Церква Параскеви П'ятниці та дзвіниця в Космачі

Церква Параскеви П’ятниці в Космачі.
Фото Д. Щербаківського, поч. 20 ст.

Це́рква Параске́ви П’я́тниці та дзвіни́ця в Космачі́ — втрачений архітектурний ансамбль, Івано-Франківська область, Україна.

Церква Параскеви П’ятниці в Космачі. Церква. Фото березня 1972
Церква Параскеви П’ятниці в Космачі. Дзвіниця. Фото березня 1972
Церква Параскеви П’ятниці в Космачі. Церква. Лінорит Вечерського В. П. 1980-х
Церква Параскеви П’ятниці в Космачі. Дзвіниця. Лінорит Вечерського В. В. 1980-х

Дерев’яну греко-католицьку церкву та дзвіниця було розташовано у долині між горами в центральній частині села на старому цвинтарі, огородженому невисоким кам’яним муром. Формували своєрідний сакральний ансамбль, характерний для Гуцульщини.

Історична довідка

Церкву та дзвіницю збудовано 1718 коштом космацького мешканця М. Ватаманчука.

У 1940-х радянська влада підпорядкувала парафію Російській православній церкві, а на початку 1960-х церкву закрили.

1963–1964 під час зйомок фільму «Тіні забутих предків» (кінорежисер С. Параджанов) частину ікон з церковного іконостасу було вивезено на Київську кіностудію ім. О. Довженка (тепер Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка). Через тривалий час старожитності було передано у м. Івано-Франківськ до Музею мистецтв Прикарпаття.

Під кінець 1960-х церква, яку не було взято під охорону держави як пам’ятку архітектури, занепала. Щоб відвернути загрозу знищення, селяни вирішили створити в храмі музей О. Довбуша, проте влада не дозволила.

1971 після особистого втручання П.Тронька до с. Космача прибула група майстрів-реставраторів, було завезено будівельні матеріали для ремонту церкви. Проте представники місцевої влади заборонили майстрам працювати. 1972 після масових арештів в Україні, які вчинив Комітет державної безпеки, церкву залишили напризволяще. 1975 спалахнула пожежа (вчасно загасили); 1983 церква згоріла дотла, тоді ж пошкоджено дзвіницю.

Відтворення храму передбачено урядовою Програмою відтворення видатних пам'яток історії та культури України 1999 (не реалізовано).

Станом на 2023 на місці знищеної церкви стоїть капличка; дзвіницю відремонтовано й оббито бляхою.

Характеристика

Церква гуцульського типу: хрещата, п’ятизрубна, одноверха. Західне рамено значно довше за інші. Усі рамена хреста прямокутні в плані, накриті масивними напівщипцевими дахами з великими трикутними фронтонами. Над середохрестям підносилася глуха восьмигранна баня з наметовим верхом. Церкву оперізувало широке опасання, що спиралося на випусти нижніх вінців зрубу. Усі частини споруди, окрім підопасання, були пошиті ґонтом. Церкву неодноразово ремонтували, проте до 1970-х вона зберегла автентичні архітектурні форми.

Дзвіниця двох’ярусна, типу четверик на четверику. Нижній ярус глухий, зрубний, горішній — каркасний, ошальований дошками, з ярусом арок-голосників угорі по периметру. Між ярусами широке опасання. Вінчало дзвіницю просте чотиригранне шатро.

Значення

Церква Параскеви П’ятниці та дзвіниця у Космачі мали історично-культурну цінність як властивий для Гуцульщини сакральний ансамбль першої третини 18 ст., що дійшов до 1970-х без значних перебудов і спотворень. Знищення церкви призвело до штучного збіднення національної культурної спадщини.

Додатково

За народними легендами, у цій церкві, яку називали «горішньою», бував ватажок карпатських опришків О. Довбуш, жертвував кошти на створення іконостасу і на ремонт. За храмом закріпилося найменування Довбушевої церкви.

Боротьба за збереження Довбушевої церкви стала помітним явищем у громадсько-політичному житті УРСР, об’єднавши місцевих мешканців, провідних представників української інтелігенції, дисидентів і навіть партійних функціонерів. Разом обстоювали пам’ятку: заступник Голови Ради Міністрів УРСР П. Тронько і дисидент В. Мороз; місцевий священник і майбутній патріарх Володимир (Романюк); письменники О. Гончар, М. Стельмах, Д. Павличко; художники Г. Смольський (1893–1985; тепер Україна) і С. Гебус-Баранецька; мистецтвознавці Г. Логвин і В. Самойлович; історики О. Компан (1916–1986; тепер Україна) і В. Грабовецький (1928–2015; Україна); історик архітектури П. Макушенко, реставратори І. Могитич; Я. Новаківський (1920–1982; тепер Україна), директор Софійського музею (тепер Національний заповідник «Софія Київська») В. Ачкасова (1928–2015; Україна) та багато інших. В. Мороз назвав Космач бастіоном українського опору.

Література

  1. Рибалко О. Руїнники і оборонці // Пам’ятки України: історія та культура. 1995. № 1. С. 106–133.
  2. Вечерський В. Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 2002. С. 438–441.
  3. Вечерський В. Українські дерев’яні храми. Київ : Наш час, 2007. С. 193–195.
  4. Щербаківський В., Щербаківський Д. Українське мистецтво. Харків : Савчук О. О., 2015. С. 174; 193.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Церква Параскеви П'ятниці та дзвіниця в Космачі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Церква Параскеви П'ятниці та дзвіниця в Космачі (дата звернення: 30.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
01.10.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶