Унівська Свято-Успенська лавра
У́нівська Свя́то-Успе́нська ла́вра — пам’ятка архітектури національного значення; оборонний монастир, розташований у с. Унів Львівської області, Україна.
Зміст
Історична довідка
Точна дата заснування православного монастиря невідома, перша письмова згадка походить з грамоти 18.10.1395 короля Владислава ІІ Ягайла. 1401 він же підтвердив надані монастиреві маєтки Млинів та Якторів. До середини 15 ст. Унівським монастирем опікувалися князі роду Гедиміновичів. Спеціальною грамотою від 30.07.1542 польський король Сигізмунд І Старий узаконив статус Унівської архимандрії, маєтності та право вибору архимандрита залишилися виключно за ченцями. 1549 монастир спалили татари. Після того ктитором монастиря став місцевий шляхтич О. В. Лагодовський (опікувався монастирем до 1574). Його коштом 1570 над джерелом води, яку вважали цілющою, збудовано нову муровану монастирську Свято-Успенську церкву. Ктитора поховано в монастирі; його надгробок у стилі ренесанс зі скульптурним портретом було встановлено в церкві (тепер зберігається в Олеському замку, в галереї монастиря встановлено копію).
Перший архімандрит — Анастасій Радиловський (16 ст.), його наступники — відомі діячі православ'я Гедеон (1530–1607) та Ісая (? – 1619/1620) Балабани.
Найбільшого розквіту монастир досягнув за архімандритів Варлаама (1647–1715) та Атанасія (1686–1746) Шептицьких. На той час монастир став греко-католицьким (див. Українська греко-католицька церква). За архімандрита Варлаама додатково до оборонних мурів монастир оточили високим земляним валом з ровом. За його наступника Атанасія, який пізніше став єпископом Львівським і митрополитом Київським, монастир був реставрований, його храм набув сучасного вигляду. В пам'ять про це на фасаді церкви встановили вирізьблений з каменя герб Шептицьких.
1648–1765 у монастирі діяла друкарня.
1790 австрійська влада скасувала монастир, його церква стала сільською парафіяльною. Маєтки 1816 передано Львівській греко-католицькій митрополії. Комплекс перетворився на літню резиденцію львівських митрополитів. Тут 1818–1858 постійно мешкав митрополит Михайло Левицький (1774–1858), перший галицький кардинал. При ньому знесено оборонні вали й рови і збудовано митрополичий палац.
1919 митрополит Андрей Шептицький перевів до с. Унева зі с. Скнилова під м. Львовом ченців Студійського чину (уставу), відновивши монастир. Першим ігуменом, згодом архімандритом Унівської лаври був о. Климентій Шептицький (1869–1951).
Студитська лавра проіснувала до 1950, після чого радянська влада в її стінах розмістила божевільню. При цьому були сплюндровані надгробки, поховання (кардинала М. Левицького, 1858), іконостас 1731 й ікони в храмі, забілено розписи, а в церкві декілька разів розпалювали багаття, на яких знищували церковні та богослужбові книги.
1991 сюди повернулися ченці-студити. 1992–2004 проведено комплексні реставраційні роботи. Відновлено діяльність Свято-Успенської Унівської лаври Студійського уставу Української греко-католицької церкви.
Характеристика
Монастир мурований, квадратний у плані, оточений фортечними мурами з бійницями й наріжними баштами. З двору до мурів прилягають приміщення келій. Високий вал і глибокий рів, наповнений водою, оточували монастир до поч. 19 ст.
Архітектурний комплекс складається з церкви посеред двору та розташованих по периметру фортечних мурів, келій і палацу митрополита. Успенську церкву після 1570 неодноразово перебудовували. За характером архітектури належить до перехідної стилістики від готики до раннього ренесансу. Її склепіння розчленовані пізньоготичними нервюрами. Поліхромний стінопис в інтер’єрі виконано 1935–1936. Конструкція склепінь дозволила пристосувати споруду до оборони, влаштувавши зверху оборонну галерею. Західний фасад церкви оформлено фронтоном у стилі бароко, який є результатом реставрації 1741. До південного фасаду притвору прибудована двоярусна квадратна в плані башта-дзвіниця. У вінчальному консольному фризі по периметру церкви влаштовані ключовидні бійниці, призначені для ручної вогнепальної зброї. Оборонні мури з брамою і баштами, що датують 15 – поч. 18 ст., збереглися частково. Спочатку чотири башти замикали кути по периметру квадрата мурів, а п’ята стояла над в'їзною брамою зі східного боку. Збережено тільки дві башти, які фланкують західний мур, інші розібрано на поч. 19 ст. У північно-західній башті у трьох рівнях збережено ключовидні бійниці. Посеред цього муру знаходиться в'їзна брама.
Значення
Монастир є одним з найстародавніших в Україні й добре збереженим. Зведений як оборонний комплекс, що майже не відрізнявся від укріплених феодальних замків. Тому пам’ятка належить до унікальних творів оборонної монастирської архітектури України. Церква Успіння Богородиці є рідкісним зразком інкастельованих (оборонних) храмів. Історичний осередок східного (православного та греко-католицького) чернецтва.
Додатково
Давній переказ розповідає, як, занедужавши на хворобу ніг, Олександр Ванько Лагодовський побачив уві сні Богородицю, яка порадила йому шукати неподалік у лісі цілюще джерело. Чудесно зцілившись, шляхтич дає обітницю відродити знищену обитель. Тепер до цілющого джерела, яке витікає з підземелля під престолом монастирської Успенської церкви, приходять численні прочани.
Література
- Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін.Пам'ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання / За ред. А. П. Мардера, В. В. Вечерського. Київ : Техніка, 2000. С. 176–177.
- Вуйцик В. С. Вибрані праці // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». 2004. № 14. С. 251–254.
- Вечерський В. В. Українські монастирі. Київ : Наш час, 2008. С. 350–355.
- Городиський Ю. Я. Ретроспективний аналіз формування мережі християнських сакральних місць у Львівській області // Науковий вісник Чернівецького університету. Географія. 2015. Вип. 744–745. С. 126–131.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Унівська Свято-Успенська лавра // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Унівська Свято-Успенська лавра (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.02.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
