Тракайський замок
Трака́йський за́мок (лит. Trakų salos pilis — Тракайський острівний замок) — резиденція великих князів Литовських, архітектурна пам’ятка, Литва.
Зміст
Загальні відомості
Замок стоїть на Замковому острові посеред оз. Гальве у м. Тракаї і є архітектурною домінантою в ландшафті. Від міста до замку веде дерев’яний міст через озеро.
Історична довідка
Замок заснував князь Кейстут після 1375, однак його смерть 1382 та боротьба між Ягайлом і Вітовтом зупинили будівництво. Спорудження мурованого з каменю й цегли ґотичного (див. Готика) замку завершив 1409 Вітовт, котрий у ньому мешкав і помер 1430. Розгром Тевтонського ордена 1410 зменшив стратегічне військове значення замку, але збільшив репрезентативне — він перетворився на розкішну великокнязівську резиденцію. У другій половині 16 ст. Сигізмунд ІІ Август перебудував замок у стилі ренесанс і перетворив на літню королівську резиденцію. Після перенесення основних столичних функцій Речі Посполитої до м. Варшави тут улаштували в’язницю для шляхти. Під час війни з Московським царством 1655 замок зруйновано, після чого полишено напризволяще.
Дослідження замку розпочато у 19 ст., заходи щодо його збереження виконано 1888, 1905. З 1929 над реставрацією замку, тоді зруйнованого на 50 %, працювали пам’яткознавці та реставратори: С. Лоренц (1899–1991; тепер Польща) з колегами Ю. Клосом (1881–1933, тепер Польща — Литва) та Я. Боровським (1890–1966; тепер Росія — Польща); 1936–1938 К. Пивоцький (901–1974; тепер Україна — Польща); 1938–1939 В. Кешковський (1903–1950; тепер Україна — Польща). Консервація та реставрація пам’ятки перетворилася на відбудову її втрачених частин. Роботи тривали навіть під час Другої світової війни й окупації краю. 1946 реставрацію з відбудовою продовжили Б. Крумініс (1928–2000; Литва), С. Микульоніс (1935–1992; Литва). Протягом кількох етапів замковий комплекс до 1987 відбудовано повністю і в ньому 1962 влаштовано Тракайський історичний музей.
1991 територію навколо оголошено історичним національним парком.
Характеристика
Замок має чотири основні етапи будівництва і складається з двох основних частин: оточеного мурами князівського палацу-резиденції з внутрішнім двором та донжоном (первісна частина); до цього прилягає Великий передній двір — найпізніша частина замку. Ці дві частини розділяє фоса — рів, через який перекинуто звідний міст і який з двох боків обмежений оборонними мурами на спарених арках. Площа замку 1,8 га. Усі споруди на кам’яних підмурках, муровані з каменю (у нижніх частинах) та червоної цегли ґотичною системою мурування. Стрімкі дахи укрито червоною черепицею. У цілому це характерний для північної (німецької) ґотики тип замку, проміжний між двома основними типами — кастелем і конвентом (див. Замок). Такий характер архітектури зумовив появу гіпотези про участь у будівництві архітектора Тевтонського ордена.
Князівський палац прямокутний у плані, триповерховий, з внутрішнім двором, оточеним дерев’яними галереями. Один бік двору замикає чотиригранний шестиповерховий донжон 35 м заввишки, у нижньому ярусі якого влаштовано браму. На другому поверсі палацового корпусу міститься Головний зал розмірами 21×10 м, перекритий зірчастим нервюрним (див. Нервюра) склепінням 5,5 м заввишки. Ззовні стіни палацу укріплено контрфорсами. Його оточує оборонний мур 7 м заввишки за товщини до 3,5 м, також укріплений контрфорсами.
Прилеглий Великий двір трапецієподібний у плані, оточений мурами, з трьох боків має одно- і двоповерхові каземати (корпуси, прилеглі до мурів), з трьома наріжними баштами й середстінною надбрамною. Усі башти п’ятиярусні, чотиригранні в нижній частині. Три наріжні мають циліндричні горішні яруси з гарматними амбразурами й конусовидні дахи. Каземати первісно використовували як господарські приміщення. Тепер тут музейні експозиції, фондосховища й заклади обслуговування відвідувачів.
Значення
Тракайський замок — одна з найвизначніших пам’яток литовської архітектури, найповніше реставрований оборонний комплекс у країнах Балтії.
Галерея
|
Література
- Глемжа Й. Памятники архитектуры Литвы. Ленинград : Стройиздат, 1978. С. 65-69.
- Микулёнис С. Тракайский замок. Вильнюс : Минтис, 1978. 64 с.
- Белоруссия, Литва, Латвия, Эстония: Справочник-путеводитель. Москва : Искусство, 1986. С. 418-419.
- Вечерський В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. Київ : АртЕк, 2007. С. 163-164.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Тракайський замок // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Тракайський замок (дата звернення: 3.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.02.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
