Будинок з химерами у Києві
Буди́нок з химе́рами у Ки́єві — пам’ятка архітектури національного значення, Україна.
Зміст
Історична довідка
Украй незручну земельну ділянку на крутосхилі архітектор В. Городецький придбав 1901. Розробивши проєкт, навесні 1901 коштом банківського кредиту розпочав споруджувати власний будинок. Останній поєднував функції приватного особняка та прибуткового будинку з квартирами, які здавали в оренду. Основні будівельні роботи завершено 1902, опоряджувальні — 1903. Для будівництва у складних інженерно-геологічних умовах тут уперше в Російській імперії застосовано буронабивні бетонні палі інженера А. Страуса (1858 — після 1917; тепер Україна). В опоряджувальних роботах на фасадах і в інтерʼєрах взяли участь скульптор Еміліо Саля (1864–1920; Італія), його брат художник-монументаліст Еудженіо Саля (1866–1908; Італія), скульптор Ф. Соколов. Автором концепції декору був В. Городецький.
Майолікові (див. Майоліка) печі, якими обігрівали приміщення, виготовлені на київському Керамічному заводі Ю. Анджейовського (1849; тепер Україна — 1939; тепер Польща). Більша частина фасадного декору виконана з нового на той час матеріалу — цементу, виготовленого на київському заводі «Фор», співдиректором якого був В. Городецький. Тут найповніше виявилися художні можливості цементу як універсального матеріалу, з чим повʼязана київська легенда про цей будинок як комерційну рекламу цементу.
Будівля одразу стала визначною як зразок архітектури нового стилю. Отримала найменування «Будинок Городецького», пізніше — фольклорну назву «Будинок з химерами». Сам архітектор і власник мешкав у найбільшій квартирі, що займала увесь бельетаж і мала парадний вхід з вул. Банкової. Унаслідок фінансових проблем В. Городецького 1912 будинок був відчужений і новим власником став інженер Д. Балаховський (1862; тепер Україна — 1931; Франція), у майбутньому — член Української Центральної Ради. 1918 тут в одній з орендованих квартир мешкав В. Голубович.
1921–1941 в будівлі містилися радянські військові установи, а після Другої світової війни — поліклініка № 1, що обслуговувала працівників ЦК КПУ. 2001–2004 за проєктом 1998 архітектора-реставратора Н. Косенко (1954–2007; Україна) корпорація «Укрреставрація» виконала наукову реставрацію памʼятки з пристосуванням її до потреб Адміністрації (Секретаріату) Президента України.
Характеристика
Багатоповерховий мурований будинок міститься на Липках, в історичному центрі м. Києва. Стоїть відокремлено, над урвищем Печерського плато, що різко спадає донизу.
На земельній ділянці площею 1 552 кв. м, крім будинку, були ще й гаражі, льодовні, комори, корівник і сад, площею 320 кв. м. З вул. Банкової донизу спорудили сходи, які дозволяли обійти будинок навколо і спуститися на теперішню площу Івана Франка.
Будівля дуже складна за композицією. Через її розташування на складному рельєфі, з боку вул. Банкової має три поверхи, з протилежного боку — шість. Мурована з цегли з широким застосуванням бетону й цементу як основного матеріалу скульптурного декору. Вільне асиметричне розпланування характерне для заможних особняків початку 20 ст. Головну увагу приділено створенню комфортних умов проживання й оптимальним функціональним звʼязкам між групами парадних і житлових кімнат та приміщеннями обслуговування. Кожен з чотирьох поверхів був окремою квартирою на 6–10 кімнат. У двох цокольних поверхах (нижче рівня вул. Банкової) містилися господарські приміщення та квартири службового персоналу. У підвалі було архітектурне бюро В. Городецького.
Оригінальна архітектура є характерною для авторських експериментів доби раннього модерну загалом у Європі (творчість А. Гауді, О. Вагнера, Й. Ольбріха). Найвиразніше своєрідність оприсутнюється в невичерпних за фантазією скульптурних прикрасах, тематикою яких став тваринний наземний і підводний світ, атрибути полювання, жіночі постаті. Аналогічне за тематикою поліхромне ліплення прикрашає парадні приміщення інтерʼєру. Незвичний для України анімалістичний скульптурний декор із зображеннями слонів, носорогів, антилоп, дельфінів, риб, ящірок, жаб, пантери, орла, пітона тощо пояснюється захопленням автора, завзятого мисливця і мандрівника, — полюванням в Азії і його мріями про Африку.
Значення
Будинок є однією з найпопулярніших пам’яток м. Києва як приклад нічим не обмеженої самореалізації архітектора (творив на стилістичній межі еклектики і модерну).
Додатково
- На вул. Банковій навпроти Будинку з химерами є будівля штабу Київського військового округу (тепер будівля Офісу Президента України). Коли 1901 розпочали копання котловану для спорудження фундаменту будинку, військове відомство безуспішно намагалося це заборонити, побоюючись руйнування своєї будівлі.
- У літературі, зокрема й у К. Паустовського в «Повісті про життя», поширена версія, що В. Городецький у скульптурних прикрасах цього будинку представив свої мисливські трофеї з африканського сафарі. Це не відповідає дійсності, оскільки до Африки В. Городецький уперше поїхав восени 1911, через 8 років після завершення будинку.
Цитати
Архітектор В. Городецький про своє творіння: «Будинок, може, і дикуватий, але не знайдеться в Києві людини, яка минула б його, не зупинившись поглядом».
Цит за: Малаков Д. Архітектор Городецький. Київ : Кий, 1999. С. 111.
Т. Скібіцька (1959–2013; Україна), мистецтвознавиця, дослідниця київського модерну: «Найяскравішою пам’яткою київського архітектурного модерну традиційно вважається прибутковий будинок архітектора Владислава Городецького, відомий під поетичною назвою «будинок з химерами» на вул. Банковій, 10. Зведений над урвищем Печерського плато у 1901–1903 роках він став знаком першого бурхливого прориву до нової архітектури та особистого кредо свого власника і творця. Вражаюче незвичний, епатуючий образ будинку привертав увагу як сучасників Городецького, так і всі наступні покоління дослідників і просто глядачів. Історія його зведення та легенди, що створили своєрідну міфологію цього дому, відображені в численній бібліографії».
Цит за: Скібіцька Т. Київський архітектурний модерн (1900-1910-і роки). Львів-Київ : Центр Європи, 2011. С. 72.
Література
- Малаков Д. Архітектор Городецький. Київ : Кий, 1999. С. 108–137.
- Скібіцька Т. Прибутковий будинок Городецького («Будинок з химерами») // Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання / Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін.; За ред. Мардера А. П. та Вечерського В. В. Київ : Техніка, 2000. С. 32–33.
- Сердюк О. Київське житло другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Львів : Видавництво «Центр Європи», 2010. С. 78–105.
- Скібіцька Т. Київський архітектурний модерн (1900–1910-і роки). Львів-Київ : Видавництво «Центр Європи», 2011. С. 72–75.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Будинок з химерами у Києві // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Будинок з химерами у Києві (дата звернення: 1.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.03.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
