Воронцовський палац в Одесі

Воронцо́вський пала́ц в Оде́сіпам’ятка архітектури національного значення, Україна.

Воронцовський палац в Одесі
План першого поверху
Скульптура лева при вході в палац
Бельведер
Корпус стайні

Історична довідка

Ансамбль споруджено 1824–1834 за проєктом архітектора Ф. Боффо для бессарабського генерал-губернатора графа М. Воронцова: 1824–1827 побудовано палац, 1826–1829 — решту споруд і так званий Орловський флігель (не збережено), який прилягав до палацу. Живописне оформлення інтер’єрів виконано 1834. З боку Приморського бульвару садибу оточувала металева огорожа з брамою, з інших боків — мур (зберігся частково). Ансамбль зазнав руйнувань 10.04.1854 від артилерійського обстрілу м. Одеси англо-французькою ескадрою під час Кримської війни 1853–1856. У другій половині 19 ст. тут містилася приватна гімназія. 1935–1936 виконано реконструкцію. З 1936 — міський палац піонерів. 1944 втрачено Орловський флігель. Реставрацію виконано 1946–1949, 1986–1988.

Станом на 2022 тут розташовано Будинок дитячої (та юнацької) творчості. У травні 2022 пошкоджено російським ракетним обстрілом під час російсько-української війни.

Характеристика

Ансамбль споруд палацу М. Воронцова замикає перспективу Приморського бульвару з північно-західного боку і є однією з найважливішій архітектурних домінант приморської частини міста. До складу споруд, які утворюють садибу, входять палац, корпус стайні, бельведер. Усі вони — у стилі класицизму, муровані з місцевого каменю-ракушняка, потиньковані.

П а л а ц  двоповерховий, на підвалах і стилобаті. Це призматичний об’єм із центральним гранчастим ризалітом-напівротондою на північному фасаді та бічним ризалітом — на західному. На рівні першого поверху південний фасад та південно-західний ріг палацу оперізує відкрита колонна галерея тосканського ордера (первісно тут був зимовий сад). Входи з заходу (головний) та зі сходу виділені портиками (східний — з тричетвертних колон великого іонічного ордера). Звернені в бік моря північний та східний фасади вирішено монументально, а південний та західний — камерно. Колонна галерея та портик головного входу надають споруді південного колориту, який підкреслює і балюстрада над класицистичним карнизом із модильйонами, і вишукані пластика та малюнок іонічної колонади східного портика, орнаментованого фриза, барельєфів-вставок тощо.

На першому поверсі розміщено анфіладою парадні зали, на другому — житлові приміщення, у підвалах, перекритих склепіннями, – кухня, господарські приміщення, льохи. Перекриття плоскі по дерев’яних балках; тільки приміщення бібліотеки на першому поверсі перекрито мурованим склепінням для захисту від пожеж. В інтер’єрах домінує парадний декор приміщень першого поверху: збережено орнаментально-сюжетні малювання плафонів на античну тематику, люстри з кришталю та бронзи, паркетні підлоги.

К о р п у с   с т а й н і, що замикає подвір’я з півдня, — півтораповерховий, на підвалах, дугоподібний (па чверть кола) у плані. Бічні частини займають великі приміщення зального типу; центральна частина — господарського призначення. Центрально-осьову симетрію головного фасаду фіксує чотириколонний портик тосканського ордера з масивним антаблементом. Ритм великих напівциркульних вікон першого поверху контрастує з низенькими прямокутними віконцями аттикового напівповерху над ними.

Б е л ь в е д е р  стоїть на краю прибережного обриву, звідки відкривається найкращий вид на Одеський порт. Є одним із архітектурних акцентів морського фасаду міста. Дугоподібний (на чверть кола) у плані, він вирішений як розташована на стилобаті колонада з десяти пар колон тосканського ордера, які несуть повний антаблемент під двосхилим дахом з трикутними фронтонами на причілках.

Значення

Ансамбль Воронцовського палацу в Одесі є унікальним серед міських палацових споруд України 19 ст. Він є одним із важливих архітектурних об’єктів, які формують традиційне середовище «Історичного центру Одеси», що його за пропозицією України 2023 внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Джерело

Архитектурные объекты г. Одессы и других городов Причерноморья, конец XVIII — начало ХХ ст. / Ред. и сост. В. Ю. Алексеева. Одесса : ЧПКФ «Хоббит», 2003. 224 с.

Література

  1. Тищенко О. Палац Воронцова // Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін. Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 187–188.
  2. Тимофієнко В. І., Вечерський В. В., Сердюк О. М. та ін. Історико-містобудівні дослідження Одеси. Київ : Фенікс, 2008. 156 с.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Воронцовський палац в Одесі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Воронцовський палац в Одесі (дата звернення: 7.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
10.11.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України



Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶