Успенський собор у Кременчуці
Успе́нський собо́р у Кременчуці́ — втрачений об’єкт архітектурної спадщини, Полтавська область, Україна.
Мурований міський собор зведено на території колишньої Кременчуцької фортеці замість дерев’яного Успенського собору, збудованого 1752. Автором проєкту був архітектор Дж. Кваренгі. У 1790-х він розробив два варіанти проєкту. Перший передбачав будівництво п’ятибанного храму з багатоколонними портиками коринфського ордеру на фасадах і численними статуями. Такий проєкт виявився надто помпезним і коштовним для Кременчука, тому не був реалізований. Тоді Дж. Кваренгі запропонував другий варіант, запроєктувавши однобанний храм меншого розміру й спрощеного плану. Його реалізовано 1803–1816 під керівництвом архітектора Л. П. Карлоні (1776 — після 1840; Швейцарія — Росія).
Собор став головною архітектурною домінантою міста, яку було добре видно звідусіль. Він був трипрестольним, з головним вівтарем Успіння Пресвятої Богородиці та бічними: південним Святих Петра і Павла та північним Святого Миколи Мирлікійського. Архітектура храму витримана в стилі високого класицизму. Він кубічний, з широкою циліндричною апсидою на східному фасаді, шестиколонними портиками з трикутними фронтонами на всіх інших фасадах (західний портик мав подвійний ряд колон), сферичною банею на циліндричному світловому підбаннику.
Особливістю споруди було застосування коринфського ордеру зовні та в інтер’єрі, оформлення тричвертними колонами апсиди й підбанника, а також використання колонад в інтер’єрі — уздовж апсиди. 1858–1863 перед собором окремо від нього збудували масивну двоярусну чотириповерхову дзвіницю у формах російсько-візантійського стилю. На її другому поверсі містилася церква Святого Олександра Невського.
1929 радянська влада закрила собор та організувала там склад.
Зруйнований у вересні 1943 під час відступу з міста німецьких військ.
Додатково
Включений до затвердженої Урядом 1999 Програми відтворення видатних пам’яток історії та культури України, скасованої 2007. З 2016 у м. Кременчуці дискутується питання про доцільність відбудови собору.
Література
- Пилявский В. Джакомо Кваренги: Архитектор. Художник. Ленинград : Стройиздат, 1981. С. 155–158.
- Лушакова А. Історіографія архітектури і містобудування Кременчука // Архітектурна спадщина України : в 5 вип. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 1996. Вип. 3. Ч. 1. С. 155–169.
- Вечерський В. В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. Київ : Науково-дослідний інститут теорії і історії архітектури та містобудування, 2002. С. 206–207.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Успенський собор у Кременчуці // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Успенський собор у Кременчуці (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.11.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
