Богоявленський собор Братського Богоявленського монастиря у Києві
Богоя́вленський собо́р Бра́тського Богоя́вленського монастиря́ у Ки́єві — втрачений об’єкт архітектурної спадщини, Україна.
Історична довідка
Містився у центрі Подолу. Собор разом зі зведеною 1756–1759 дзвіницею були головними містобудівними домінантами низинної частини Києво-Подолу.
Мурований собор як головний храм Братського Богоявленського (училищного) монастиря збудовано на місці попереднього дерев’яного 1690–1693 коштом гетьмана І. Мазепи за проєктом, здогадно, архітектора Й. Старцева з участю І. Зарудного. У середині 18 ст. фронтони на всіх фасадах та чоло низенького західного притвору пишно декорували барельєфним ліпленням із фігурними нішами, картушами й орнаментами рослинного характеру. Під час пожежі 1811 згорів іконостас собору. Після того змінено форму бань і 1825 за проєктом архітектора А. Меленського влаштовано новий іконостас у стилі класицизму. 1853 усі 5 бань позолотили. Розписи в інтер’єрі виконали художники: киянин І. Квятковський (?–?) та Д. Скотті (1780–1826; Італія).
У крипті під собором поховано гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного. У соборі зберігали його срібний хрест, срібний вівтарний хрест, подарований Петром Могилою, та срібну чашу — дар Марії-Магдалини Мазепи.
У 1920-х монастир закрили, 1935 собор зруйнували. На його місці влаштовано військовий плац та споруджено 4-поверховий будинок, який тепер є навчальним корпусом Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Характеристика
За архітектурним типом собор подібний до синхронного йому Микільського (Військового) собору у Києві: хрестовокупольний, тринавовий, шестистовпний, триапсидний, із виділеним трансептом і ризалітами на західному фасаді, п’ятибанний. Основні об’єми виглядають монолітними й майже не розчленованими; вони підведені під спільний антаблемент із масивним карнизом, над яким височать пишні фронтони. Статичний образ храму підкреслюють 5 широко розставлених бань. З лапідарністю монументальних фасадів контрастує декор фронтонів і західного притвору, виконаний у стилі бароко.
Значення
Один із двох найвеличніших київських соборів фундації гетьмана І. Мазепи, що в нових барокових шатах відроджували характерні зразки великих княжих соборів Русі-України 11–12 ст., втілюючи в архітектурних образах політичну програму гетьмана.
Собор включено до затвердженого Кабінетом Міністрів України 1999 Переліку визначних пам’яток історії та культури, які передбачалося відбудувати (не реалізовано).
|
Література
- Обозрение Киева в отношении к древностям. Киев : И. Фундуклей, 1847. С. 71–74.
- Геврик Т. Втрачені архітектурні пам`ятки Києва. Нью-Йорк : Український музей, 1982. С. 28–31.
- Вечерський В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 2002. С. 78–79.
- Кілессо Т. Братський Богоявленський монастир і Києво-Могилянська академія. Київ : Техніка, 2002. 144 с.
- Гончарова К. Богоявленський собор // Пам'ятки України. 2013. № 1. С. 2–13.
- Оляніна С., Світлична Н. Іконостас Богоявленського собору // Пам'ятки України. 2013. № 1. С. 24–31.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Богоявленський собор Братського Богоявленського монастиря у Києві // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Богоявленський собор Братського Богоявленського монастиря у Києві (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.02.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
