Бернардинський монастир у Луцьку
Бернарди́нський монасти́р у Лу́цьку — комплекс пам’яток архітектури національного значення, Україна.
Міститься в центрі міста біля Театрального майдану та є його архітектурною домінантою. Складається з довгого корпусу келій, що йде півколом, та костелу, що стоїть усередині півкола. Незвична композиція зумовлена місцем розташування на пагорбі над долиною р. Стир на в’їзді у старе місто з півночі.
Зміст
Історична довідка
Монастир почали будувати 1720 коштом великого канцлера литовського князя К. С. Радзивілла (1669; тепер Польща — 1719;тепер Білорусь) з розрахунком, щоб його муровані споруди захищали в’їзд до міста. 1737 закладено фундамент центричного мурованого костелу, проте його не збудували. Фундамент розібрали і 1752 архітектор П. Гіжицький опрацював новий проект базилікального костелу з корпусом келій, який реалізовано 1754–1789 коштом старости львівського, воєводи віленського князя К. С. Радзивілла на прізвисько «Пане коханку» (1734; тепер Білорусь – 1790; тепер Польща) та інших шляхетних осіб. Навколо репрезентативного монастирського комплексу формувалася міська забудова другої половини 18 — середини 19 ст. 1793–1800 в монастирі був російський військовий склад, на початку 19 ст. — резиденція римо-католицького єпископа, у якій кілька разів зупинявся російський імператор Олександр І. 1850 монастир потерпів від пожежі. Російська влада скасувала бернардинський монастир 1853, а його костел 1864 перетворено на православний Троїцький собор. 1876–1880 архітектор К. Раструханов (дати і місця народження і смерті невідомі) реконструював споруду: зведено баню над центральною частиною і дзвіницю на західному фасаді, частково змінено зовнішній і внутрішній декор, зокрема влаштовано православний іконостас. 1904 на вході з боку Театрального майдану збудовано муровану браму з декоративними кованими ґратами. У корпусі келій містилися послідовно в’язниця, міська управа, гімназія, 1920–1939 — канцелярія Волинського воєводства та з 1922 публічна бібліотека, після 1945 — підрозділи радянських органів внутрішніх справ, потім — Волинська духовна семінарія (закрита 1964), історичний факультет педагогічного інституту (тепер Волинський національний університет імені Лесі Українки).
Троїцький собор 1992 став кафедральним собором Волинської єпархії Української православної церкви Київського патріархату, з 2018 — Православної церкви України. У келіях міститься жіночий монастир Святого Василія Великого та духовна семінарія. На території частково збереглися поховання 19 ст. на місці старого бернардинського цвинтаря.
Характеристика
Бернардинський костел (тепер Троїцький собор) збудований у стилі пізнього бароко. Це мурована з цегли потинькована тринефна, восьмистовпна базиліка з трансептом, нартексом і восьмигранною банею над середохрестям. Бічні нефи вдвічі вужчі й нижчі за середній. Вони перекриті хрестовими склепіннями. Під костелом є крипта. Головний фасад увінчано одноярусною дзвіницею з гранчастою банею. Інтер'єр має олійний живопис, який виконали художники: 1905 Ф. Параляк (дати народження та смерті невідомі; Чехія) та у 1960-х Л. Спаська (1910–2000; Україна). Збереглося внутрішнє оздоблення 19 ст.
Корпус келій зі сходу півколом огинає пресбітерій костелу. Він мурований із цегли, потинькований, двоповерховий. Розпланування коридорне однобічне. В інтер’єрі збереглися первісні хрестові склепіння першого поверху. На обох кінцях корпусу — прямокутні в плані павільйони. У центральній частині зовні є два циліндричні виступи на кшталт фортечних веж. Це рідкісний для монастирських ансамблів тип композиції, що тяжіє до парадності палацової архітектури 18 ст.
Значення
Бернардинський монастир у Луцьку належить до найвизначніших архітектурних комплексів пізнього бароко в Україні.
Додатково
1968 на південь від монастиря виявлено ламаний у плані підземний хід 200 м завдовжки, перекритий склепінням. Відомо про існування тут ще не менше двох підземних ходів, що підтверджує первісне оборонне значення комплексу.
Література
- Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін. Пам'ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 137–140.
- Колосок Б. В. Православні святині Луцька. Київ : Техніка, 2003. С. 181–202.
- Betlej A. Pawel Gizycki SJ, architekt polski XVIII wieku. Krakow : Towarzystwo Naukowe «Societas Vistulana», 2003. 398 p.
- Колосок Б. В. Римо-католицькі святині Луцька. Київ : Техніка, 2004. С. 144–187.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Бернардинський монастир у Луцьку // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бернардинський монастир у Луцьку (дата звернення: 5.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.12.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
