Іллінська церква в Чернігові

Іллі́нська це́рква в Черні́говіпам’ятка архітектури національного значення, Україна.

Іллінська церква в Чернігові. Вигляд з заходу
Аксонометричний розріз станом на початок 13 ст. Реконструкція і кресленик В. Вечерського
Поздовжній розріз
Вигляд з північного заходу

Загальні відомості

Муровані церква з дзвіницею стоять на нижній природній терасі Болдиних гір, які є частиною високого правого берега р. Десни на західній околиці м. Чернігова. Церква — архітектурний акцент у ландшафті та серед прилеглої забудови. Обидві споруди входять до складу Троїцько-Іллінського монастиря, найстародавнішою наземною пам’яткою якого є Іллінська церква. Поряд із нею вхід у підземний комплекс Антонієвих печер.

Історична довідка

Антоній Печерський 1069 викопав на схилі Болдиних гір печеру, в якій мешкав до 1072. Над нею чернігівський князь Святослав Ярославич (1027–1076; тепер Україна) 1069 поставив дерев’яний храм Святого Пророка Іллі, що посприяло виникненню монастиря. Протягом 11–12 ст. печера Антонія перетворилася на підземний комплекс, перед входом в який на терасі у середині 12 ст. збудовано замість дерев’яної невелику муровану Іллінську церкву (точніша дата будівництва дискусійна, у джерелах не зафіксована). Після монголо-татарського погрому Чернігова 1237 монастир занепав, але храм зберігся. Наприкінці 16 ст. його стіни надбудовано й увінчано карнизом, над апсидою і бабинцем споруджено невеликі бані й церква стала трибанною. 1649 монастир відновлено коштом чернігівського сотника, згодом полковника і наказного гетьмана С. Д. Пободайла (Подобайла; 1600–1654; тепер Україна), котрий похований в Іллінській церкві. 1649 стараннями ігумена Зосими (Тишкевича; 17 ст., тепер Україна) церкву відремонтовано.

У 18 ст. замість розібраного західного притвору до церкви прибудовано великий гранчастий об’єм, який значно збільшив площу храму. Розібрано баню над старим бабинцем і зведено нову над прибудовою. Влаштовано багатоярусне завершення над центральним куполом. Унаслідок перебудов пам’ятка набула стильових рис українського бароко. 1774 в інтер’єрі влаштовано новий чотириярусний, зигзагоподібний у плані іконостас у стилі пізнього бароко. Функціонування церкви безпосередньо пов’язане з підземним комплексом Антонієвих печер, що має два входи, одни з яких — через храм, а другий — через його північну прибудову, прилеглу до крутосхилу. На північний захід від Іллінської церкви 1908–1910 споруджено дзвіницю.

З 1967 обидві пам’ятки разом з Антонієвими печерами входять до складу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів Стародавній». 1969–1982 Іллінську церкву реставровано за проектом архітектора М. Говденко. Реставрацію іконостасу виконано 2004-2017.

Характеристика

Спершу невелика церква була тридільною, однобанною і складалася з прямокутних у плані бабинця, нави та напівкруглої апсиди. З заходу до бабинця прилягав невеликий понижений притвор. Підвищену наву увінчував купол на світловому підбаннику, що справся на пристінні підпружні арки та пандативи. У бабинці були дерев’яні хори. Стіни муровано з плінфи на цем’янковому розчині технікою порядового мурування. Зовні фасади були потиньковані (див. Тиньк) з розграфленням на квадри для імітації мурування з великих кам’яних блоків.

Тепер церква тридільна, трибанна, з триярусною середньою банею і двоярусними бічними. Середній підбанник циліндричний, бічні — восьмигранні, з арковими вікнами. Фасади розчленовано масивними пілястрами й увінчано розкріпованим (див. Розкріповка) карнизом. Вікна мають наличники, характерні для стилю українського бароко, і трикутні сандрики. На західному фасаді — портал з хрестоподібним вікном над ним. В інтер’єрі нави домінує висотний принцип розкриття внутрішнього простору. Стіни зовні й усередині потиньковано й побілено. Дахи і бані по дерев’яних кроквах і кружалах укриті покрівельною сталлю, маківки й хрести позолочено.

Дзвіниця триярусна, типу «восьмерик на четверику». Нижній двоярусний четверик мурований з цегли, потинькований і побілений, горішній восьмерик з арками — дерев’яний, увінчаний двоярусною банею барокових обрисів, за взірцем бань Іллінської церкви.

Значення

Іллінська церква є найдавнішим і єдиним збереженим храмом Давньої Русі, що належить до типу тридільних однобанних, без внутрішніх опор. Вона стала взірцем, за яким будувалися аналогічні храми в Україні протягом 13-16 ст.

Галерея

Література

  1. Асеєв Ю., Логвин Г. Архітектура Іллінської церкви в Чернігові // Питання історії архітектури та будівельної техніки. Київ : Держбужвидав УРСР, 1959. С. 81–94.
  2. Холостенко Н. Ильинская церковь в Чернигове по исследованиям 1964–1965 гг. // Древнерусское искусство: художественная культура домонгольской Руси. Москва : Наука, 1972. С. 88–103.
  3. Логвин Г. Чернигов, Новгород-Северский, Глухов, Путивль. Москва : Искусство, 1980. С. 107.
  4. Говденко М. Іллінська церква в Чернігові: історія та реставрація// З історії української реставрації. Київ : Українознавство, 1996. С. 263–268.
  5. Вечерський В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: виявлення, дослідження, фіксація. Київ : Видавничий дім А.С.С., 2005. С. 52–64.
  6. Вечерський В. Українські монастирі. Київ : Наш час, 2008. С. 196–209.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Іллінська церква в Чернігові // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Іллінська церква в Чернігові (дата звернення: 28.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
17.12.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶