Орієнтація (архітектура)
Орієнта́ція (фр. orientation, від лат. oriēns — схід) — розміщення об’єкта архітектури у просторі відносно сторін світу, поверхні землі, водойм, зелених насаджень, довколишньої забудови.
Орієнтація будівлі, споруди посилює або послаблює вплив природно-кліматичних умов на комфортність перебування людини поблизу будинку (у внутрішньому дворі, на терасі) чи в його інтер’єрі. Це такі умови, як освітленість денним світлом, інсоляція, провітрювання, захист від вітрів та атмосферних опадів тощо. З огляду на це підлягає нормуванню (див. Державні будівельні норми) орієнтація житлових приміщень, лікарняних палат, номерів у санаторно-курортних установах тощо. Орієнтація будівлі, споруди впливає на ті естетичні характеристики архітектурної форми, які залежать від природного освітлення (наприклад сприйняття пластики, кольору, фактури фасадів).
Орієнтація принципово важлива для культових споруд, оскільки зумовлена релігійними віруваннями: храми Давньої Греції, присвячені божествам, були орієнтовані головним входом на схід, а присвячені героям — на захід. Ранньохристиянські базиліки вівтарями орієнтували як на захід, так і на схід. Мечеті орієнтовано у бік м. Мекки, синагоги — у бік м. Єрусалима. З 4 ст. християнські церкви вівтарем традиційно орієнтують на схід із певними відхиленнями від географічно точних координат на північний схід або на південний схід (залежно від дати заснування храму). Проте з 18 ст. на орієнтацію церков значно впливала містобудівна ситуація в довкіллі, унаслідок чого, приміром, собор Святого Юра у м. Львові орієнтовано вівтарем на захід, а Успенський собор Почаївської Свято-Успенської лаври — на північ.
Орієнтація властива також композиції забудови міських площ, які зазвичай орієнтовані на архітектурні домінанти: площа Сан Марко у м. Венеції та площа Святого Петра в м. Римі — на однойменні собори; майдан Незалежності у м. Києві — на монумент Незалежності.
Внутрішній простір великих споруд має орієнтацію, яка відповідає їхньому функціональному призначенню: амфітеатру — на арену; театру, одеону, концертної зали — на сцену; храму — на вівтар.
Для емоційного й естетичного сприйняття архітектурної форми важлива її орієнтація в просторі щодо вертикалі: куб, піраміда, циліндр, напівсфера, поставлені на горизонтальну основу, створюють позитивне відчуття стійкості, статичності, надійності; ті ж самі геометричні об’єми, зорієнтовані щодо вертикалі інакше (приміром нахилені, поставлені на кут, на ребро) перетворюють архітектурну форму зі статичної на динамічну, що викликає тривожне відчуття непевності й негативну естетичну оцінку.
Література
- Тиц А. А., Божко Ю. Г., Иванова Г. И. и др. Основы архитектурной композиции и проектирования. Киев : Вища школа, 1976. С. 74.
- Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 200.
- Тарас Я. Українська сакральна дерев’яна архітектура: словник-довідник. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2006. С. 279–280.
- Безродний П. Архітектурні терміни: Короткий російсько-український тлумачний словник. 2-ге вид., випр. та допов. Київ : Вища школа, 2008. С. 146.
- Заварзін О. О. Дизайн архітектурного середовища. Київ : Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2020. С. 223.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Орієнтація (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Орієнтація (архітектура) (дата звернення: 11.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.05.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
