Відмінності між версіями «Камерон, Чарльз»
| (Не показано 10 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ка́мерон, Чарльз''' ({{lang-en|Cameron, Charles}}; 01.06.1745, м. Лондон, Велика Британія — 19.03.1812, м. Санкт-Петербург, тепер РФ) — [[архітектор]], представник [[Класицизм (архітектура)|класицизму]], автор [[Палац Кирила Розумовського в Батурині|палацу Кирила Розумовського в Батурині]]. | '''Ка́мерон, Чарльз''' ({{lang-en|Cameron, Charles}}; 01.06.1745, м. Лондон, Велика Британія — 19.03.1812, м. Санкт-Петербург, тепер РФ) — [[архітектор]], представник [[Класицизм (архітектура)|класицизму]], автор [[Палац Кирила Розумовського в Батурині|палацу Кирила Розумовського в Батурині]]. | ||
[[File:Камерон, Чарльз1.jpg|міні|праворуч|320пкс|Камерон, Чарльз. Портрет 1809 р. в експозиції музею «Палац гетьмана Кирила Розумовського» Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця»]] | [[File:Камерон, Чарльз1.jpg|міні|праворуч|320пкс|Камерон, Чарльз. Портрет 1809 р. в експозиції музею «Палац гетьмана Кирила Розумовського» Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця»]] | ||
| + | {{Персоналія | ||
| + | |Прізвище=Камерон | ||
| + | |Ім’я=Чарльз | ||
| + | |По батькові= | ||
| + | |День народження=01 | ||
| + | |Місяць народження=05 | ||
| + | |Рік народження=1745 | ||
| + | |Місце народження=Лондон | ||
| + | |День смерті=19 | ||
| + | |Місяць смерті=03 | ||
| + | |Рік смерті=після 1812 | ||
| + | |Місце смерті=Санкт-Петербург | ||
| + | |Місце поховання= | ||
| + | |Стать=ч | ||
| + | |Alma mater= | ||
| + | |Місце діяльності=Україна; РФ | ||
| + | |Напрями діяльності=архітектура | ||
| + | |Традиція/школа=класицизм | ||
| + | |Відзнака= | ||
| + | |Ілюстрація= | ||
| + | }} | ||
[[File:Камерон, Чарльз2.jpg|міні|праворуч|320пкс|Фасад Агатових кімнат Холодних лазень у Царському Селі]] | [[File:Камерон, Чарльз2.jpg|міні|праворуч|320пкс|Фасад Агатових кімнат Холодних лазень у Царському Селі]] | ||
| − | [[File:Камерон, Чарльз3.jpg|міні|праворуч|320пкс|Камеронова галерея у Царському Селі. Фото кінця 19 ст. ]] | + | [[File:Камерон, Чарльз3.jpg|міні|праворуч|320пкс|Камеронова галерея у Царському Селі. <br>Фото кінця 19 ст. ]] |
[[File:Камерон, Чарльз4.jpg|міні|праворуч|320пкс|Фасад і план першого поверху палацу в Павловську]] | [[File:Камерон, Чарльз4.jpg|міні|праворуч|320пкс|Фасад і план першого поверху палацу в Павловську]] | ||
| − | + | ||
| − | |||
==Життєпис== | ==Життєпис== | ||
Походив із сім’ї майстра-теслі: батько — Волтер Камерон, ймовірно, належав до відомого шотландського родинного [[Клан|клану]] Камеронів. Спершу навчався у батька, згодом — у архітектора, дослідника творчості [[Палладіо, Андреа|А. Палладіо]] і перекладача його творів на англійську мову А. Вера (1704–1766; Велика Британія). Під враженням [[Рисунок|рисунків]], [[Кресленик архітектурний|креслеників]] Палладіо та його дослідження про античні римські [[терми]] 1767 поїхав до [[Італія|Італії]] для виконання самостійних досліджень [[Пам'ятка|пам’яток]] [[Античність|античності]]. Їх результатом стала книга «Терми римлян», видана англійською і французькою мовами у м. [[Лондон]]і 1772, перевидана 1774, 1775. Крім англійської вільно володів французькою, італійською, латинською, грецькою мовами й читав античних класиків в оригіналі. На його професійне становлення як знавця і поціновувача архітектури й мистецтва античності справила вплив дружба в Італії з [[Клеріссо, Шарль Луї|Ш. Л. Клеріссо]] і [[Піранезі, Джованні Баттіста|Дж. Б. Піранезі]]. Камерон зібрав [[Колекція (зібрання однорідних предметів)|колекцію]] античних старожитностей та одну з найкращих у Європі приватних [[Бібліотека (соціальні комунікації)|бібліотек]], присвячену античним мистецтву й архітектурі. Це зумовило формування його авторського [[Стиль (архітектура)|стилю]], який отримав назву «археологічного класицизму». | Походив із сім’ї майстра-теслі: батько — Волтер Камерон, ймовірно, належав до відомого шотландського родинного [[Клан|клану]] Камеронів. Спершу навчався у батька, згодом — у архітектора, дослідника творчості [[Палладіо, Андреа|А. Палладіо]] і перекладача його творів на англійську мову А. Вера (1704–1766; Велика Британія). Під враженням [[Рисунок|рисунків]], [[Кресленик архітектурний|креслеників]] Палладіо та його дослідження про античні римські [[терми]] 1767 поїхав до [[Італія|Італії]] для виконання самостійних досліджень [[Пам'ятка|пам’яток]] [[Античність|античності]]. Їх результатом стала книга «Терми римлян», видана англійською і французькою мовами у м. [[Лондон]]і 1772, перевидана 1774, 1775. Крім англійської вільно володів французькою, італійською, латинською, грецькою мовами й читав античних класиків в оригіналі. На його професійне становлення як знавця і поціновувача архітектури й мистецтва античності справила вплив дружба в Італії з [[Клеріссо, Шарль Луї|Ш. Л. Клеріссо]] і [[Піранезі, Джованні Баттіста|Дж. Б. Піранезі]]. Камерон зібрав [[Колекція (зібрання однорідних предметів)|колекцію]] античних старожитностей та одну з найкращих у Європі приватних [[Бібліотека (соціальні комунікації)|бібліотек]], присвячену античним мистецтву й архітектурі. Це зумовило формування його авторського [[Стиль (архітектура)|стилю]], який отримав назву «археологічного класицизму». | ||
| − | Російська імператриця [[Катерина ІІ]], отримавши книгу Камерона, під враженням від неї доручила своїм агентам у Європі розшукати автора й підписати з ним [[контракт]] на виконання низки архітектурних робіт в імператорських [[резиденція]]х в околицях м. [[Санкт-Петербург]]а. 25.10.1779 Камерон поступив на російську службу, після чого прибув | + | Російська імператриця [[Катерина ІІ]], отримавши книгу Камерона, під враженням від неї доручила своїм агентам у Європі розшукати автора й підписати з ним [[контракт]] на виконання низки архітектурних робіт в імператорських [[резиденція]]х в околицях м. [[Санкт-Петербург]]а. 25.10.1779 Камерон поступив на російську службу, після чого прибув до м. Санкт-Петербурга зі своєю бібліотекою на понад 4 000 томів та збіркою творів мистецтва. Його оселили в одному з [[Флігель|флігелів]] імператорського [[палац]]у в Царському Селі (тепер місто в Пушкінському районі м. Санкт-Петербурга). За [[Проєкт (архітектура)|проєктами]] зодчого збудовано низку визначних творів архітектури у Царському Селі, Павловську (тепер місто в Пушкінському районі м. Санкт-Петербурга), новому містечку Софія поряд із Царським Селом та ін. |
Після смерті Катерини ІІ імператор [[Павло І]] 31.12.1796 наказав скасувати всі державні замовлення архітектору, забрати від нього 6 учнів і виселити із власного будинку в Царському Селі, який йому подарувала імператриця. Позбавлений засобів до існування, архітектор вимушено продав свою бібліотеку й звернувся до імператора за дозволом на повернення до м. Лондона, проте отримав відмову. Дізнавшись про це, [[Розумовський, Кирило Григорович|К. Розумовський]] запросив Камерона до м. [[Батурин]]а для проєктування і будівництва свого палацу, чим архітектор займався до 1802. За правління наступного імператора [[Олександр I|Олександра І]] Камерон повернувся до м. Санкт-Петербурга і 1802–1805 служив першим головним архітектором Адміралтейства. | Після смерті Катерини ІІ імператор [[Павло І]] 31.12.1796 наказав скасувати всі державні замовлення архітектору, забрати від нього 6 учнів і виселити із власного будинку в Царському Селі, який йому подарувала імператриця. Позбавлений засобів до існування, архітектор вимушено продав свою бібліотеку й звернувся до імператора за дозволом на повернення до м. Лондона, проте отримав відмову. Дізнавшись про це, [[Розумовський, Кирило Григорович|К. Розумовський]] запросив Камерона до м. [[Батурин]]а для проєктування і будівництва свого палацу, чим архітектор займався до 1802. За правління наступного імператора [[Олександр I|Олександра І]] Камерон повернувся до м. Санкт-Петербурга і 1802–1805 служив першим головним архітектором Адміралтейства. | ||
==Творчість== | ==Творчість== | ||
| − | Камерон був прихильником класицизму й архітектурних форм, запроваджених А. Палладіо, представником так званого палладіанства. Категорично не сприймав стиль [[Бароко (архітектура)|бароко]], вважаючи його зіпсованим і заплутаним. Улюблений майстром [[Ордер архітектурний|архітектурний ордер]] — аттичний варіант [[Ордер іонічний|іонічного | + | Камерон був прихильником класицизму й архітектурних форм, запроваджених А. Палладіо, представником так званого палладіанства. Категорично не сприймав стиль [[Бароко (архітектура)|бароко]], вважаючи його зіпсованим і заплутаним. Улюблений майстром [[Ордер архітектурний|архітектурний ордер]] — аттичний варіант [[Ордер іонічний|іонічного ордера]], за взірцем [[Ерехтейон]]а. Ця особливість для істориків архітектури є основою для [[Ідентифікація|ідентифікації]] будівель сумнівного авторства як творів Камерона. Класичним зразком камеронового палладіанства вважають палац Кирила Розумовського в Батурині — один з найкращих творів архітектури класицизму в колишній [[Російська імперія|Російській імперії]]. |
Серед творів Камерона: | Серед творів Камерона: | ||
| − | *[[генеральний план]] м | + | *[[генеральний план]] м-ка Софії (1780); |
| − | *зразкові проєкти громадських і житлових будинків для забудови м | + | *зразкові проєкти громадських і житлових будинків для забудови м-ка Софії (1780–1781); |
| − | *[[павільйон]] «Храм Дружби» | + | *[[павільйон]] «Храм Дружби» в Павловському парку (1780–1782); |
| − | *холодні [[Лазня|лазні]] з Агатовими кімнатами | + | *холодні [[Лазня|лазні]] з Агатовими кімнатами в Царському Селі (1780–1794); |
| − | *[[Інтер'єр|інтер’єри]] Великого палацу | + | *[[Інтер'єр|інтер’єри]] Великого палацу в Царському Селі (1780-ті); |
| − | *Софійський Вознесенський собор у м | + | *Софійський Вознесенський собор у м-ку Софії (1782–1788); |
*Камеронова галерея в Царському Селі (1784–1787); | *Камеронова галерея в Царському Селі (1784–1787); | ||
| − | *палацово-парковий [[Ансамбль (архітектура)|ансамбль]] для спадкоємця Павла Петровича (майбутнього імператора Павла І) | + | *палацово-парковий [[Ансамбль (архітектура)|ансамбль]] для спадкоємця Павла Петровича (майбутнього імператора Павла І) в м. Павловську (1782–1786); |
*павільйон трьох грацій у м. Павловську (1797–1799); | *павільйон трьох грацій у м. Павловську (1797–1799); | ||
| − | *палац | + | *палац К. Розумовського в м. Батурині (1799–1803). |
| + | |||
| + | ==Галерея== | ||
| + | <center>Палац Кирила Розумовського в м. Батурині</center> | ||
| + | {|align="centr" style="background:#f8f9fa; border:0px solid #c8ccd1; font-size:100%; margin-left:1em" cellspacing=0 cellpadding=0 | ||
| + | |<gallery mode="traditional" widths="380" heights="220px"> | ||
| + | File:Камерон, Чарльз5.jpg|<center>Вигляд від р. Сейм</center> | ||
| + | File:Камерон, Чарльз6.jpg|<center>Вигляд з парку</center> | ||
| + | </gallery> | ||
| + | |} | ||
| + | |||
==Додатково== | ==Додатково== | ||
За свідченнями сучасників, Камерон був інтровертом, серйозним професіоналом, що не піддавався моді й кон’юнктурі, і водночас — «полум’яною головою» (за визначенням Катерини ІІ). Він викликав у імператриці ентузіазм щодо реалізації нових архітектурних проєктів на основі розвитку принципів, закладених в античній [[Архітектурна спадщина|архітектурній спадщині]]. Своєю поведінкою демонстрував «британську цивілізаційну зверхність», чим дратував петербужців. | За свідченнями сучасників, Камерон був інтровертом, серйозним професіоналом, що не піддавався моді й кон’юнктурі, і водночас — «полум’яною головою» (за визначенням Катерини ІІ). Він викликав у імператриці ентузіазм щодо реалізації нових архітектурних проєктів на основі розвитку принципів, закладених в античній [[Архітектурна спадщина|архітектурній спадщині]]. Своєю поведінкою демонстрував «британську цивілізаційну зверхність», чим дратував петербужців. | ||
| Рядок 32: | Рядок 62: | ||
# The Baths of the Romans explained and illustrated: with the restorations of Palladio corrected and improved. Лондон, 1772. | # The Baths of the Romans explained and illustrated: with the restorations of Palladio corrected and improved. Лондон, 1772. | ||
==Література== | ==Література== | ||
| − | # Горностаев Ф. Строительство графов Разумовских на Черниговщине // Труды XIV археологического съезда в Чернигове. Москва, 1908. Т. 2. С. 167–195. | + | # Горностаев Ф. Строительство графов Разумовских на Черниговщине // Труды XIV археологического съезда в Чернигове. Москва, 1908. Т. 2. С. 167–195. |
| − | # Лукомский Г. Батуринский дворец, его история, разрушение и реставрация. Санкт-Петербург : Сириус, 1912. 29 с. | + | # Лукомский Г. Батуринский дворец, его история, разрушение и реставрация. Санкт-Петербург : Сириус, 1912. 29 с. |
| − | # Горностаев Ф. Дворцы и | + | # Горностаев Ф. Дворцы и церкви Юга. Москва : Товарищество «Образование», 1914. 85 с. |
| − | # Грабарь И. Э. Чарлс Камерон // История русского искусства. Архитектура : в 6 т. Москва : И. Кнебель, 1914. Т. 3. С. 361–388. | + | # Грабарь И. Э. Чарлс Камерон // История русского искусства. Архитектура : в 6 т. Москва : И. Кнебель, 1914. Т. 3. С. 361–388. |
| − | # Loukomski G. Charles Cameron (1740–1812) | + | # Loukomski G. Charles Cameron (1740–1812). London : Nicholson & Watson, 1943. 102 p. |
# Rae I. Charles Cameron. Architect to the Court of Russia. London : Elek Books, 1971. 112 p. | # Rae I. Charles Cameron. Architect to the Court of Russia. London : Elek Books, 1971. 112 p. | ||
| − | # Тимофієнко В. Камерон Чарльз // Зодчі України кінця XVIII — | + | # Тимофієнко В. Камерон Чарльз // Зодчі України кінця XVIII — початку ХХ століть: Біографічний довідник. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 1999. С. 173. |
| + | |||
==Автор ВУЕ== | ==Автор ВУЕ== | ||
[[Автор_ВУЕ::Вечерський В. В.|В. В. Вечерський]] | [[Автор_ВУЕ::Вечерський В. В.|В. В. Вечерський]] | ||
Поточна версія на 08:48, 29 квітня 2024
Ка́мерон, Чарльз (англ. Cameron, Charles; 01.06.1745, м. Лондон, Велика Британія — 19.03.1812, м. Санкт-Петербург, тепер РФ) — архітектор, представник класицизму, автор палацу Кирила Розумовського в Батурині.
|
Камерон, Чарльз | |
|---|---|
| Народження | 01.05.1745 |
| Місце народження | Лондон |
| Смерть | 19.03.після 1812 |
| Місце смерті | Санкт-Петербург |
| Місце діяльності | Україна, РФ |
| Напрями діяльності | архітектура |
| Традиція/школа | класицизм |
Життєпис
Походив із сім’ї майстра-теслі: батько — Волтер Камерон, ймовірно, належав до відомого шотландського родинного клану Камеронів. Спершу навчався у батька, згодом — у архітектора, дослідника творчості А. Палладіо і перекладача його творів на англійську мову А. Вера (1704–1766; Велика Британія). Під враженням рисунків, креслеників Палладіо та його дослідження про античні римські терми 1767 поїхав до Італії для виконання самостійних досліджень пам’яток античності. Їх результатом стала книга «Терми римлян», видана англійською і французькою мовами у м. Лондоні 1772, перевидана 1774, 1775. Крім англійської вільно володів французькою, італійською, латинською, грецькою мовами й читав античних класиків в оригіналі. На його професійне становлення як знавця і поціновувача архітектури й мистецтва античності справила вплив дружба в Італії з Ш. Л. Клеріссо і Дж. Б. Піранезі. Камерон зібрав колекцію античних старожитностей та одну з найкращих у Європі приватних бібліотек, присвячену античним мистецтву й архітектурі. Це зумовило формування його авторського стилю, який отримав назву «археологічного класицизму».
Російська імператриця Катерина ІІ, отримавши книгу Камерона, під враженням від неї доручила своїм агентам у Європі розшукати автора й підписати з ним контракт на виконання низки архітектурних робіт в імператорських резиденціях в околицях м. Санкт-Петербурга. 25.10.1779 Камерон поступив на російську службу, після чого прибув до м. Санкт-Петербурга зі своєю бібліотекою на понад 4 000 томів та збіркою творів мистецтва. Його оселили в одному з флігелів імператорського палацу в Царському Селі (тепер місто в Пушкінському районі м. Санкт-Петербурга). За проєктами зодчого збудовано низку визначних творів архітектури у Царському Селі, Павловську (тепер місто в Пушкінському районі м. Санкт-Петербурга), новому містечку Софія поряд із Царським Селом та ін.
Після смерті Катерини ІІ імператор Павло І 31.12.1796 наказав скасувати всі державні замовлення архітектору, забрати від нього 6 учнів і виселити із власного будинку в Царському Селі, який йому подарувала імператриця. Позбавлений засобів до існування, архітектор вимушено продав свою бібліотеку й звернувся до імператора за дозволом на повернення до м. Лондона, проте отримав відмову. Дізнавшись про це, К. Розумовський запросив Камерона до м. Батурина для проєктування і будівництва свого палацу, чим архітектор займався до 1802. За правління наступного імператора Олександра І Камерон повернувся до м. Санкт-Петербурга і 1802–1805 служив першим головним архітектором Адміралтейства.
Творчість
Камерон був прихильником класицизму й архітектурних форм, запроваджених А. Палладіо, представником так званого палладіанства. Категорично не сприймав стиль бароко, вважаючи його зіпсованим і заплутаним. Улюблений майстром архітектурний ордер — аттичний варіант іонічного ордера, за взірцем Ерехтейона. Ця особливість для істориків архітектури є основою для ідентифікації будівель сумнівного авторства як творів Камерона. Класичним зразком камеронового палладіанства вважають палац Кирила Розумовського в Батурині — один з найкращих творів архітектури класицизму в колишній Російській імперії.
Серед творів Камерона:
- генеральний план м-ка Софії (1780);
- зразкові проєкти громадських і житлових будинків для забудови м-ка Софії (1780–1781);
- павільйон «Храм Дружби» в Павловському парку (1780–1782);
- холодні лазні з Агатовими кімнатами в Царському Селі (1780–1794);
- інтер’єри Великого палацу в Царському Селі (1780-ті);
- Софійський Вознесенський собор у м-ку Софії (1782–1788);
- Камеронова галерея в Царському Селі (1784–1787);
- палацово-парковий ансамбль для спадкоємця Павла Петровича (майбутнього імператора Павла І) в м. Павловську (1782–1786);
- павільйон трьох грацій у м. Павловську (1797–1799);
- палац К. Розумовського в м. Батурині (1799–1803).
Галерея
|
Додатково
За свідченнями сучасників, Камерон був інтровертом, серйозним професіоналом, що не піддавався моді й кон’юнктурі, і водночас — «полум’яною головою» (за визначенням Катерини ІІ). Він викликав у імператриці ентузіазм щодо реалізації нових архітектурних проєктів на основі розвитку принципів, закладених в античній архітектурній спадщині. Своєю поведінкою демонстрував «британську цивілізаційну зверхність», чим дратував петербужців.
Праці
- The Baths of the Romans explained and illustrated: with the restorations of Palladio corrected and improved. Лондон, 1772.
Література
- Горностаев Ф. Строительство графов Разумовских на Черниговщине // Труды XIV археологического съезда в Чернигове. Москва, 1908. Т. 2. С. 167–195.
- Лукомский Г. Батуринский дворец, его история, разрушение и реставрация. Санкт-Петербург : Сириус, 1912. 29 с.
- Горностаев Ф. Дворцы и церкви Юга. Москва : Товарищество «Образование», 1914. 85 с.
- Грабарь И. Э. Чарлс Камерон // История русского искусства. Архитектура : в 6 т. Москва : И. Кнебель, 1914. Т. 3. С. 361–388.
- Loukomski G. Charles Cameron (1740–1812). London : Nicholson & Watson, 1943. 102 p.
- Rae I. Charles Cameron. Architect to the Court of Russia. London : Elek Books, 1971. 112 p.
- Тимофієнко В. Камерон Чарльз // Зодчі України кінця XVIII — початку ХХ століть: Біографічний довідник. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 1999. С. 173.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Камерон, Чарльз // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Камерон, Чарльз (дата звернення: 28.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.04.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
