Бардо національний музей

Бардо́ націона́льний музе́й (фр. Le Musée national du Bardo, араб. المتحف الوطني بباردو‎‎) — музей римської мозаїки та античного образотворчого мистецтва, діє в передмісті м. Туніса (Туніс) з 1888.

Історична довідка

Національний музей Бардо розташований у палаці 13 ст. — одній із резиденцій беїв Тунісу. У 19 ст. палац утратив своє значення, з 1840 тут діяла офіцерська школа, з 1847 — монетний двір. 07.11.1882 французька влада заснувала в палаці Бардо «Музей Алауї» на честь правителя бея Алі ІІІ (1817–1902).

07.07.1888 Алі ІІІ та генеральний резидент Франції в Тунісі Д. Массіко (1838–1892; Франція — Туніс) офіційно відкрили музей. 1899 до музею перейшли приміщення Малого палацу, а 1900 — покої Садак Бея (1813–1882). Офіційну назву «Національний музей Бардо» використовують від 1957 (після здобуття Тунісом незалежності).

Характеристика

Основою музейного зібрання стали археологічні знахідки французьких учених із Дугги, Карфагену, Тунісу, Утікі та інших стародавніх міст і особиста колекція міністра фінансів Тунісу М. Хазнадара (1817–1878).

Загальна площа музею — 8 тис. м2.

На першому поверсі розміщено 12 залів.

  • Доісторичний період (зал № 1) містить предмети ранніх палеолітичних культур (див. Палеоліт) до 12 ст. до н. е. В експозиції представлено реконструкцію найдавнішої культової споруди у світі — Гермаеон ель Гуєтар (40 тис. до н. е.), примітивні кам’яні маски-підвіски (8–5 тис. до н. е.), черепи первісних людей від австралопітека до кроманьйонця (3 млн — 35 тис. до н. е.).
  • Пунійський період об’єднує кілька залів (№ 2–5). Експонати підібрані за тематикою: пунійська археологія, предмети поховального інвентарю, реконструкція склепу пунійського поховання і артефакти пунійсько-лівійської цивілізації. У вітринах розміщені поховальні гротескні маски і маски-амулети із кольорового скла (9–2 ст. до н. е.), скарабеї-печатки зі слонової кістки, золота, дорогоцінного каміння (8–6 ст. до н. е.), квадратна стела з найстарішим пунійським написом (7 ст. до н. е.), надгробна стела із зображенням «знаку Таніт» (4 ст. до н. е.), священні бритви-топірці (4–3 ст. до. н. е.), теракотові статуї бога Баала та богині Таніт (1 ст.), стели із Мактара (2 ст.).
  • Період раннього християнства представлений у залах № 6 та 8. У кімнатах здебільшого експонують ранньохристиянську мозаїку візантійського періоду (533–698) Тунісу з базилік, баптистеріїв, гробниць. Найвідомішими є мозаїки «Церква матері» (4–5 ст.), «Давид в ямі з левами», «Банкір та його дочка» (усі — 5 ст.), мозаїчний баптистерій із Келібії (540–670), барельєф «Добрий пастир» (5–6 ст.).
  • Предмети античної (див. Античність) епохи розміщено в залах № 7, 9–12. Переважають археологічні знахідки римського часу зі стародавніх міст Булла Регіа, Карфаген, Тубурбо Мажус та інших. Вирізняються експонати — мозаїчне панно «Звільнення Андромеди Персеєм» (3 ст.), мармурові статуї імператора Марка Аврелія (2 ст.), Аполлона Кифареда (3 ст.), бюсти імператорів Августа (1 ст.), Трояна (1–2 ст.), портрет Клеопатри VII Філопатри (1 ст. до н. е.), римський саркофаг із «геніями чотирьох сезонів» (початок 4 ст.), римський саркофаг «Дев’ять муз» (3 ст.), мозаїчне панно «Мир дому твоєму» (2 ст.).

На другому поверсі в 19 залах представлено предмети культури римського часу, мозаїки на морську та інші тематики.

  • Римський період репрезентовано в залах, присвячених окремим містам античного періоду Тунісу: «Альтибурос», «Дугга», «Ель Жем», «Карфаген», «Сусс», «Удна» та «Вергілій». Найвідомішими експонатами є мармурові статуї сором’язливої Венери, Геркулеса зі шкірою немейського лева (усі — 1 ст.), «Дами в туніці» (2 ст.), Юпітера-Серапіса (3 ст.); підлогова мозаїка «Вакх, що дарує виноградну лозу легендарному селянину Ікарію, за присутності царя Аттики», «Нільський пейзаж», «Тріумф Нептуна на колісниці» (усі — 2 ст.), мозаїчне панно «Кортеж Нептуна», «Вергілій, якого надихають музи», «Полювання на зайця», «Орфей, що заспокоює диких тварин» (усі — 3 ст.), «Жертвоприношення Діані та Аполлону і сцени полювання на диких звірів» (4 ст.); мозаїчна картина «Сцени сільського життя сеньйора Лабіріуса» (5 ст.).
  • Зал «Скарби пунійського періоду» містить ювелірні вироби, що були віднайдені під час археологічних розкопок некрополів стародавніх міст. Серед найвідоміших — гребінь зі слонової кістки із зображенням сфінкса та квітів лотоса (6 ст. до н. е.), золота кіраса з Ксур-ес-Сефу (3 ст. до н. е.), золоті намиста (2-га пол. 7 ст. до н. е.), тримач для амулета із зображенням Сехмет (6 ст. до н. е.), золотий перстень із сапфіром (2 ст. до н. е.).
  • Зали № 21–26 присвячені скарбам періоду «Махдійської кораблетрощі» (80 до н. е.). Підводні археологічні розкопки грецького корабля проводили в 1908–1913, 1948 та 1952 (за участі Ж.-І. Кусто). Серед найвідоміших артефактів бронзові фігури Агона та Герма з головою Діоніса (3 ст. до н. е.); мармуровий бюст Афродіти; статуетка карлиці, яка танцює; канделябр юнак-факелоносець; бронзовий «п’яний Геракл»; мармурові капітелі для колон із зооморфним зображенням; «Ерос з кіфарою в танці»; прикраси прори корабля з головами Діоніса та Аріадни (усі —1 ст. до н. е.).

Зал мозаїки на морську тематику зберігає римські мозаїчні панно із зображенням моря. Серед найбільших — мозаїка «Морські монстри» (2 ст.), «Нептун і пірати» (3 ст.), «Морські вілли» (4 ст.).

  • Зал мавзолею (зал № 28) відтворює реконструкцію карфагенського мавзолею 2 ст.
  • Зали мозаїки (зали № 29–33) містять різнотематичні римські мозаїчні панно: «Музичний диспут» (2 ст.), «Одіссей і Сирени» (3 ст.), «Весільний бенкет Діоніса та Аріадни», «Коронування Венери кентаврами», «Павич, що розпушив хвоста, і чотири коня у стійлі» (усі — 4 ст.).

Третій поверх має 7 виставкових залів.

  • Зал предметів дрібної пластики із бронзи, теракоти і скла: бронзова статуетка Діоніса-дитини, теракотова ваза у вигляді собаки з нашийником, статуетка богині Таніт у циліндричній тіарі та скляні флакони для парфумованої олії (усі — 2 ст.), теракотова статуетка Венери з діадемою та маска «щокатої дитини» (усі — 3 ст.).
  • Зали декоративних типів мозаїки представляють невеликі твори: «Тезей, що вбиває Мінотавра в Лабіринті» (3–4 ст.), «Діоніс в оточенні чотирьох сезонів» (4 ст.) тощо.
  • Зал «Ашолла» містить твори першої африканської мозаїчної школи із терм Ашолли. Серед них «Тріумф Діоніса», «Битва звірів і кентаврів», «Забави Сатира й Німфи і «гротески», «Парадний в’їзд Нереїди», «Титан Океан» (усі — 2 ст.).
  • Зал фресок — серед експонатів фреска «Півень» (2 ст.), «Календар і знаки зодіаку» (3 ст.). «Діоніс на пантері» (2–3 ст.) ін.

Значення

Національний музей в Бардо зберігає найбільшу у світі колекцію римських мозаїк, які є цінним джерелом дослідження повсякденного життя в римській Африці. За багатством зібрання є другим після Єгипетського музею в Каїрі на африканському континенті.

Додатково

Існує дві версії назви палацу — «Бардо»: 1) топонім іспанського походження від слова Prado (прадо) — рай або чарівний сад; 2) від арабського «Berd» (берд) — холод.

1984 під час пожежі пошкоджено велику кількість експонатів «Махдійської кораблетрощі».

2015 — стався теракт, у музеї загинуло 22 людини.

Література

  1. Купча Н. Музей Бардо: «От мифа к мифу». Тунис : [б. и.], 2006. 98 с.
  2. Zaiane S. Le musée national du Bardo en métamorphose Pour une nouvelle image du tourisme culturel tunisien et de nouveaux visiteurs // Téoros. Revue de recherche en tourisme. 2008. № 27–3. P. 18–28. URL: https://www.researchgate.net/publication/349376434_2008-Le_musee_national_du_Bardo_en_metamorphose.
  3. Coslett D. E. Heritage, Tourism, and the Challenges of Postcolonial Globalization at Tunis’ Bardo Museum // Neocolonialism and Built Heritage: Echoes of Empire in Africa, Asia, and Europe. New York : Routledge, 2020. P. 191–216.
  4. Musée National du Bardo // Institut National du Patrimoine. URL : http://www.inp.rnrt.tn/index.php?option=com_content&view=article&id=113&Itemid=&lang=fr&fbclid=IwAR1yliTpZY0fHGYt3n9QsBZVueB7r9Jeq4mAE_ds2VJColrxRtN8UYOk-kw

Автор ВУЕ

Н. В. Бабкова

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Бабкова Н. В. Бардо національний музей // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бардо національний музей (дата звернення: 12.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
22.09.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶