Покровська церква у Волокитиному

Покровська церква у Волокитиному. Загальний вигляд церкви з брамою. Фото Є. Спаської 2-ї пол. 1920-х
Покровська церква у Волокитиному. Фото кін. 19 ст.
Покровська церква у Волокитиному. Західний фасад. Фото Є. Спаської 2-ї пол. 1920-х
Руїни. Фото М. Цапенка, 1958

Покро́вська це́рква у Волоки́тиному — втрачений визначний архітектурний об’єкт, Конотопський район, Сумська область, Україна. Мурована церква була центром палацово-паркового ансамблю, від якого збереглися тільки занедбаний парк, «Золоті ворота» (головна брама садиби) та неоготична брама огорожі церковного подвір’я.

Історична довідка

Волокитинський маєток був власністю української шляхетської родини Миклашевських. Церква збудована 1857 коштом власника, А. Миклашевського (1801–1895; тепер Україна), діда П. Скоропадського.

У 2-й пол. 1920-х мистецтвознавець Є.Спаська (1891–1980; тепер Україна - тепер Казастан), збираючи матеріал для захищеної 1931 кандидатської дисертації про Волокитинську порцелянову мануфактуру, обстежила церкву, її інтер’єр з порцеляновими іконостасом, декором і начинням, зробила фотофіксацію, яка засвідчує добрий стан збереження як церкви, так і всіх артефактів.

Церква простояла рівно 100 років і була знищена 1955–1958 на підставі розпорядження Сумського обласного виконавчого комітету від 26.06.1955 (для «побудови корівника»). При цьому розграбовано й знищено безцінні витвори мистецтва — порцелянові вироби, включно з іконостасом. Проти цього варварства протестував український художник В. Касіян, який надіслав 29.06.1956 листа до заступника голови Ради Міністрів Української РСР М. Гречухи. Держбуд УРСР доповів Раді Міністрів 31.07.1956, що церква «до списку пам’ятників архітектури не включена і зараз, як пам’ятник архітектури, не має цінності». 1958 мистецтвознавець Михайло Павлович Цапенко (1907–1977) зафотографував процес розбирання руїнованих залишків церкви. Розрізнені фрагменти розбитого порцелянового іконостасу тепер зберігаються у музеях міст Путивля, Глухова, Сум, Києва.

Характеристика

Мурована, хрещата в плані, однобанна, з триярусною дзвіницею на західному фасаді церква була збудована в перехідній стилістиці від пізнього класицизму до романтизму. Класицистичною за характером є загальна хрестовокупольна композиція храму, а на романтичні впливи вказують неоготичні деталі фасадного декору. В інтер'єрі містився великий порцеляновий іконостас, виготовлений тут же, на Волокитинській порцеляновій мануфактурі Миклашевського. Усе церковне начиння також було порцеляновим: кіоти, дарохоронильниці, панікадило, полікадила, метрової висоти підсвічники тощо. Перед східним фасадом церкви — мурована брама в стилі неоготики з трьома стрілчастими арками й декоративними вежечками (збереглася).

Значення

Покровська церква у Волокитиному була значущим архітектурно-мистецьким ансамблем перехідної стилістики від пізнього класицизму до раннього історизму (романтизму), що демонструвала унікальне поєднання вишуканих архітектурних вирішень з неповторними за стилістикою витворами декоративно-ужиткового мистецтва України.

Додатково

Волокитинський маєток родини Миклашевських в дитинстві часто відвідував П. Скоропадський.

А. Миклашевський був організатором і керівником Волокитинської порцелянової мануфактури (1839–1862), вироби якої високо цінувалися.

Галерея

Цитата

З листа В. Касіяна до М. Гречухи: «Мені стало відомо, що в селі Волокитине, що в 17 км. від Путивля, з розпорядження місцевої влади розібрано на цеглу для побудови корівника старовинну церкву (…) і порубано сокирами двоповерховий іконостас з чистого фарфору, виконаний і розписаний академічними майстрами на відомій фабриці Миклашевського. Куски цього унікального пам’ятника продано в Києві гуртом за 2 тисячі карбованців. Тільки недавно, 27 травня в газеті «Радянська культура» була надрукована стаття «Про охорону і реставрацію пам’яток культури», а сьогодні маємо нові докази варварського відношення до спадщини нашого минулого. Коли ніхто цього не припинить, то немає жодної гарантії, що у нас на Україні не залишиться жодного пам’ятника культури…»

 (цит. за: Рибалко О. Руїнники і оборонці // Памятки України: історія та культура. 1995. № 1. С. 116).


Література

  1. Рибалко О. Руїнники і оборонці // Пам'ятки України: історія та культура. 1995. № 1. С. 116–117.
  2. Вечерський В. В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 2002. С. 271–273.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Покровська церква у Волокитиному // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Покровська церква у Волокитиному (дата звернення: 15.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
01.06.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶