Боффо, Франческо
Боффо́, Франче́ско (Франц Карлович; італ. Boffo, Francesco Carlo; 08.09.1796, м. Оросей, острів Сардинія, Італія — 10.11.1867, м. Херсон, тепер Україна) — архітектор, представник пізнього класицизму, міський архітектор м. Одеси (1822–1839), автор низки архітектурних ансамблів на півдні України.
|
Боффо, Франческо (Boffo, Francesco Carlo) | |
|---|---|
| Народження | 08.09.1796 |
| Місце народження | Оросей |
| Смерть | 10.11.1867 |
| Місце смерті | Херсон |
| Місце поховання | Одеса |
| Alma mater | Туринський університет |
| Напрями діяльності | архітектура |
Життєпис
Виходець із Сардинського королівства початкову архітектурну освіту здобув, працюючи помічником невідомого архітектора у кантоні Тічино (Швейцарія). Закінчив Туринський університет (тепер Італія).
Служив у магнатів Потоцьких. 1817 брав участь у створенні палацу в с. Чорномин (тепер Тульчинського району Вінницької області). 1818 приїхав до м. Одеси, виконував приватні архітектурні замовлення.
З 1819 працював архітекторським помічником у Будівельному комітеті, 1822–1839 — архітектором першої частини міста. Одночасно 1834–1860 був архітектором Рішельєвського ліцею в Одесі, 1837–1857 — архітектором при канцелярії Новоросійського і Бессарабського генерал-губернатора. Працював на замовлення графа М. Воронцова.
Як архітектор пізнього класицизму й раннього історизму проєктами найважливіших та звичайних будівель і споруд м. Одеси визначив її архітектурний образ, що базується на засвоєнні європейської архітектурної класики. Проєктував також для Криму, Бессарабії, міст Ізмаїла, Херсона, Таганрога.
Творчість
Відіграв провідну роль у розвитку архітектури півдня України 1820–1860-х, працюючи у класицистичній стилістиці, запозиченій з Італії. За проєктами й під керівництвом Боффо виконано комплексну забудову м. Одеси як головного чорноморського порту Російської імперії зі статусом порто-франко. Запроєктував декілька десятків будівель і споруд сакрального, адміністративного, навчального та іншого громадського призначення, торговельних і житлових будинків, створивши тип одеського багатоповерхового прибуткового будинку. Найважливішим його витвором є архітектурний ансамбль Приморського бульвару з його напівкруглою площею й пам’ятником А. де Рішельє, Гігантськими (Бульварними, Потьомкінськими) сходами до морського порту, Воронцовським палацом із бельведером та флігелями, будинком Старої Біржі, будинками й палацами Завадовського, Шидловського, Лопухіна (готель «Лондонський»), Маюрова, Фука на непарному боці бульвару. Реалізовані Боффо у м. Одесі основоположні принципи архітектури й містобудування класицизму — регулярна система розпланування і забудови міської території, створення ансамблів вулиць і площ із застосуванням ордера архітектурного з відповідними озелененням та впорядженням — стали зразком для забудови інших міст півдня України. Опрацював архітектурну частину пам’ятників: А. де Рішельє (1828) та М. Воронцову (1863; обидва — у м. Одесі), Г. Потьомкіну в м. Херсоні (1835).
Серед творів (усі — у м. Одесі):
- Реконструкція Міського театру (1820), не збережено.
- Воронцовський палац (1824–1829).
- Будинок Старої Біржі (1829–1834).
- Будинок Завадовського на напівкруглій площі Приморського бульвару (1830).
- Палац Шидловського на Приморському бульварі, 9 (1830).
- Особняк Фундуклея на вул. Приморській (1830).
- Палац Лопухіна (готель «Лондонський») на Приморському бульварі, 11 (1835).
- Прибутковий будинок на вул. Пушкінській, 6 (1835).
- Гігантські (Бульварні, Потьомкінські) сходи (1837–1841).
- Рішельєвська гімназія на вул. Садовій, 1 (1843).
Визнання
Орден святого Володимира 4-го ступеня.
Додатково
1863 Боффо був обраний гласним (депутатом) першої Міської думи м. Одеси.
Цитата
«В історії української архітектури творчість Франца Карловича Боффо примітна і цікава. Увібравши в себе риси західної, російської і української шкіл зодчества, вона знаменує вищі досягнення зрілого класицизму — ампіру з його регулярною системою планування міст, ансамблевою забудовою, належним рівнем благоустрою і озеленення, виразністю пластично-просторових розв’язань.»
Цит. за: Богословський В. О. Франц Боффо і традиції європейського класицизму на Україні // Українське мистецтво у міжнародних зв'язках. Київ : Наукова думка, 1983. С. 130.
Література
- Богословський В. О. Франц Боффо і традиції європейського класицизму на Україні // Українське мистецтво у міжнародних зв’язках. Київ : Наукова думка, 1983. С. 128–130.
- Тимофієнко В. І. Зодчі України кінця XVIII — початку ХХ століть: Біографічний довідник. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 1999. С. 49–52.
- Історико-містобудівні дослідження Одеси / За ред. В. В. Вечерського. Київ : Фенікс, 2008. 156 с.
- Пилявский В. А. Зодчие Одессы. Историко-архитектурные очерки. 2-е изд. Одесса : Optimum, 2010. 212 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Боффо, Франческо // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Боффо, Франческо (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.02.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
