Відмінності між версіями «Камерон, Чарльз»
| Рядок 62: | Рядок 62: | ||
# The Baths of the Romans explained and illustrated: with the restorations of Palladio corrected and improved. Лондон, 1772. | # The Baths of the Romans explained and illustrated: with the restorations of Palladio corrected and improved. Лондон, 1772. | ||
==Література== | ==Література== | ||
| − | + | # Loukomski G. Charles Cameron (1740–1812). London : Nicholson & Watson, 1943. 102 p. | |
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | # Loukomski G. Charles Cameron (1740–1812) | ||
# Rae I. Charles Cameron. Architect to the Court of Russia. London : Elek Books, 1971. 112 p. | # Rae I. Charles Cameron. Architect to the Court of Russia. London : Elek Books, 1971. 112 p. | ||
| − | # Тимофієнко В. Камерон Чарльз // Зодчі України кінця XVIII — | + | # Тимофієнко В. Камерон Чарльз // Зодчі України кінця XVIII — початку ХХ століть: Біографічний довідник. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 1999. С. 173. |
| + | # Shvidkovskii D., Shorban Y., Wood A. Russian Architecture and the West. New Haven : Yale University, 2007. 434 p. | ||
| + | # Colvin H. A Biographical Dictionary of British Architects, 1600–1840. 4th ed. New Haven : Yale University Press, 2008. 1334 p. | ||
| + | |||
==Автор ВУЕ== | ==Автор ВУЕ== | ||
[[Автор_ВУЕ::Вечерський В. В.|В. В. Вечерський]] | [[Автор_ВУЕ::Вечерський В. В.|В. В. Вечерський]] | ||
Версія за 22:34, 27 квітня 2024
Ка́мерон, Чарльз (англ. Cameron, Charles; 01.06.1745, м. Лондон, Велика Британія — 19.03.1812, м. Санкт-Петербург, тепер РФ) — архітектор, представник класицизму, автор палацу Кирила Розумовського в Батурині.
|
Камерон, Чарльз | |
|---|---|
| Народження | 01.05.1745 |
| Місце народження | Лондон |
| Смерть | 19.03.після 1812 |
| Місце смерті | Санкт-Петербург |
| Місце діяльності | Україна, РФ |
| Напрями діяльності | архітектура |
| Традиція/школа | класицизм |
Життєпис
Походив із сім’ї майстра-теслі: батько — Волтер Камерон, ймовірно, належав до відомого шотландського родинного клану Камеронів. Спершу навчався у батька, згодом — у архітектора, дослідника творчості А. Палладіо і перекладача його творів на англійську мову А. Вера (1704–1766; Велика Британія). Під враженням рисунків, креслеників Палладіо та його дослідження про античні римські терми 1767 поїхав до Італії для виконання самостійних досліджень пам’яток античності. Їх результатом стала книга «Терми римлян», видана англійською і французькою мовами у м. Лондоні 1772, перевидана 1774, 1775. Крім англійської вільно володів французькою, італійською, латинською, грецькою мовами й читав античних класиків в оригіналі. На його професійне становлення як знавця і поціновувача архітектури й мистецтва античності справила вплив дружба в Італії з Ш. Л. Клеріссо і Дж. Б. Піранезі. Камерон зібрав колекцію античних старожитностей та одну з найкращих у Європі приватних бібліотек, присвячену античним мистецтву й архітектурі. Це зумовило формування його авторського стилю, який отримав назву «археологічного класицизму».
Російська імператриця Катерина ІІ, отримавши книгу Камерона, під враженням від неї доручила своїм агентам у Європі розшукати автора й підписати з ним контракт на виконання низки архітектурних робіт в імператорських резиденціях в околицях м. Санкт-Петербурга. 25.10.1779 Камерон поступив на російську службу, після чого прибув до м. Санкт-Петербурга зі своєю бібліотекою на понад 4 000 томів та збіркою творів мистецтва. Його оселили в одному з флігелів імператорського палацу в Царському Селі (тепер місто в Пушкінському районі м. Санкт-Петербурга). За проєктами зодчого збудовано низку визначних творів архітектури у Царському Селі, Павловську (тепер місто в Пушкінському районі м. Санкт-Петербурга), новому містечку Софія поряд із Царським Селом та ін.
Після смерті Катерини ІІ імператор Павло І 31.12.1796 наказав скасувати всі державні замовлення архітектору, забрати від нього 6 учнів і виселити із власного будинку в Царському Селі, який йому подарувала імператриця. Позбавлений засобів до існування, архітектор вимушено продав свою бібліотеку й звернувся до імператора за дозволом на повернення до м. Лондона, проте отримав відмову. Дізнавшись про це, К. Розумовський запросив Камерона до м. Батурина для проєктування і будівництва свого палацу, чим архітектор займався до 1802. За правління наступного імператора Олександра І Камерон повернувся до м. Санкт-Петербурга і 1802–1805 служив першим головним архітектором Адміралтейства.
Творчість
Камерон був прихильником класицизму й архітектурних форм, запроваджених А. Палладіо, представником так званого палладіанства. Категорично не сприймав стиль бароко, вважаючи його зіпсованим і заплутаним. Улюблений майстром архітектурний ордер — аттичний варіант іонічного ордера, за взірцем Ерехтейона. Ця особливість для істориків архітектури є основою для ідентифікації будівель сумнівного авторства як творів Камерона. Класичним зразком камеронового палладіанства вважають палац Кирила Розумовського в Батурині — один з найкращих творів архітектури класицизму в колишній Російській імперії.
Серед творів Камерона:
- генеральний план м-ка Софії (1780);
- зразкові проєкти громадських і житлових будинків для забудови м-ка Софії (1780–1781);
- павільйон «Храм Дружби» у Павловському парку (1780–1782);
- холодні лазні з Агатовими кімнатами у Царському Селі (1780–1794);
- інтер’єри Великого палацу у Царському Селі (1780-ті);
- Софійський Вознесенський собор у м-ку Софії (1782–1788);
- Камеронова галерея в Царському Селі (1784–1787);
- палацово-парковий ансамбль для спадкоємця Павла Петровича (майбутнього імператора Павла І) у м. Павловську (1782–1786);
- павільйон трьох грацій у м. Павловську (1797–1799);
- палац К. Розумовського в м. Батурині (1799–1803).
Галерея
|
Додатково
За свідченнями сучасників, Камерон був інтровертом, серйозним професіоналом, що не піддавався моді й кон’юнктурі, і водночас — «полум’яною головою» (за визначенням Катерини ІІ). Він викликав у імператриці ентузіазм щодо реалізації нових архітектурних проєктів на основі розвитку принципів, закладених в античній архітектурній спадщині. Своєю поведінкою демонстрував «британську цивілізаційну зверхність», чим дратував петербужців.
Праці
- The Baths of the Romans explained and illustrated: with the restorations of Palladio corrected and improved. Лондон, 1772.
Література
- Loukomski G. Charles Cameron (1740–1812). London : Nicholson & Watson, 1943. 102 p.
- Rae I. Charles Cameron. Architect to the Court of Russia. London : Elek Books, 1971. 112 p.
- Тимофієнко В. Камерон Чарльз // Зодчі України кінця XVIII — початку ХХ століть: Біографічний довідник. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 1999. С. 173.
- Shvidkovskii D., Shorban Y., Wood A. Russian Architecture and the West. New Haven : Yale University, 2007. 434 p.
- Colvin H. A Biographical Dictionary of British Architects, 1600–1840. 4th ed. New Haven : Yale University Press, 2008. 1334 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Камерон, Чарльз // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Камерон, Чарльз (дата звернення: 14.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.04.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
