Богоявленський собор Братського Богоявленського монастиря у Києві
Богоя́вленський собо́р Бра́тського Богоя́вленського монастиря́ у Ки́єві — втрачений об’єкт архітектурної спадщини, Україна.
Історична довідка
Містився у центрі Подолу. Собор разом зі зведеною 1756–1759 дзвіницею були головними містобудівними домінантами низинної частини Києво-Подолу.
Мурований собор як головний храм Братського Богоявленського (училищного) монастиря збудовано на місці попереднього дерев’яного 1690–1693 коштом гетьмана І. Мазепи за проєктом, здогадно, архітектора Й. Старцева з участю І. Зарудного. У середині 18 ст. фронтони на всіх фасадах та чоло низенького західного притвору пишно декорували барельєфним ліпленням із фігурними нішами, картушами й орнаментами рослинного характеру. Під час пожежі 1811 згорів іконостас собору. Після того змінено форму бань і 1825 за проєктом архітектора А. Меленського влаштовано новий іконостас у стилі класицизму. 1853 усі 5 бань позолотили. Розписи в інтер’єрі виконали художники: киянин І. Квятковський (?–?) та Д. Скотті (1780–1826; Італія).
У крипті під собором поховано гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного. У соборі зберігали його срібний хрест, срібний вівтарний хрест, подарований Петром Могилою, та срібну чашу — дар Марії-Магдалини Мазепи.
У 1920-х монастир закрили, 1935 собор зруйнували. На його місці влаштовано військовий плац та споруджено 4-поверховий будинок, який тепер є навчальним корпусом Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Характеристика
За архітектурним типом собор подібний до синхронного йому Микільського (Військового) собору у Києві: хрестовокупольний, тринавовий, шестистовпний, триапсидний, із виділеним трансептом і ризалітами на західному фасаді, п’ятибанний. Основні об’єми виглядають монолітними й майже не розчленованими; вони підведені під спільний антаблемент із масивним карнизом, над яким височать пишні фронтони. Статичний образ храму підкреслюють 5 широко розставлених бань. З лапідарністю монументальних фасадів контрастує декор фронтонів і західного притвору, виконаний у стилі бароко.
Значення
Один із двох найвеличніших київських соборів фундації гетьмана І. Мазепи, що в нових барокових шатах відроджували характерні зразки великих княжих соборів Русі-України 11–12 ст., втілюючи в архітектурних образах політичну програму гетьмана.
Собор включено до затвердженого Кабінетом Міністрів України 1999 Переліку визначних пам’яток історії та культури, які передбачалося відбудувати (не реалізовано).
Література
- Обозрение Киева в отношении к древностям. Киев : И. Фундуклей, 1847. С. 71–74.
- Геврик Т. Втрачені архітектурні пам`ятки Києва. Нью-Йорк : Український музей, 1982. С. 28–31.
- Вечерський В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 2002. С. 78–79.
- Кілессо Т. Братський Богоявленський монастир і Києво-Могилянська академія. Київ : Техніка, 2002. 144 с.
- Гончарова К. Богоявленський собор // Пам'ятки України. 2013. № 1. С. 2–13.
- Оляніна С., Світлична Н. Іконостас Богоявленського собору // Пам'ятки України. 2013. № 1. С. 24–31.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Богоявленський собор Братського Богоявленського монастиря у Києві // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Богоявленський собор Братського Богоявленського монастиря у Києві (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.02.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Генеральний штаб Збройних сил України
Державна прикордонна служба України
Кіберполіція
Національна поліція України