Старостинський замок у Галичі
Старости́нський за́мок у Га́личі — частково втрачений комплекс об’єктів архітектурної спадщини, пам’ятка архітектури національного значення, Івано-Франківська область, Україна.
Напівзруйнований замок розташований над містом на високому стрімкому пагорбі правого берега р. Дністер. Шляхетська башта замку є головною містобудівною домінантою м. Галича.
Зміст
Історична довідка
Будівництво дерев’яного замку розпочалося 1367 на місці дерев’яних укріплень 12–13 ст. доби Галицько-Волинської держави.
1370 Галицький замок опинився під владою короля Польщі, Угорщини та Хорватії Людовика Угорського (Анжуйського; 1326–1382), у 1372–1379 підлягав наміснику цього короля князю Владиславу ІІ Опольському (1326/1332–1401). Останній завів сюди угорську залогу й посилив оборонні огорожі замку. 1387 угорська залога полишила замок і його опанували поляки. З 1390 замок став резиденцією польської старостинської адміністрації, місцевої судової влади. Він мав потужний арсенал вогнепальної зброї і вишколену залогу.
1490 замок не змогли здобути загони повсталих селян. 1509 він витримав спільний з татарами напад молдавського господаря Богдана ІІІ Одноокого (1479–1517), а також татарський наскок 1554.
У 16 ст. розпочалося спорудження перших мурованих укріплень, хоча сам замок лишався дерев’яним: у 1520-х староста О. Ходецький (1467–1534) замінив частину дерев’яних оборонних стін кам’яним муром; 1533 коштом короля Сигізмунда І Старого збудовано муровану каплицю Святої Катерини (не збереглася). Будівельним матеріалом слугували кам’яні блоки з руїн княжого Успенського собору в давньому Галичі (тепер с. Крилос Івано-Франківського району).
1590–1653 на Галич 29 разів нападали татари; руйнівними були напади 1594, 1612, 1624.
1621 татари поруйнували замок, але незабаром відбудували. За описом 1627 він був з трьох боків оточений валами, на яких височіли 5 оборонних башт (деякі з них були мурованими), мав 3 в'їзні брами.
Під час Хмельниччини повстанські загони С. Височана (?–1666) 1648 напали на замок, а 1649 його здобули козаки Б. З. Хмельницького. 1658 стараннями і коштом А. Потоцького (1628–1691), галицького старости й київського воєводи, замок цілковито перебудовано на мурований. Будівельними роботами керував інженер-фортифікатор з м. Авіньйона (Франція) Ф. Корассіні. 1676 на Галич напало турецьке військо під проводом Ібрагім-паші й польський комендант Ляховський без спротиву здав замок, після чого турки його поруйнували і спалили так, що залишилися самі стіни. За це Ляховського стратили за наказом короля Яна ІІІ Собеського.
Після розбудови Станіславівської фортеці у 2-й пол. 17 ст. стратегічне значення Галицького замку зменшилося, галицькі старости його занедбали і з серед. 18 ст. він почав руйнуватися.
Після приєднання Галичини до імперії Габсбургів 1772 замок перейшов від Ю. Потоцького з Підгаєць (1735–1802) до державних маєтностей. 1788 замок оглянув імператор Йосиф ІІ
1795 губерніальним розпорядженням Галицький магістрат зобов’язали розібрати поруйновані замкові спруди й використати камінь і цеглу на будівництво міських будинків. 1796 під керівництвом окружного інженера з м. Львова А. Гегерштайна почали розбирати найбільш поруйновані частини замку. Зберігся виготовлений ним 1795 план і переріз замку. Роботи з розбирання замку було зупинено (за браком коштів). У квітні 1858 завалилася східна частина мурів.
Перші роботи з консервації замкових руїн виконало Галицьке крайове «Коло консерваторів» 1889–1891.
Наприкінці 19 ст. замок досліджував краєзнавець О. Чоловський (1865–1944), 1951 — археолог В. Гончаров (1909–1987).
В середині 20 ст. руїни замку отримали статус пам’ятки архітектури.
1990–1992 на цій території археологи й архітектори-реставратори з міст Львова й Івано-Франківська виконали архітектурно-археологічні дослідження.
З 1994 Старостинський замок входить до складу Національного заповідника «Давній Галич».
2000–2005 було реставровано Шляхетську башту з фрагментом муру.
Характеристика
Трикутний у плані замок площею 1,7 га складався з двох частин, розміщених на терасах (одна над іншою):
- верхньої, площею 0,45 га — власне замку;
- нижнього двору, площею 1,25 га.
З напільного боку був рів шириною 30 м і глибиною 7 м. Башти — п’ятигранні і чотиригранні. Замкова каплиця Святої Катерини входила до загальної оборонної системи, прилягаючи до замкового муру. Замок споруджено з вапняка, мергеля і цегли. Він має численні глибокі підвали. Мури зберігають сліди поспішних різночасових ремонтів, у них збереглися закладені цеглою бійниці. Від великого оборонного комплексу збереглися: наріжна південно-західна Шляхетська башта, руїни замкової каплиці Святої Катерини, окремі ділянки мурів та вали з ровами.
Значення
Старостинський замок у Галичі є рідкісним у Прикарпатському регіоні частково збереженим укріпленням баштово-стінового типу, в якому поєднано давні місцеві традиції оборонного будівництва з досягненнями європейської фортифікації 17 ст.
Додатково
За деякими літературними даними, замок почав будувати дещо раніше, у 1350–1352, галицький і волинський великий князь Любарт. Спочатку замок оточували земляні вали оборонні, а всі його споруди були дерев’яними.
Наприкінці 20 ст. фахівці інституту «Укрзахідпроектреставрація», а також архітектурного факультету Національного університету «Львівська політехніка» опрацювали декілька проектів консервації, реставрації фрагментарного відтворення цієї пам’ятки. Зокрема є проект реставрації замкової каплиці Святої Катерини, опрацьований інститутом «Укрзахідпроектреставрація».
Література
- Грабовецький В. Нарис історії Галича . Галич, 1997. С. 126–142.
- Галич та його довкілля. Галич : Національний заповідник «Давній Галич», 1997. С. 45-49.
- Оприск В. Галицька твердиня над Дністром // Галицька брама. 1998. № 9 (45). С. 12.
- Вечерський В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. Київ : Наук.-досл. ін-т теорії та історії арїітектури і містобудування, 2002. С. 434–436.
- Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ, 2011. С. 511–514.
- Федунків З. Галицький замок // Пам’ятки України: історія та культура. 2013. № 6. С. 44–53.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Старостинський замок у Галичі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Старостинський замок у Галичі (дата звернення: 2.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.09.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
