Золочівський замок
Зо́лочівський за́мок — пам’ятка архітектури національного значення, м. Золочів Львівської області, Україна.
Розташований у південно-східній частині міста, на пагорбі (колишня назва — Купина), поблизу злиття річок Золочівки і Млинівки (тут було перехрестя шляхів із Тернополя, Бережан і Поморян).
Зміст
Історична довідка
Перша писемна згадка про Золочів як маєток Яна з Сенна (рік народження невідомий–1477) датується 1442. Тоді на місці теперішнього замку був оборонний двір, який лишався дерев'яним до кінця 16 ст.
1532 Станіслав Сенинський продав місто разом з укріпленням познанському каштелянові Андрію, графу Гуркові (1501–1551).
1598 Золочів разом з околицями придбав люблінський воєвода Марк Собеський (1550–1605; тепер Польща). Син Марка Якуб (1588–1646; Тепер Польща), батько майбутнього польського короля Яна ІІІ Собеського, вирішив замінити старі дерев’яні укріплення на нові, зроблені відповідно до вимог новітньої на той час європейської фортифікації. Будівництво мурованого чотирибастіонного замку тривало 1634–1636. Ян ІІІ Собеський рідко бував у своєму Золочівському замку, але дбав про його оборону. Однак 1672 після запеклої 6-денної битви замок здобули і зруйнували турки. На відбудові поруйнованого замку Ян ІІІ Собеський використовував полонених турків і татар. 1675 відбудований замок витримав напад татарської орди Хаджи II Герая. Після воєнних руйнувань замок 1686 перебудували майстри, запрошені Яном ІІІ Собеським з-за кордону. Після смерті короля Золочівський замок дістався його синові Якубу Людвіку Собеському (1667–1737). Після його смерті 1737 замок перейшов у власність князівського роду Радзивіллів, котрі здавали його в оренду.
1772 у замку розмістилися австрійські війська, які занедбали замкові будівлі. 1802 замок придбали й відбудували шляхтичі Комарницькі; 1834 віддали його в оренду; 1840 продали австрійському уряду для розміщення тут військового гарнізону. Замкові палаци переробили на військові казарми.
1872 у замку влаштували в’язницю, яка (попри зміну влад та урядів) проіснувала тут до 1954.
1986 розпочато наукову реставрацію замку. 1995 перед входом у замок спорудили каплицю в пам’ять жертв НКВС, закатованих у замку в червні 1941.
2007 відбудовано втрачений равелін перед брамою, в якому влаштовано ресторан, сувенірну крамницю й приміщення для обслуговування туристів.
Замок відкритий для туристів як музей-заповідник, філіал Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького.
Під час Російсько-української війни 14.05.2022 внаслідок російського ракетного удару зазнав руйнувань Надбрамний корпус замку. 08.11.2022 на цій пам'ятці завершено ремонтно-реставраційні роботи і її відкрито для відвідувачів.
Характеристика
Попри численні перебудови і втрати, замок, збудований за новоголландською бастіонною системою, добре зберігся. Квадратний у плані, з 4-ма п'ятикутними наріжними бастіонами. Земляні бастіони і вали підтримують кам’яні мури. На зовнішніх кутах бастіонів є декоративні шестигранні башти (так звані кавальєри) з гербами «Яніна» (це родинний герб Собеських), «Гоздава», «Равич», «Гербурт», датою «1634» та літерами «JSKKSK», що означають: Якуб Собеський, кравчий коронний, староста Красноставський. Замок оточує глибокий і дуже широкий рів з мостом перед в’їзною брамою. Перед брамою є трикутний у плані равелін.
Надбрамний корпус
В'їзд на територію замку розміщений посеред північного валу в 2-поверховому надбрамному корпусі. Арковий проїзд перекрито циліндричним склепінням й оформлено порталом з маскароном (головою лева) в замковому камені.
Великий палац
Великий палац є головною будівлею на замковому дворі. Це велика, 2-поверхова, прямокутна в плані будівля під мансардовим чотирисхилим дахом. Наріжні частини на всю висоту фасадів оформлені масивними кам’яними рустами. Вікна мають білокам’яні профільовані наличники з сандриками. Приміщення перекриті хрестовими склепіннями. Архітектура палацу вирішена у пізньоренесансній стилістиці й нагадує італійські палаци доби Відродження. Під палацом є льох, площею 1 000 кв. м. У палаці були добре продумані системи опалення і каналізації з 6-ма туалетами (рідкість для 1-ї пол. 17 ст.). Зі спальні власника замку прямі виходи вели до спальні дружини, на горище палацу та замкові вали.
Китайський палац
Поруч з Великим палацом, під валами, на поздовжній вісі замку розташована кругла будівля на кшталт 2-ярусної ротонди з балконом та 1-поверховими бічними раменами. Спершу її вважали каплицею Яна ІІІ Собеського. Насправді це т. з. Китайський палац, збудований наприкінці 17 ст. за короля Яна ІІІ, перебудований на поч. 18 ст. і використовуваний як галерея творів мистецтва. Від 2004 у Китайському палаці — Музей східного мистецтва Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького зі збіркою творів образотворчого мистецтва країн Сходу. Навколо палацу створено східний парк з альтанкою.
Значення
Золочівський замок є унікальною пам'яткою оборонної та палацової архітектури пізньоренесансного характеру. Разом з Олеським замком і Підгорецьким замком входить до туристичного маршруту «Золота підкова України».
Додатково
Замкові споруди зображено на аверсі й реверсі пам’ятної монети «Золочівський замок» номіналом 5 грн. Її випустив 2020 Національний банк України як продовження нумізматичної серії «Пам’ятки архітектури України».
Література
- Нельговский Ю., Годованюк Е. Каменные замки Западной Украины конца XVI — первой половины XVII в. // Архитектурное наследство. 1986. Вып. 34. С. 126–128.
- Мацюк О. Замки і фортеці Західної України. Мандрівки історичні. Львів : Центр Європи, 1997. С. 31–33.
- Гупало Н. Золочівський замок // Галицька брама. 2003. № 10–12 (106–108). С. 4–5.
- Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ : Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень, 2011. С. 464–470.
- Чобіт Д. Золочівський замок. Броди : Просвіта, 2011. 48 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Золочівський замок // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Золочівський замок (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.08.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
