(Перенаправлено з П'ятидесятниця)

День Святої Трійці

Зішестя Святого Духа на апостолів, 1885. Художник М. Врубель,
Кирилівська церква у м. Києві

День Свято́ї Трі́йці (П’ятидесятниця, тиждень Святої П’ятидесятниці, день Зіслання Святого Духа, Зелена неділя; грец. Πεντηκοστή, лат. Pentecost — п’ятдесятий день) — у християнстві — одне з головних свят, встановлене на честь новозавітного переказу про зіслання Святого Духа на апостолів Христа на 50-й день після Пасхи. У православ’ї входить до кола дванадесятих свят, у католицизмі — до торжеств (найвищий статус церковних свят).

Svyata-triycya-vue20.jpg

Історична довідка

П’ятидесятниця (див. Шавуот) належала до найбільших свят у давньому Ізраїлі. Свято мало аграрні витоки, відзначалося як день Жнив і вдячності Богові. Припадало на завершення весняного сільськогосподарського циклу — закінчення жнив і збирання плодів з першого врожаю. У цей день найкращі перші плоди та хліб, випечений з борошна нового врожаю, складали у жертву в Єрусалимському храмі. З часом набуло нового сакрального змісту в юдаїзмі.

Шавуот відзначали на 50-й день після свята Песах (див. у ст. Пасха) на честь дарування євреям Тори на горі Синай. Синайська подія — символ укладеного через Мойсея завіту між Богом та обраним народом (Вих. 24) — припала, за рабинським ученням, на 50-й день після Виходу євреїв з Єгипту. У цей день численні паломники з Ізраїлю та діаспори збиралися у м. Єрусалимі.

За новозавітним переказом зіслання Святого Духа сталося саме в день, коли апостоли зібралися разом для відзначення П’ятидесятниці (й на 50-й день після воскресіння Ісуса Христа) — звідси витоки залучення свята до християнського культу (і початково саме під цією ж назвою).

У Новому Завіті

У новозавітній книзі Дій святих апостолів переказано, шо на початок дня П’ятидесятниці апостоли «однодушно знаходилися вкупі» (в оселі на Сіонській горі у м. Єрусалимі). Диво зішестя Святого Духа описано так: «І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав» (Дії 2:1-4). Згідно з християнським віровченням, Святий Дух наділив апостолів умінням розмовляти різними мовами [«Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії, і Фріґії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни, … крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими» (Дії 2:9-11)]; дарами пророцтва, зцілення тощо.

Цей день у церковній історії вважається віховим — початком місіонерської діяльності апостолів серед різних народів та становлення Апостольської церкви як первинно-інституційної основи вселенського християнства.

Апостольські правила вказували на обов’язковість відзначення П’ятидесятниці, свято згадано серед днів, коли рабів мусять звільнити від роботи. У ранній Церкві утвердився звичай здійснювати у цей день таїнство хрещення над оглашенними.

Згадки про свято П’ятидесятниці містяться у творах церковних істориків, Отців церкви 4 ст. — Аврелія Августина, Євсевія Кесарійського, Василя Великого, Григорія Богослова, Григорія Нисського, Івана Золотоустого та ін.

Як уславлення Трійці (Бога–Отця, Бога–Сина, Бога–Духа Святого) набуло поширення з 4 ст. після схвалення на Другому Вселенському соборі (381) відповідного догмата про триєдність Бога. У 8 ст. Іван Дамаскин та Кузьма Маюмський склали на честь свята піснеспіви.

Наступний за релігійним календарем день присвячений уславленню Святого Духа (див. Духів день).

Традиції святкування

Свято, так само як і Пасха, до дати якої воно прив’язане за релігійним календарем, є перехідним, завжди припадає на неділю. Православні церкви відзначають День Св. Трійці та Зіслання Святого Духа (П’ятидесятницю) одночасно — на 50-й день після Пасхи. У Католицькій церкві та лютеранстві ці свята розведені за часом: День Св. Трійці відзначають у наступну неділю за П’ятидесятницею (тобто на 57-й день після Пасхи).

І в західній і в східній Церквах богослужіння здійснюються в суботу увечері та у неділю вдень. Східна святкова літургія є однією з найурочистіших служб року, супроводжується піснеспівами стихир, канонів; серед її особливостей — тричі здійснюване колінопреклоніння мирян і священників. Кольори священницьких шат у східній традиції — зелені (як символ відродження, духовного оновлення), білі й золоті; у західній — червоні в день П’ятидесятниці (символ вогняних язиків, зісланих на апостолів), білі у день Святої Трійці.

За давніми народними звичаями храми та оселі на честь свята прикрашають зеленим гіллям (в українській традиції — березовим), свіжою травою (осокою, любистком, чабрецем, м’ятою тощо), квітами, що зберігає відгомін дохристиянських аграрних культів. Збереглися численні обряди й традиції, пов’язані з передоднями і післяднями свята: семик, поминання предків, освячення і оплакування пучків трави, русалчин тиждень, дівочі гуляння й ворожіння, святкові трапези тощо.

Іконографія

Початки іконографії відносять до 6 ст. Традиційним для фресок, мозаїк, книжкових мініатюр стало зображення Сіонської світлиці, де зібрані купно 12 апостолів (але місто Юди Іскаріота займає Павло). Часом поряд з ними зображена й Богоматір, хоча пряма вказівка на її присутність при цій події у Новому Завіті відсутня. Порожнє місце між апостолами Павлом і Петром є символом незримої присутності Ісуса Христа й алюзією на «другу» Таємну вечерю. У верхній частині зображення — промені світла чи вогню, які сходять на апостолів; у західній іконографії поширений і образ білого голуба (символ Святого Духа), який спускається згори. Внизу нерідко подане символічне зображення різноетнічного натовпу, свідків дива.

Додатково

  • Святкування П’ятидесятниці увібрало давні дохристиянські ритуально-обрядові дії на честь закінчення весняного природного і аграрного циклу й настання літа. Напередодні неділі, у «клечану» суботу, хату, подвір’я та господарські будівлі прикрашали зеленими гілками (клечанням), які встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою, ласкавцями, лепехою. Звідси й народна назва — Зелені свята.
  • Наступний понеділок після П’ятидесятниці є державним святом і вихідним днем в Австрії, Бельгії, Данії, Ісландії, Іспанії, Латвії, Нідерландах, Німеччині, Норвегії, Румунії, Угорщині, Україні, Франції та низці ін. країн.
  • В Італії, особливо на Сицилії, на спомин про диво сходження вогняних «пелюсток» на апостолів народилася традиція розкидати червоні трояндові пелюстки з-під куполів соборів і церков, звідки назва свята — «Пасха троянд» (Pasqua rosatum). У Франції — як нагадування про вчинений з неба сильний вітер і шум — при богослужінні лунали звуки труб.

Джерела

Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту: із мови давньоєврейської й грецької на українську дослівно наново перекладена / Пер. І. Огієнко. Київ : Східноєвропейська гуманітарна місія, 2019. 1409 с.

Література

  1. Скабалланович М. Христианские праздники: Всестороннее освещение каждого из великих праздников со всем его богослужением : в 6 кн. Киев : Проповеднический листок, 1916. Кн. 5: Пятидесятница. 189 с.
  2. Словарь библейского богословия / Под ред. Ксавье Л.-Д. Брюссель; пер. с фр. Брюссель : Жизнь с Богом, 1990. 1230 с.
  3. Левинская И. А. Деяния апостолов. Главы I–VIII. Историко-филологический комментарий. Москва : Библейско-Богословский Институт, 1999. 312 с.
  4. Катовіч А., Крук Я. Летнія святы : у 2 кн. Мінск : Адукацыя i выхаванне, 2009. Кн. 1. 368 с.
  5. Мень О. Перші апостоли / Пер. з рос. Л. Хмельковський. Львів : Свічадо, 2015. 232 с.
  6. Рудейко В. «Христос посеред нас»: впровадження у літургійне богослов’я Церков візантійської традиції. Львів : Видавництво Українського католицького університету, 2015. 284 с.

Автор ВУЕ

Арістова А. В.


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Арістова А. В. День Святої Трійці // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/День Святої Трійці (дата звернення: 28.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
04.06.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶