Балеарські Острови (автономна спільнота)

Балеа́рські Острови́ (ісп. Islas Baleares, кат. Illes Balears) — автономна спільнота Іспанії.

Зміст

1 Географічне положення
2 Адміністративний поділ
3 Історична довідка
4 Природа
5 Населення
6 Господарство
7 Наука, освіта, культура
8 Спорт
9 Персоналії
10 Література
11 Автор ВУЕ
12 Важливо!

Географічне положення

Розташовано поблизу східного узбережжя Піренейського півострова, у західній частині Середземного моря.

Не має сухопутного кордону. Найближчі сусіди на заході та північному заході: автономні спільноти Валенсія та Каталонія.

Адміністративний поділ

Включає одну однойменну провінцію.

Територія — 4 992 км², за іншими даними — 4 984 км².

Адміністративний центр — м. Пальма.

Історична довідка

Найдавніші сліди перебування людей датують 6–5 тис. до н. е. Перші постійні поселення з’явилися в 3 тис. до н. е. Поступово розвивалося примітивне сільське господарство (землеробство, тваринництво).

Упродовж 1 тис. до н. е. острови колонізували фінікійці (див. у ст. Карфаген). 123–122 до н. е. завойовано військами Риму Стародавнього та приєднано до провінції Тарраконська Іспанія. Від 4 ст. — окрема провінція Балеаріка.

У середині 5 ст. острови захопили вандали, у 530-х — війська Візантійської імперії. На початку 8 ст. визнали владу Омеядів, водночас зберігши внутрішню самостійність. Пізніше неодноразово були об’єктом грабіжницьких нападів та використовувалися як база піратів (див. Піратство).

Від початку 10 ст. острови формально належали Кордовському емірату. Регіон зазнав руйнувань унаслідок масштабного хрестового походу 1113–1115. Згодом Балеарські острови стали частиною держави Альморавідів.

У 13 ст. за Реконкісти тут сформувалося королівство Мальорка, яке перебувало у васальній залежності (див. Васалітет) від королівства Арагон. У другій половині 14 ст. остаточно включено до складу Арагону. Значна внутрішня автономія зберігалася до 1715.

За Утрехтським миром 1713–1715 острів Менорка потрапив у залежність від Британської імперії. 1756–1763 перебував під контролем Франції, 1781–1782 — об’єднаних військ Франції та Іспанії. Згідно з умовами Ам’єнського мирного договору повернувся під владу Іспанії.

Під час Громадянської війни в Іспанії 1936–1939 Балеарські Острови перебували далеко від основного театру бойових дій. У серпні 1936 республіканські війська встановили контроль над островами Форментера та Ібіса, а також здійснили висадку на острові Мальорка, у вересні звідти евакуювалися. Пізніше перебував під контролем Італії. У вересні війська націоналістів десантувалися на острові Ібіса. Водночас острів Менорка залишався під владою республіканських військ до лютого 1939.

Статут автономії Балеарських Островів було затверджено 1983.

Природа

Рельєф і корисні копалини

Рельєф островів різноманітний, переважають рівнини й височини. Є також гірські хребти, серед яких найбільший — Серра-де-Трамунтана на північному заході острова Мальорка. Поширені карстові (див. Карст) форми рельєфу, зокрема є низка печер. Характерна протяжна берегова лінія (понад 1 720 км), з пляжами й бухтами. Найвища точка — г. Пуч-Майор (висота — 1 445 м). Видобувають вапняк, доломіт, глину, сіль та інше.

Ґрунти

Наявні ґрунти з незначним, слабким розвитком горизонтів.

Річки

На острові Ібіса протікає р. Санта-Еулалія (17 км, за іншими даними — понад 20 км). Є багато струмків.

Клімат

Клімат середземноморський, зі спекотним посушливим літом і теплою зимою. Середня температура січня — +11 °С, липня — +26 °С. Середньорічна кількість опадів — 400–500 мм, найбільше в жовтні та листопаді.

Рослинний та тваринний світ

Загальне флористичне багатство становить 1 551 вид рослин, 140 з яких — ендеміки. Найвищий рівень ендемізму мають острови Мальорка (18,6 %) і Менорка (12,6 %). Ендеміки переважно належать до родин кермекових, бобових, глухокропивових, айстрових і окружкових. Загалом на кожному острові відомо близько 440 природних видів. Найбільше видове багатство папоротеподібних (32,4 %) характерно для острова Мальорка. Значній кількості таксонів (180 видів) судинних рослин загрожує зникнення. 55,5 % загрожених видів, серед яких більшість ендемічні, не перебувають під юридичною охороною.

Тваринний світ островів також характеризує високий рівень ендемізму: понад 300 таксонів тварин, серед яких комахи, равлики та інші безхребетні тварини, а також земноводні (жаба-повитуха балеарська), плазуни (стінна ящірка Лілфорда, або ящірка балеарська, стінна ящірка пітіусенська, або ящірка ібіська), птахи (буревісник балеарський, кропив’янка балеарська та інші). Три види наземних ссавців, раніше ендемічних для Балеарських Островів (балеарська велетенська соня, землерийка балеарська, козел балеарський), вимерли. Солончаки й водно-болотні угіддя є оселищем перелітних птахів, зокрема фламінго.

Національний морський та наземний парк архіпелагу Кабрера (засновано 1991; площа — 90,8 тис. га) є найбільшим в Іспанії.

Основні загрози та ризики у сфері природокористування

Найбільшу загрозу місцевій флорі становлять прямі та непрямі результати антропогенної діяльності, наприклад, надмірний випас худоби.

Населення

Загальна кількість населення (2021, оцінка) — 1 млн 173 тис. осіб, густота — близько 235 осіб/км².

Склад населення за етнічними групами: іспанці (81,2 %), марокканці (2,5 %), італійці (1,8 %), німці та англійці (по 1,5 %) та інші. За релігійними групами (2012, оцінка): римо-католики (68,7 %), нерелігійні (23,4 %) та інші.

За віковими групами (2021, оцінка): до 15 років — 14,6 % осіб, 15–65 роки — 69,4 %, 65 років і більше — 16 %. За статевими групами: чоловіки (49,8 %), жінки (50,2 %).

Переважають іспанська й каталонська мови.

Населення зростає, 2011 становило близько 1 млн осіб.

Найбільше місто — Пальма (понад 415 тис. осіб).

Господарство

Промисловість

Станом на 2018 валовий внутрішній продукт (ВВП) Балеарських Островів становив понад 32 млрд євро. Внесок промисловості у ВВП — 5–7 %. Виробництво енергії забезпечують теплові електростанції.

Працюють підприємства легкої промисловості, зокрема текстильної.

Сільське господарство

Землі сільськогосподарського призначення становили понад 160 тис. га (2021, оцінка).

Переважають зернові культури (займають 28 тис. га) та культури кормові (23 тис. га). Зростає роль органічного сільського господарства.

Розвивається молочне скотарство. Поголів’я великої рогатої худоби становило більш як 31 тис. голів, овець — 275 тис. голів.

Сфера послуг

У сфері послуг загалом зайнято близько 70 % населення. Забезпечує близько 80 % ВВП. Переважає ресторанне й готельне господарство, зокрема налічують понад 2,5 тис. закладів для розміщення. Розвинено фінансовий сектор, є низка банків.

Відомий курорт міжнародного значення. Відповідно, головну роль в економіці відіграє туризм. Щороку Балеарські Острови відвідують понад 15 млн осіб.

Транспорт

Діють міжнародні аеропорти «Пальма-де-Мальорка» (найбільший у спільноті, середньорічний пасажиропотік становить понад 20 млн осіб; був пов’язаний з аеропортом «Бориспіль»), «Ібіса» та «Менорка».

Залізнична мережа острова Мальорка включає 3 лінії. Відома підземна інтермодальна станція Пальма.

Розвинена мережа автомобільних шляхів. Їхня загальна протяжність становить близько 2,3 тис. км (2018, оцінка).

Є порти Алькудії, Ібіси, Мао, Пальми та Ла-Савіни. Налагоджено поромне сполучення між островами й материком.

Наука, освіта, культура

Наука та освіта

Серед наукових центрів — Середземноморський інститут перспективних досліджень (засновано 1986), Інститут міждисциплінарної фізики та складних систем (засновано 2007).

Усього діють понад 2,3 тис. закладів дошкільної освіти та 2 тис. закладів обов’язкової середньої освіти тощо.

Відомий Університет Балеарських Островів (засновано 1978; м. Пальма).

Культура та мистецтво

Загалом налічують 130 бібліотек, однією з найзначніших вважають бібліотеку Корт у м. Пальмі, фонд якої становить близько 20 тис. одиниць зберігання.

Станом на 2020 працювали 58 музеїв, з-поміж яких — музеї Менорки (засновано 1889; м. Мао) та Мальорки (засновано 1961; м. Пальма), фонд Косме Бауса (засновано 1962; м. Феланіч), єпархіальний музей Санта-Марія (засновано 1965; м. Ібіса), замок-музей Сан-Карлос (засновано 1981; м. Пальма), археологічний музей Сон-Форнес (засновано 2001; м. Монтуїрі), музей сучасного мистецтва Ес-Балуард (засновано 2004; м. Пальма) та інші.

Провідними є головні театри Пальми (засновано 1667) та Мао (засновано 1829). У м. Пальмі базуються муніципальний музичний оркестр (засновано 1966) і симфонічний оркестр Балеарських Островів (засновано 1988).

Є фонд Пілар і Хоана Міро (Х. Міро-і-Ферра; засновано 1981) у м. Пальмі, що включає понад 6 тис. робіт. Один з основних осередків культури — м. Ібіса, де, зокрема, відомі культурні центри Кан-Вентоза та Ісуса, конгрес-палац та інше.

Серед об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — Ібіса, Серра-де-Трамунтана.

До традиційних заходів відносять Вальдемоський фестиваль імені Ф. Шопена (з 1930), Польєнський міжнародний фестиваль класичної музики (з 1962), кінофестиваль «Атлантида» (з 2011), Міжнародний кінофестиваль «Еволюція» на Мальорці (з 2012) тощо.

Архітектура

Балеарські острови. Готичний кафедральний собор Діви Марії у м. Пальма де Мальорка. Фото Томаса Вульфа

Балеарські острови. Готичний замок Бельвер у м. Пальма де Мальорка. Фото Poniol60.

Збережено окремі пам’ятки мегалітичної архітектури 2–1 тис. до н. е. (композиції з менгірів і гробниць, зокрема Навета), а також археологічні залишки поселень, портів та укріплень фінікійців, Риму Стародавнього, Арабського халіфату.

Середньовіччя представлено найбільшою кількістю добре збережених пам’яток архітектури – готичними замками й соборами, стилістично близькими до каталонської (див. Каталонія) готики: кафедральним собором Святої Марії в м. Пальмі (13–17 ст.; найбільший на півдні Середземномор’я), унікальним за композицією циліндричним замком Бельвер із 4 баштами (початок 14 ст.; обидва — у м. Пальмі) тощо. Поєднання спадщини арабської архітектури з європейськими впливами демонструє королівський палац Альмудайна (13–14 ст.) поряд із собором у м. Пальмі. Там само збережено історичний центр міста 15–16 ст., включно з монастирями Святого Франциска, Святої Клари, церквою Монті-Сіон, іншими громадськими спорудами (біржа Ла-Льоджа середини 15 ст., морське консульство 17 ст.), ремісничими майстернями та житловими будинками з внутрішніми двориками. Замість оборонних мурів прокладено проспекти довкола історичного центру. Верхнє місто м. Ібіца в оточенні повністю збережених масивних бастіонних укріплень (див. Бастіон) доби Відродження є частиною об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – Ібіца, біорізноманіття і культура. Ці фортифікації стали взірцем при спорудженні іспанських міст-фортець у Новому світі.

Архітектуру 19 ст. — початку 20 ст. характеризує домінування репрезентативних будівель стилістики історизму й декоративного модерну (під впливом творчості архітектора Л. Доменек-і-Монтанера). Після 20 ст. міста зазнали реконструкції; збудовано низку готелів і спортивних комплексів (велодром «Пальма арена»; 2007) у стилістиці архітектури сучасної та хай-теку. У м. Пальмі з 2007 діє найбільший у Європі акваріум з 8 000 екземплярів 700 видів морської флори і фауни.

В. В. Вечерський

Спорт

Культивують велосипедний спорт, легку атлетику, баскетбол, триатлон, вітрильний спорт, гольф та інше.

Серед об’єктів спортивної інфраструктури в м. Пальмі — стадіон Сон Муа (1991; 23 тис. місць), велодром Балеарських Островів (2007; 8 тис. місць). Прокладено низку велосипедних маршрутів.

Тут проходили Універсіада (1999), чемпіонати світу з трекових велоперегонів та Європи з баскетболу (Євробаскет; обидва — 2007) тощо.

Персоналії

Тут народилися філософ Р. Луллій, баскетболіст і призер Олімпійських ігор Р. Фернандес (народився 1985), тенісист і чемпіон Олімпійських ігор Р. Надаль, футболіст М. Асенсіо (народився 1996) та інші.

Література

Murray I., Jover-Avellà G., Fullana O. et al. Biocultural Heritages in Mallorca: Explaining the Resilience of Peasant Landscapes within a Mediterranean Tourist Hotspot, 1870–2016 // Sustainability. 2019. Vol. 11. Is. 7. P. 1–22. URL: https://www.mdpi.com/2071-1050/11/7/1926
Deacon A. Wild Guide Balearic Islands. Bath : Wild Things Publishing, 2022. 228 p.
Encuesta sobre Superficies y Rendimientos Cultivos (ESYRCE). Encuesta de Marco de Áreas de España // Ministerio de Agricultura, Pesca y Alimentación. URL: https://www.mapa.gob.es/es/estadistica/temas/estadisticas-agrarias/agricultura/esyrce/

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Балеарські Острови (автономна спільнота) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Балеарські Острови (автономна спільнота) (дата звернення: 13.05.2024).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.10.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів