Гіпостиль

Гіпости́ль, гіпости́льна за́ла (від грец. ὑπό — під і στυλος — стовп, колона, букв. — під колонами) — велика багатоколонна крита зала палацу або храму у Стародавньому Єгипті.

Гіпостиль. Макет єгипетської гіпостильної зали з музею Метрополітен у м. Нью-Йорку (США)
Гіпостиль. Тронна зала палацу в Медінет-Абу (Єгипет)

Гіпостильні зали споруджували від доби Середнього царства (2050–1700 до н. е.) як найбільші приміщення храмового або палацового комплексу споруд. Зазвичай зала прямокутна в плані. Плоске перекриття її (по кам’яних чи дерев’яних балках) підтримують тісно поставлені ряди масивних кам’яних колон. Ці колонади поділяють інтер’єр гіпостильної зали на кілька нав, з яких середні можуть бути ширшими й вищими, ніж бічні, за рахунок вищих і товщих колон, що їх формують (Великий храм Амона-Ра у Карнаку 13 ст. до н. е.). У цьому разі в горішніх стінах, що відділяють понижені частини гіпостиля від підвищеної, влаштовували великі прямокутні вікна для освітлення інтер’єру. Попри те, що інтер’єр було декоровано (див. Декор) яскравими поліхромними рельєфами й розписами, він справляв гнітюче враження, оскільки діаметр колон дорівнював інтерколумніям. Стелю гіпостильної зали фарбували в синій колір й зображували на ній зірки й птахів. Колони з капітелями рослинного характеру у формі закритих чи розквітлих бутонів символізували найпоширеніші в Єгипті рослини — фінікові пальми, папірус, лотос. Усе разом створювало архітектурний образ фантастичного саду чи парку.

Додатково

Іноді гіпостилем називають багатоколонні зали царських палаців у Давній Персії і головні приміщення багатоколонних зальних мечетей Азії, Африки та півдня Європи (див. Анатолійські середньовічні дерев’яні гіпостильні мечеті). Це некоректно, оскільки йдеться про персидську ападану — квадратного плану багатоколонну залу з відносно тонкими колонами й широкими інтерколумніями.

Література

  1. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва ; Головкиївархітектура, 2002. С. 116.
  2. Вечерський В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 18–21.
  3. Тимофієнко В. Історія архітектури Стародавнього світу. Київ : Наукова думка, 2006. С. 55–59.
  4. Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. 3-тє вид., допов. і перероб. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 16

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Гіпостиль // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гіпостиль (дата звернення: 7.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
17.04.2024

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶