Відмінності між версіями «Воскресенська церква в Батурині»

 
(Не показані 27 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Воскресе́нська це́рква в Бату́рині''' — [[Архітектурна пам'ятка|пам’ятка архітектури]] національного значення, Чернігівська обл., Україна. Мурована однобанна [[Церква (в архітектурі)|церква]] з [[Дзвіниця|дзвіницею]] розташована на високому березі р. [[Сейм|Сейму]] в історичному центрі колишньої гетьманської столиці [[Батурин|Батурина]]  у межах колишньої міської [[Фортеця|фортеці]].
+
[[Файл:Voskresensʹka_tserkva_v_Baturyni.mp3|right|300px|<center>Воскресенська церква у Батурині</center>]]
 +
 
 +
[[Файл:Воскресенська_цБатурин1.jpg|міні|праворуч|320пкс|Воскресенська церква в Батурині. <br>Загальний вигляд]]
 +
[[Файл:Воскресенська_цБатурин2.jpg|міні|праворуч|320пкс|Інтер’єр]]
 +
[[Файл:Воскресенська_цБатурин3.jpg|міні|праворуч|320пкс|Місце надгробка гетьмана К.&nbsp;Розумовського в інтер’єрі церкви]]
 +
[[Файл:Воскресенська_цБатурин4.jpg|міні|праворуч|320пкс|Меморіальна дошка на честь гетьмана К.&nbsp;Розумовського в інтер’єрі.]]
 +
'''Воскресе́нська це́рква в Бату́рині''' — [[Архітектурна пам'ятка|пам’ятка архітектури]] національного значення, Чернігівська область, Україна.  
 +
 
 +
Мурована однобанна [[Церква (архітектура)|церква]] з [[Дзвіниця|дзвіницею]] розташована на високому березі р.&nbsp;[[Сейм (річка)|Сейму]] в історичному центрі колишньої гетьманської столиці [[Батурин|Батурина]]  у межах колишньої міської [[Фортеця|фортеці]].
  
 
==Історична довідка==
 
==Історична довідка==
Будувалася [[Гетьман|гетьманом]] України графом [[Розумовський, Кирило Григорович|К. Розумовським]] як власна усипальниця. Для будівництва було використано цеглу зі споруд, зруйнованих під час [[Батуринська різанина 1708|Батуринської різанини 1708]]. Автор проекту документально не встановлений: ним був або архітектор Микола Олександрович Львов (1755–1803), або архітектор Адам Адамович Менелас (1753–1831), котрий у кін. 18 — на поч. 19 ст. керував будівництвом різних споруд у маєтках К. Розумовського в [[Яготин|Яготині]] й Батурині. Будівництво розпочато 1790, закінчено на початку 1803. Тоді ж у [[Крипта|крипті]] церкви поховано фундатора храму К. Розумовського. [[Склеп]] довжиною 2,34 м і висотою 1,5 м влаштовано під підлогою у південному рамені церкви. Пізніше в інтер'єрі храму над склепом було встановлено [[надгробок]] з білого карарського мармуру роботи [[Мартос, Iван Петрович|І. Мартоса]]. 1927 поховальний склеп було розкрито і пограбовано, внаслідок чого надгробок просів, його демонтували, винесли на церковне подвір'я, де поступово знищили. На 2020 від нього уціліли фрагменти у фондах Національного історико-культурного заповідника «[[Гетьманська Столиця|Гетьманська столиця]]». 2013 в інтер’єрі церкви, реставрованої 2006–2008, встановлено мармурову копію втраченого надгробка.
+
Будувалася [[Гетьман|гетьманом]] України графом [[Розумовський, Кирило Григорович|К. Розумовським]] як власна усипальниця. Для будівництва було використано цеглу зі споруд, зруйнованих під час [[Батуринська трагедія|Батуринської трагедії]] 1708. Автор проєкту документально не встановлений: ним був або архітектор Микола Олександрович Львов (1755–1803), або архітектор Адам Адамович Менелас (1753–1831), котрий у кін. 18 — на поч. 19 ст. керував будівництвом різних споруд у маєтках К.&nbsp;Розумовського в [[Яготин|Яготині]] й Батурині. Будівництво розпочато 1790, закінчено на початку 1803. Тоді ж у [[Крипта|крипті]] церкви поховано фундатора храму К. Розумовського. [[Склеп]] довжиною 2,34 м і висотою 1,5 м влаштовано під підлогою у південному рамені церкви. Пізніше в інтер'єрі храму над склепом було встановлено [[надгробок]] з білого карарського мармуру роботи [[Мартос, Iван Петрович|І.&nbsp;Мартоса]]. 1927 поховальний склеп було розкрито і пограбовано, внаслідок чого надгробок просів, його демонтували, винесли на церковне подвір'я, де поступово знищили. На 2020 від нього уціліли фрагменти у фондах Національного історико-культурного заповідника «[[Гетьманська Столиця|Гетьманська столиця]]». 2013 в інтер’єрі церкви, реставрованої 2006–2008, встановлено мармурову копію втраченого надгробка.
  
Церква є діючим православним храмом. Неподалік розташована будівля церковно-приходської школи.
+
Церква є діючим православним храмом. Неподалік розташована будівля церковно-парафіяльної школи.
  
 
==Характеристика==
 
==Характеристика==
Воскресенська церква добре зберегла первісні архітектурні форми: вона хрещата в плані, з півкруглою [[Апсида|апсидою]] та заокругленим західним раменом; стіни розчленовані [[Пілястра|пілястрами]]; з трьох боків — монументальні чотириколонні [[Портик|портики]] [[Ордер тосканський|тосканського ордера]] (західний зі спареними [[Колона|колонами]]), завершені трикутними [[Фронтон|фронтонами]]. Над середохрестям підноситься масивна сферична [[Баня (в архітектурі)|баня]] на циліндричному [[Підбанник|підбаннику]], увінчана [[Ліхтар (архітектура)|ліхтариком]]. Дзвіниця над притвором із заходу увінчана сферичною банею з високим [[Шпиль|шпилем]]. Архітектурні форми лапідарні, з мінімумом [[Декор|декору]], витримані в стилістиці високого [[Класицизм|класицизму]]. Характерне поєднання високих вікон, що мають півциркульні перемички, з круглими вікнами над ними та з плоскими [[Ніша|нішами]]. Такі ж круглі вікна – і в підбаннику. Церква всередині й зовні потинькована й побілена. В інтер'єрі збереглися ковані двері поч. 19 ст., автентичний настінний живопис та деякі ікони цього ж періоду. Первісний одноярусний [[Іконостас|іконостас]] не зберігся. Теперішній зроблено у 1970-х.
+
Воскресенська церква добре зберегла первісні архітектурні форми: вона хрещата в плані, з півкруглою [[Апсида|апсидою]] та заокругленим західним раменом; стіни розчленовані [[Пілястра|пілястрами]]; з трьох боків — монументальні чотириколонні [[Портик|портики]] [[Ордер тосканський|тосканського ордера]] (західний зі спареними [[Колона|колонами]]), завершені трикутними [[Фронтон|фронтонами]]. Над середохрестям підноситься масивна сферична [[Баня|баня]] на циліндричному [[Підбанник|підбаннику]], увінчана [[Ліхтар (архітектура)|ліхтариком]]. Дзвіниця над притвором із заходу увінчана сферичною банею з високим [[Шпиль|шпилем]]. Архітектурні форми лапідарні, з мінімумом [[Декор|декору]], витримані в стилістиці високого [[Класицизм|класицизму]]. Характерне поєднання високих вікон, що мають півциркульні перемички, з круглими вікнами над ними та з плоскими [[Ніша|нішами]]. Такі ж круглі вікна – і в підбаннику. Церква всередині й зовні потинькована й побілена. В інтер'єрі збереглися ковані двері поч. 19 ст., автентичний настінний живопис та деякі ікони цього ж періоду. Первісний одноярусний [[Іконостас|іконостас]] не зберігся. Теперішній зроблено у 1970-х.
  
 
==Значення==
 
==Значення==
Рядок 13: Рядок 21:
  
 
==Додатково==
 
==Додатково==
Проект, за яким збудували Воскресенську церкву, був використаний ще двічі: за ним спорудили 1804 Успенську церкву в с. Новому Бикові [[Бобровицький район|Бобровицького р-ну]] Чернігівської обл. та 1807 Миколаївську церкву с. Кочерги [[Путивльський район|Путивльського р-ну]] Сумської обл.
+
Проєкт, за яким збудували Воскресенську церкву, був використаний ще двічі: за ним спорудили 1804 Успенську церкву в с. Новому Бикові [[Ніжинський район|Ніжинського району]] Чернігівської області та 1807 Миколаївську церкву с. Кочерги [[Конотопський район|Конотопського району]] Сумської обл.
 +
 
  
==Цитати==
 
 
Автентичний надгробок К. Розумовського мав мармурову плиту з епітафією: «Здесь покоится тело его сиятельства господина генерал-фельдмаршала, сенатора, действительного камергера и разных орденов российских: Святого апостола Андрея Первозванного и Святого Александра Невского, Польского Белого Орла и Голстинского, святой Анны кавалера, Кириллы Григорьевича Разумовского, родившегося 1728 года марта 18 дня, а скончавшегося в Батурине 1803 года января 9 дня по полудни во втором часу. Жития его было семдесят четыре года, 9 месяцев и 22 дня».  
 
Автентичний надгробок К. Розумовського мав мармурову плиту з епітафією: «Здесь покоится тело его сиятельства господина генерал-фельдмаршала, сенатора, действительного камергера и разных орденов российских: Святого апостола Андрея Первозванного и Святого Александра Невского, Польского Белого Орла и Голстинского, святой Анны кавалера, Кириллы Григорьевича Разумовского, родившегося 1728 года марта 18 дня, а скончавшегося в Батурине 1803 года января 9 дня по полудни во втором часу. Жития его было семдесят четыре года, 9 месяцев и 22 дня».  
 +
 +
==Цитата==
 
Історик [[Бодянський, Осип Максимович|О.&nbsp;Бодянський]] 1832 відвідав Воскресенську церкву й записав:
 
Історик [[Бодянський, Осип Максимович|О.&nbsp;Бодянський]] 1832 відвідав Воскресенську церкву й записав:
 
{{Quote box
 
{{Quote box
Рядок 23: Рядок 33:
 
<p>Останнього це гетьмана Кирила!</p>
 
<p>Останнього це гетьмана Кирила!</p>
 
<p>Присядь же, брате, потужи...»
 
<p>Присядь же, брате, потужи...»
| source = (Вечерський В. В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: виявлення, дослідження, фіксація. Київ : Вид. дім А.С.С., 2005. С. 69).
+
| source = (Вечерський В. В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: виявлення, дослідження, фіксація. Київ : Видавничий дім А.С.С., 2005. С. 69).
 
| width  = 100%
 
| width  = 100%
 
| align  = center
 
| align  = center
Рядок 29: Рядок 39:
  
 
==Література==
 
==Література==
# Вечерський В. В. Воскресенська церква в Батурині. Мистецтво України: Енциклопедія. Т. 1. Київ : Укр. енциклопедія ім. М. Бажана, 1995. С.388.
+
# Вечерський В. В. Воскресенська церква в Батурині // Мистецтво України : в 5 т. Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. Т. 1. С. 388.
# Кіяшко Л. Поховання Кирила Розумовського в Батурині. Біографічна некрополістика в контексті сучасної української науки. Наукові записки. Київ : Інс-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 2002. Т. 9. С. 184–190.
+
# Кіяшко Л. Поховання Кирила Розумовського в Батурині // Наукові записки Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. 2002. Т. 9: Біографічна некрополістика в контексті сучасної української науки. С. 184–190.
# Вечерський В. В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: виявлення, дослідження, фіксація. Київ : Вид. дім А.С.С., 2005. С. 68-71.
+
# Вечерський В. В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: виявлення, дослідження, фіксація. Київ : Видавничий дім А.С.С., 2005. С. 68–71.
 +
# Реброва Н. Б., Кіяшко Л. Г., Дробязко Н. В. та ін. Батурин: історія в пам'ятках. 2-ге вид., перероб. та допов. Ніжин : Аспект-Поліграф, 2012. 111 с.
  
 
== Автор ВУЕ ==
 
== Автор ВУЕ ==
Рядок 40: Рядок 51:
 
[[Категорія:Поняття]]
 
[[Категорія:Поняття]]
 
[[Категорія:е-ВУЕ]]
 
[[Категорія:е-ВУЕ]]
[[Категорія:Технічні науки]]
+
 
 
[[Категорія:Архітектура]]
 
[[Категорія:Архітектура]]
[[Категорія:Релігієзнавство]]
+
[[Категорія:Релігієзнавство]] [[Категорія:Культові споруди]]
 +
[[Категорія:Озвучено]]
 
[[Категорія:Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури]]
 
[[Категорія:Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури]]
 +
[[Категорія:Історія архітектури]]
 +
[[Категорія:Теорія архітектури]]
 
[[Категорія:Архітектура будівель і споруд]]
 
[[Категорія:Архітектура будівель і споруд]]
[[Категорія:Споруда]]
+
[[Категорія:Пам'ятки архітектури національного значення]]
 +
[[Категорія:Споруди]]
 +
[[Категорія:Чернігівська область]]
 +
[[Категорія:Україна]]
 
{{Оприлюднено
 
{{Оприлюднено
 
|Науковий напрям=Технічні науки
 
|Науковий напрям=Технічні науки

Поточна версія на 19:15, 30 жовтня 2023

Воскресенська церква в Батурині.
Загальний вигляд
Інтер’єр
Місце надгробка гетьмана К. Розумовського в інтер’єрі церкви
Меморіальна дошка на честь гетьмана К. Розумовського в інтер’єрі.

Воскресе́нська це́рква в Бату́риніпам’ятка архітектури національного значення, Чернігівська область, Україна.

Мурована однобанна церква з дзвіницею розташована на високому березі р. Сейму в історичному центрі колишньої гетьманської столиці Батурина у межах колишньої міської фортеці.

Історична довідка

Будувалася гетьманом України графом К. Розумовським як власна усипальниця. Для будівництва було використано цеглу зі споруд, зруйнованих під час Батуринської трагедії 1708. Автор проєкту документально не встановлений: ним був або архітектор Микола Олександрович Львов (1755–1803), або архітектор Адам Адамович Менелас (1753–1831), котрий у кін. 18 — на поч. 19 ст. керував будівництвом різних споруд у маєтках К. Розумовського в Яготині й Батурині. Будівництво розпочато 1790, закінчено на початку 1803. Тоді ж у крипті церкви поховано фундатора храму К. Розумовського. Склеп довжиною 2,34 м і висотою 1,5 м влаштовано під підлогою у південному рамені церкви. Пізніше в інтер'єрі храму над склепом було встановлено надгробок з білого карарського мармуру роботи І. Мартоса. 1927 поховальний склеп було розкрито і пограбовано, внаслідок чого надгробок просів, його демонтували, винесли на церковне подвір'я, де поступово знищили. На 2020 від нього уціліли фрагменти у фондах Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця». 2013 в інтер’єрі церкви, реставрованої 2006–2008, встановлено мармурову копію втраченого надгробка.

Церква є діючим православним храмом. Неподалік розташована будівля церковно-парафіяльної школи.

Характеристика

Воскресенська церква добре зберегла первісні архітектурні форми: вона хрещата в плані, з півкруглою апсидою та заокругленим західним раменом; стіни розчленовані пілястрами; з трьох боків — монументальні чотириколонні портики тосканського ордера (західний зі спареними колонами), завершені трикутними фронтонами. Над середохрестям підноситься масивна сферична баня на циліндричному підбаннику, увінчана ліхтариком. Дзвіниця над притвором із заходу увінчана сферичною банею з високим шпилем. Архітектурні форми лапідарні, з мінімумом декору, витримані в стилістиці високого класицизму. Характерне поєднання високих вікон, що мають півциркульні перемички, з круглими вікнами над ними та з плоскими нішами. Такі ж круглі вікна – і в підбаннику. Церква всередині й зовні потинькована й побілена. В інтер'єрі збереглися ковані двері поч. 19 ст., автентичний настінний живопис та деякі ікони цього ж періоду. Первісний одноярусний іконостас не зберігся. Теперішній зроблено у 1970-х.

Значення

Воскресенська церква в Батурині за лаконізмом і монументальністю форм — одна з найвизначніших храмових будівель доби високого класицизму в Україні. Має історико-меморіальне значення як місце поховання останнього гетьмана України.

Додатково

Проєкт, за яким збудували Воскресенську церкву, був використаний ще двічі: за ним спорудили 1804 Успенську церкву в с. Новому Бикові Ніжинського району Чернігівської області та 1807 Миколаївську церкву с. Кочерги Конотопського району Сумської обл.


Автентичний надгробок К. Розумовського мав мармурову плиту з епітафією: «Здесь покоится тело его сиятельства господина генерал-фельдмаршала, сенатора, действительного камергера и разных орденов российских: Святого апостола Андрея Первозванного и Святого Александра Невского, Польского Белого Орла и Голстинского, святой Анны кавалера, Кириллы Григорьевича Разумовского, родившегося 1728 года марта 18 дня, а скончавшегося в Батурине 1803 года января 9 дня по полудни во втором часу. Жития его было семдесят четыре года, 9 месяцев и 22 дня».

Цитата

Історик О. Бодянський 1832 відвідав Воскресенську церкву й записав:

«Постій, козаче, не біжи,

Ось глянь на хрест, читай, чия могила.

Останнього це гетьмана Кирила!

Присядь же, брате, потужи...»

 (Вечерський В. В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: виявлення, дослідження, фіксація. Київ : Видавничий дім А.С.С., 2005. С. 69).


Література

  1. Вечерський В. В. Воскресенська церква в Батурині // Мистецтво України : в 5 т. Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. Т. 1. С. 388.
  2. Кіяшко Л. Поховання Кирила Розумовського в Батурині // Наукові записки Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. 2002. Т. 9: Біографічна некрополістика в контексті сучасної української науки. С. 184–190.
  3. Вечерський В. В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: виявлення, дослідження, фіксація. Київ : Видавничий дім А.С.С., 2005. С. 68–71.
  4. Реброва Н. Б., Кіяшко Л. Г., Дробязко Н. В. та ін. Батурин: історія в пам'ятках. 2-ге вид., перероб. та допов. Ніжин : Аспект-Поліграф, 2012. 111 с.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Воскресенська церква в Батурині // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Воскресенська церква в Батурині (дата звернення: 28.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
16.04.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶