Батумі
Бату́мі — місто, адміністративний центр Аджарської Автономної Республіки Грузії.
|
Батумі (Батумі) | |
|---|---|
| Країна | Грузія |
| Регіон країни | Аджарія |
| Засновано | 8–7 ст. до н. е.«–7ст.дон.е.» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 8. |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 172,1 тис. осіб (2021) |
| Територія (кв.км.) | 64,9 км2 |
Зміст
Географічне положення
Розташовано в південно-західній частині країни, на узбережжі Чорного моря.
Відстань до м. Тбілісі — близько 370 км.
Територія — 64,9 км2.
Історична довідка
За античності на місці Батумі було розташовано порт, який використовували давньогрецькі колоністи.
Відоме поселення періоду 8–7 ст. до н. е.
Регіон належав до грузинської держави Тао-Кларджеті (приблизно 9–11 ст.). В 11 ст. увійшов до Грузинського царства. Після його розпаду з кінця 15 ст. до середини 16 ст. Батумі входило до Гурійського князівства. З другої половини 16 ст. до початку 17 ст. влада неодноразово змінювалася (Османська імперія, Гурійське князівство).
1614 остаточно опинилося під контролем Османської імперії. 1863–1878 — адміністративний центр санджаку Лазистан еялету Трабзон (з 1867 — вілаєту), активно розвивався як центр торгівлі. Тут почали діяти консульства декількох країн. У цей період поширилася назва «Батум».
Після російсько-турецької війни 1877–1878 (див. Російсько-турецькі війни) всю Аджарію анексувала Російська імперія. У перші роки після приєднання Батумі було вільним портом. 1878–1883 — адміністративний центр Батумської області (потім знову з 1903), у період після її ліквідації — у складі Кутаїської губернії. Статус міста має з 1888.
За інтеграції до російської економіки тут відбувалася розбудова промисловості, залізниці та міської інфраструктури. 1907 відкрито трубопровід Баку — Батумі (див. також у ст. Бакинський нафтогазоносний район). Основний порт, через який здійснювали відвантаження нафти.
1918 відійшло до Османської імперії за умовами Брест-Литовського мирного договору 1918. Пізніше у травні 1918 тут пройшла мирна конференція, після її завершення підписано Батумський мирний договір. Після поразки Четверного союзу в Першій світовій війні місто зайняли британські війська до 1920. Далі у складі Грузинської Демократичної Республіки, центр однойменної області.
Після вторгнення РСФРР до Грузії в лютому 1921 уряд тимчасово евакуйовано до Батумі. З 1921 — столиця Аджарської АСРР (з 1936 — АРСР) Грузинської СРР (з 1936 — РСР). Сучасну назву закріплено 1936.
Економічне значення міста зросло в 1920–1930-х, зокрема після побудови нафтопроводу Баку — Батумі.
Після здобуття Грузією незалежності 1991 — столиця Аджарської Автономної Республіки, яка до 2004 була фактично непідконтрольною центральному уряду (владу відновлено після Трояндової революції).
Населення
Загальна кількість населення (2021, оцінка) — 172,1 тис. осіб, густота — понад 2 650 осіб/км2.
Склад населення за етнічними групами (2014, перепис): грузини (93,4 %), вірмени (3 %), українці (0,4 %) та інші. За релігійними групами: православні християни (68,7 %), мусульмани (25,3 %), нерелігійні (2,5 %) та інші.
За віковими групами: до 15 років — 20 % осіб, 15–64 роки — 70,4 %, 65 років і більше — 9,6 %. За статевими групами: чоловіки (47,6 %), жінки (52,4 %).
Населення зростає, 2014 становило 152,8 тис. осіб.
Клімат
Клімат вологий субтропічний, з теплим літом і м’якою зимою.
Середня температура січня — +6 °С, липня — +23 °С.
Середньорічна кількість опадів — 2200 – 2500 мм, найбільше восени та взимку.
Господарство
Промисловість
Батумі — економічний центр регіону.
Основні галузі промисловості: нафтопереробна, фармацевтична, харчова, легка та інші.
Одним із ключових підприємств міста є Батумський нафтовий термінал. Окрім того, діють фармацевтичний завод «Біополюс» («Biopolus»), «Агроекспорт» («Agroeksport»; перероблення цитрусових і виробництво чаю), текстильні компанії «Бі-Ті-Ем Текстайл» («BTM Textile») та «Аджара Текстайл» («Ajara Textile»), будівельні компанії тощо.
Сфера послуг
Провідним сектором економіки є сфера послуг. Переважають торгівля, готельне й ресторанне господарство, банківська справа.
Батумі — один із головних туристичних і рекреаційних центрів країни. Щороку місто відвідують від 1 до 3 млн осіб. Усього нараховують понад 1 500 закладів розміщення. Розвинено курортну інфраструктуру.
Транспорт
Міжнародний аеропорт імені О. Картвелі розташовано неподалік від центру міста. Середній річний пасажиропотік — понад 550 тис. осіб, постійно зростає з 2010. Переважають сезонні рейси.
2015 відкрито сучасний вокзал. Ключові маршрути: Батумі — Тбілісі, Батумі — Кутаїсі.
Батумський морський порт — найбільший у Грузії з пропускною спроможністю 18 млн т на рік. Включає нафтовий (має 5 резервуарних парків і нафтоналивний комплекс; річний вантажообіг — 1–4,5 млн т), контейнерний, суховантажний, пасажирський (до 180 тис. осіб щороку) термінали.
Містом проходять європейська та державна автомобільні дороги міжнародного значення. Є автобусне сполучення з містами Тбілісі, Кутаїсі, Зугдіді тощо.
Громадський транспорт представлено автобусами й маршрутними таксі. З 2013 діє канатна дорога.
Наука, освіта, культура
Наука та освіта
Станом на 2021 працювали 32 заклади дошкільної освіти та 44 — загальної середньої освіти.
Науково-дослідна робота здійснюється переважно на базі закладів вищої освіти. Батумський державний університет імені Шота Руставелі (засновано 1935 як Батумський державний педагогічний інститут; сучасний статус має з 1990) — провідний науково-освітній центр регіону. Включає науково-дослідні інститути фітопатології та біорізноманіття, аграрних і мембранних технологій та інші. Батумський міжнародний університет (засновано 2015) — осередок досліджень із мікробіології, імуногематології, фармакогенетики тощо.
Окрім того, відомі Батумська державна морська академія (засновано 1929 як Батумське військово-морське технічне училище; сучасний статус має з 1992), Батумський художній педагогічний університет (засновано 1995), Батумський навігаційний університет (засновано 1999; сучасну назву має з 2008).
Культура та мистецтво
Батумська публічна бібліотека імені А. Церетелі, загальний фонд якої становить понад 500 тис. одиниць зберігання — один із головних культурно-просвітницьких центрів міста.
З 2018 Аджарський музей включає три філіали й чотири музеї, зокрема імені Х. Ахвледіані (засновано 1908), археологічний (засновано 1994), художній (засновано 1998), технологічний (засновано 2007) та інші. Етнографічний музей «Борджгало» (засновано 2016) — перший приватний музей, відтворює місцеву культуру й побут.
Появу грузинського театру в Батумі зокрема та Аджарії загалом датують 1879, перший театр побудовано 1884. Відомий Батумський державний драматичний театр (як драматичне товариство засновано 1913; театр відкрито 1937 та 1952 у новій будівлі; ім’я І. Чавчавадзе присвоєно 1959), у репертуарі якого — твори В. Шекспіра, М. Гоголя, Е. Золя, І. Франка тощо. Окрім того, діють Батумський літній театр (засновано 1947), експериментальний театральний майданчик «Нова сцена» (засновано 2015) та інші.
Батумський державний музичний центр (засновано 2004) утворено внаслідок об’єднання Батумського державного симфонічного оркестру, Батумської державної капели, балетної трупи Батумського державного театру опери та балету, Дитячо-юнацького музичного театру. 2007 до нього приєднано квартет «Нота» та оперну студію.
Є декілька приватних галерей та персональних студій, зокрема «Аксой» (засновано 2010), де представлено колекції художників, ювелірні вироби тощо, Батумський простір сучасного мистецтва (засновано 2014).
Серед традиційних культурно-мистецьких заходів — Батумський міжнародний фестиваль артгаусного кіно (з 2006), Чорноморський джазовий фестиваль (з 2007), Батумський чорноморський фестиваль музики й мистецтва (з 2013; під патронатом ЮНЕСКО) та інші.
2021 Батумі включено до мережі креативних міст ЮНЕСКО в галузі музики.
Архітектура
Збережено залишки мурованої фортеці 10–13 ст. Забудову історичного центру міста представлено спорудами двох історичних епох у відповідних їм стилях: історизму кінця 19 — початку 20 ст. (численні вілли, мечеть 1866, Вірменська церква Христа Спасителя 1887, чоловіча гімназія 1897, собор Різдва Пресвятої Богородиці 1903, синагога 1904); радянського ретроспективізму 1930–1960-х (готель «Інтурист» 1939, архітектор О. Щусєв; Батумський державний драматичний театр 1952, архітектор Л. Теплицький; кінотеатр «Тбілісі» 1964, архітектор Н. Абашидзе). Окрасою Батумі є набережна і Приморський парк. З 2007 виконано регенерацію історичного центру, а також збудовано споруди архітектури сучасної, зокрема хмарочоси: низку готелів і так звану Абеткову вежу (2011; висота — 130 м), що символізує грузинську писемність.
Спорт
Культивують футбол, регбі, шахи, важку атлетику, спортивну боротьбу та інше. Серед об’єктів спортивної інфраструктури — Аджарабет Арена (також Батумі Арена; 2020; понад 20 тис. місць).
У Батумі проходили різні міжнародні спортивні змагання, зокрема шахова олімпіада (2018), Командний чемпіонат Європи із шахів, Чемпіонат Європи з важкої атлетики (обидва — 2019) тощо.
Тут базується футбольний клуб «Динамо» (Батумі; засновано 1923).
Батумі та Україна
Батумі — місто-побратим міст Миколаєва (з 1995), Ялти (з 2008), Тернополя (з 2011), Донецька (з 2013), Умані (з 2018), місто-партнер м. Херсона (з 2018).
26.09.2020 до Європейського дня мов відбулося відкриття меморіальної дошки Лесі Українці на будинку, у якому вона проживала 1905, 1907, 1908, 1911, 1912. 2022 на базі державної школи № 20 було створено український сектор.
Персоналії
Тут народилися письменник А. Стругацький, композитор і заслужений діяч мистецтв України Ю. Знатоков (1926; тепер Грузія — 1998; Україна), режисер і народний артист України О. Барсегян (1929; тепер Грузія — 2011; Україна), оперна й камерна співачка Л. Чконія, учасник Революції гідності та Герой України А. Арутюнян, військовослужбовець і Герой України С. Васіч, спортсмен і призер Олімпійських ігор М. Вахтангадзе (народився 1973) та інші. З Батумі пов’язано життя та діяльність архітектора О. Вербицького, акторки В. Анджапарідзе, письменника М. Булгакова тощо.
Додатково
Батумі — центр Батумської та Лазької єпархії, тут розташовано архієрейську резиденцію.
Джерела
- საქართველოს 2014 წლის მოსახლეობის საყოველთაო აღწერის ძირითადი შედეგები. თბილისი : სსიპ საქართველოს სტატისტიკის ეროვნული სამსახური, 2018. 380 p. URL: https://www.geostat.ge/media/20679/2014-wlis-aRweris-ZiriTadi-Sedegebi.pdf
- Statistical Yearbook of Georgia. Tbilisi : National Statistics Office of Georgia, 2021. 293 p. URL: https://www.geostat.ge/media/42476/Yearbook_2021.pdf
- National Statistics Office of Georgia. URL: https://www.geostat.ge/en
Література
- Гоголішвілі О., Путркарадзе Т. Українці в суспільно-політичному та культурно-просвітницькому житті Батумі наприкінці ХІХ — початку ХХ сторіччя // Зовнішні справи. 2020. № 4. С. 36–39.
- Masters T., Balsam J., Smith J. Georgia, Armenia & Azerbaijan. 7th ed. Carlton : Lonely Planet Global Limited, 2022. 351 p.
Автор
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Батумі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Батумі (дата звернення: 10.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.01.2024
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
