Гірський кришталь
|
Гірський кришталь | |
|---|---|
| Синоніми | драгоміт, мармароський діамант, арабський (богемський) алмаз |
| Клас мінералу | оксиди |
| Колір | безбарвний |
| Форма кристалів | призматична, тригонально-трапецієподібна |
| Сингонія | тригональна |
| Твердість | 7 |
| Блиск | скляний |
| Прозорість | прозорий, напівпрозорий |
| Густина | 2, 6 г/см³ |
Гірськи́й кришта́ль (від давньогрец. κρύσταλλος — лід) — мінерал, чистий природний діоксид кремнію, одна з кристалічних модифікацій кремнезему. Група кварцу.
Інші назви: драгоміт, мармароський діамант (в Україні); арабський або богемський алмаз (у Європі часів середньовіччя).
Зміст
Історична довідка
Гірський кришталь відомий здавна. З нього виготовляли наконечники для стріл, лінзи, ритуальні предмети, прикраси тощо. У Монголії й Китаї за допомогою кришталевих куль, що фокусували сонячні промені, припікали рани. У Римі Стародавньому з гірського кришталю вирізали вази й прикрашали їх орнаментами. У Греції Давній через кришталеві лінзи запалювали вогонь на Олімпійських іграх.
Назву ввів у вжиток Теофраст, який вважав що гірський кришталь — лід, спресований часом і тиском льодовиків. Пліній Старший у «Природничій історії» (77 н. е.) стверджував, що кришталь утворюється під дією сильного холоду. Такої ж думки дотримувались Плутарх, Фукідід, Аристотель. Лише у 17 ст. Р. Бойль визначив гірський кришталь як мінерал. В українській науковій літературі мінерал під назвою «кришталь» вперше описаний у лекції Феофана (Прокоповича) «Про камені та геми» (Києво-Могилянська академія, 1705–1709).
Характеристика
Хімічний склад
Хімічна формула SiO2.
Фізичні властивості
Сингонія тригональна. Спайність неясна. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 7. Густина — 2,6 г/см³. Кристали призматичні, тригонально-трапецієподібні.Безбарвний, прозорий. Риса біла. Блиск скляний.
Асоціації: анатаз, берил, брукіт, гематит, гетит, глини, кальцит, магнетит, лімоніт, пірит, польові шпати, рутил, самородне золото, слюди, топаз, хлорит та інші.
Різновиди
Залежно від домішок гірський кришталь може мати відтінки, за якими виокремлюють його різновиди:
- аметист — фіолетовий, синьо-рожевий;
- раухтопаз — димчастий або димчасто-коричневий, димчасто-жовтий;
- рожевий кварц;
- моріон — напівпрозорий, димчастий;
- цитрин — жовтий.
Походження. Розташування родовищ
Утворюється у вигляді довго– та короткопризматичних, біпірамідальних, голчастих та табличних кристалів. Трапляється в пустотах, гідротермальних та альпійського типу жилах у вигляді поодиноких кристалів (відомі кристали масою понад 1 т), іноді друз.
Знайдений також у порожнинах пегматитових (див. Пегматит) жил та контактово-метаморфічних родовищах. Широко поширений в осадових гірських породах у вигляді кристалічних щіток на стінках тріщин і у формі жеод (переважно серед вапняків і в осадово-карбонатних товщах), великих кристалів не утворює.
Часто трапляється в природі: в Альпах, на Памірі, Мадагаскарі, Китаї.
Основні родовища: Бразилія, Угорщина, Мадагаскар, Шрі-Ланка, Російська Федерація (Уральські гори, Республіка Саха, Забайкалля) та ін.
Гірський кришталь в Україні
Поширений у Криму і в Карпатах. Високо цінують кристали гірського кришталю з родовища в Закарпатській області (так звані мармароські діаманти), яке розробляють від 1855.
Значення
З гірського кришталю виробляють лінзи, які використовують в оптичних приладах різного призначення (зокрема у спектрографах). У радіотехніці мінерал застосовують для отримання ультразвукових коливань. З нього виготовляють прикраси та витвори декоративно-прикладного мистецтва. Забарвлені кристали застосовують як напівдорогоцінні камені.
Кристали чистого гірського кришталю значних розмірів трапляються зрідка, тому він відносно дорогий. Штучний кришталь отримують додаванням у звичайне скло оксидів свинцю і барію.
Додатково
- У часи античності з гірського кришталю вирізали печатки, робили посуд і прикраси. Давньоримський історик Светоній у збірці біографій «Життя дванадцяти цезарів» писав, що у імператора Нерона були дві кришталеві чаші з вирізьбленими на них сценами з творів Гомера. Римські патриції охолоджували руки кулями з гірського кришталю. З кристалів вирізали лінзи, за допомогою яких жреці (див. Жрецтво) «божественним вогнем» запалювали вогонь на жертовниках. У Британському музеї демонструється кришталевий череп, походження якого дискутується. У стародавніх Китаї та Японії виготовляли ідеальні кулі. Одна з них — китайської роботи, діаметром 327 мм, близька за формою до ідеальної, — зберігається в Національному музеї природознавства у м. Вашингтоні (США).
- Термін «гірський кришталь» іноді використовують як альтернативну назву прозорого крупнокристалічного кварцу.
Література
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Прокопович Ф. Філософські твори : у 3 т. Київ : Наукова думка, 1979–1981.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1. С. 444.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Гірський кришталь // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гірський кришталь (дата звернення: 11.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.07.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
