народження | 03.11.1862 |
| Місце народження | Харків |
| Смерть | 23.11.1941 |
| Місце смерті | Харків |
| Напрями діяльності | архітектура |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Почесні звання | Заслужений діяч мистецтв Української РСР |
Життєпис
Народився у сім’ї учених. Батько — М. Бекетов; дядько А. Бекетов (1825–1902; тепер Росія) — учений-ботанік, ректор Санкт-Петербурзького Імператорського університету (тепер Санкт-Петербурзький державний університет). Дядько О. Блока (двоюрідний брат матері поета О. Кублицької-Піоттух, 1860–1923; тепер РФ); одружений із Г. Алчевською (1868–1931; тепер Україна), дочкою О. Алчевського і Х. Алчевської, тому багато проєктував для цієї родини, зокрема забудову їхньої садиби у м. Харкові, де 1899 встановили перший пам’ятник Т. Шевченку.
1888 закінчив Імператорську академію мистецтв.
З 1890 викладав історію архітектури та будівельне мистецтво у Харківському практичному технологічному інституті (тепер Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», ХПІ).
До 1917 працював у власному проєктному бюро. Брав участь у з’їздах російських зодчих (1911, 1913) та діяльності товариств, зокрема «Товариства поширення в народі письменності у Харкові» (розробляв проєкти перших народних шкіл). Співробітничав із журналами «Зодчий», «Щорічник» («Ежегодник») та іншими.
Після Жовтневого перевороту 1917 працював у Проєктному управлінні Всесоюзного шахтобудівельного тресту «Шахтобуд». Від 1930 викладав у Харківському інженерно-будівельному інституті (тепер Харківський національний університет будівництва та архітектури), 1935–1941 — у Харківському інституті комунального господарства (з 2013 — Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова).
Творча діяльність
Для творчості Бекетова, що розвивалася в руслі поширених на той час стилів неоренесансу і неокласицизму, модерну, неоросійського стилю й конструктивізму, властиві висока культура розроблення планів, деталей фасадів та інтер’єрів, синтез мистецтв.
Споруди у стилі неоренесансу:
- комерційне училище (1888–1891, тепер Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого;
- Земельний банк (1896–1898, тепер будинок Харківського державного автотранспортного коледжу);
- судові установи (1897–1903);
- Торговий банк (1899);
- особняк Бекетових (1897, тепер Будинок учених);
- особняк (1914, тепер Харківський художній музей; усі — у м. Харкові);
- театр у м. Сімферополі (тепер Кримський академічний російський драматичний театр імені М. Горького);
- судові установи в м. Новочеркаську (тепер Ростовської області, Російська Федерація) та інші.
У стилі модерн:
- головний корпус гірничого інституту (1900, тепер Національного технічного університету «Дніпровська політехніка»);
- управління Катерининської залізниці (1905–1911, тепер головний офіс регіональної філії «Придніпровська залізниця»; обидва — у м. Дніпрі);
- будівля Волзько-Камського банку (1907, реконструкція в 1970-х; тепер Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва), постамент пам’ятника В. Каразіну (усі — у м. Харкові).
У стилі неокласицизму:
- будинок Медичного товариства (1911, тепер Інститут мікробіології і імунології імені І. І. Мечникова НАМН України);
- будівлі, в яких розміщено навчальні корпуси Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка — колишні Вищі жіночі курси (1914) та Комерційний інститут (1914–1916; усі — у м. Харкові).
Однією з кращих споруд Бекетова дожовтневого періоду є будинок жіночого єпархіального училища 1907 в м. Лубнах Полтавської області (тепер філія Українського державного університету імені Михайла Драгоманова), створений під впливом українського романтизму.
У неоросійській стилістиці збудовано 1913 Вознесенську церкву у м. Тростянці Сумської області.
Після 1917 за його проєктами створено робітничі будинки та клуби в селищах Донбасу, будинок електротехнічного інституту в м. Харкові (1921–1929, тепер корпус електротехнічного факультету ХПІ), житловий будинок працівників ЦК КП(б)У в м. Києві та інші.
Брав участь у конкурсних проєктах Держпрому, забудови вулиці Сумської в м. Харкові та інших.
Одним із перших у педагогічній практиці запровадив системне вивчення архітектурних форм і стилів.
Серед його учнів — О. Касьянов, В. Г. Кричевський, О. Тацій (1903–1967; Україна), О. Душкін (1904–1977; тепер Україна — тепер Росія).
Бекетов працював і як аквареліст (пейзажі Криму, архітектурні мотиви). Малюнки зберігаються в Харківському художньому музеї та приватних збірках. Виставки графічних творів відбулися 1939, 1946, 1969, 1987 в м. Харкові.
Нагороди на відзнаки
Заслужений діяч мистецтв Української РСР (з 1941). У м. Харкові встановлено пам’ятники Бекетову поблизу головного корпусу університету будівництва та архітектури (2007) та університету міського господарства, якому присвоєно ім’я архітектора (2016).
На його честь названо вулицю та станцію метрополітену в м. Харкові, площу в м. Лубнах.
У м. Алушті (Автономна Республіка Крим, Україна) 1987 відкрито Будинок-музей Бекетова.
Література
- Ясиевич В. Е. Архитектура Украины на рубеже 19–20 веков. Киев : Будивельнык, 1988. 184 с.
- Тимофієнко В. І. Зодчі України кінця XVIII — початку ХХ століть. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і мистецтвознавства, 1999. С. 28–30.
- Бабаєв В. М., Рищенко Т. Д., Єлісеєва Т. П. та ін. Академік архітектури Олексій Миколайович Бекетов. Харків : Золоті сторінки, 2012. 63 с.
- Денисенко О. Й. Живопис архітектора О. Бекетова // Пам'ятки України. 2014. № 12. С. 66–71.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Бекетов, Олексій Миколайович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бекетов, Олексій Миколайович (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.04.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
