Реабілітація (архітектура)

Реабіліта́ція (від лат. rehabilitatio — відновлення) — сукупність науково обґрунтованих заходів щодо відновлення культурних та функціональних властивостей архітектурних пам’яток, їх комплексів, ансамблів, історичних центрів міст.

Реабілітація будинку митрополита в Софійському монастирі у м. Києві.
Головний фасад
Реабілітація будинку митрополита в Софійському монастирі у м. Києві.
Інтер'єр першого поверху

Метою реабілітації пам’ятки архітектури є приведення її у стан, придатний для використання. Це може бути використання: за первісним призначенням; за призначенням, близьким до первісного; за іншим призначенням.

Сучасне пам’яткознавство вважає, що найкраще пам’ятка зберігається при використанні її за первісним призначенням (якщо це можливо). Але навіть при використанні за первісним призначенням пам’ятка потребує приведення її у відповідність до сучасних технічних, технологічних, функціональних, протипожежних та інших вимог. Для цього на підставі опрацьованої реставраторами науково-проектної документації виконують робити з ремонту, реставрації пам’ятки, обладнання її відповідними інженерними мережами й засобами (електромережа, водогін, каналізація, опалення, блискавкозахист тощо), пристосування до вимог сучасного функціонування, зокрема й тих, які визначено державними будівельними нормами для певних функціональних типів будівель і споруд (громадських, житлових, адміністративних, транспортних тощо).

Розробленню відповідної науково-проектної документації передує виконання наукових досліджень. Тепер у світі й в Україні для експлуатації більшості пам’яток архітектури необхідно виконати роботи з їх реабілітації. Прикладом є будинок митрополита в Софійському монастирі у м. Києві, що після реабілітації використовується як музей та простір для проведення громадських заходів.

Реабілітація комплексів, ансамблів пам’яток, історичних центрів міст передбачає комплекс практичних заходiв щодо:

Завдяки цьому формується співмасштабне людині, історично осмислене, семантично наповнене архітектурне середовище міста. Таку роботу вперше в Україні виконано 1992–1998 як «Реабілітація історико-архітектурного середовища міста Глухова Сумської області» колективом архітекторів у складі В. Бикова, В. Вечерського, В. Ф. Грибана (1956; Україна) та інших. Вона отримала Державну премію України в галузі архітектури 1998. Ця робота вплинула на розгортання заходів з реабілітації історичних центрів у інших містах — Охтирці, Ромнах, Сумах. Аналогічні заходи, виконані в містах Івано-Франківську, Коломиї, Полтаві, удостоєно Державної премії України в галузі архітектури в 1999–2002.

Джерела

  1. Закон України «Про охорону культурної спадщини». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14
  2. Збірник нормативно-правових актів сфери охорони культурної спадщини. Чернігів : ВАТ «РВК «Деснянська правда», 2011. 796 с.

Література

  1. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 355.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Реабілітація (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Реабілітація (архітектура) (дата звернення: 1.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
08.09.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України



Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶