Модерн український (архітектура)
Моде́рн украї́нський — стиль в архітектурі України першої третини 20 ст., що належить до національно-романтичних стилізацій у межах стилю модерн.
Історична довідка
Виник як вияв українського національного відродження на початку 20 ст. на основі дослідження, переопрацювання і творчого застосування традицій української народної архітектури. Предтечею і одним зі стилістичних взірців був будинок для гостей у садибі Галагана у Лебединцях. Першим реалізованим проєктом будівлі в цьому стилі став будинок губернського земства в Полтаві. Одночасно у м. Полтаві збудовано у цій же стилістиці школу імені І. Котляревського (не збережено) та земський книжковий склад у дворі будинку губернського земства.
Наймасовішими будівлями у цій стилістиці стали:
- земські школи та інші громадські будинки у селах Полтавщини, збудовані протягом 1910–1916 за проєктами О. Сластіона;
- ансамблі станційних споруд (вокзали, станції, школи, лікарні, житлові будинки, технічні споруди) Кубано-Чорноморської козачої залізниці 1911–1916 за проєктами С. Тимошенка (тепер Краснодарський край Російської Федерації).
У цій стилістиці працювали архітектори П. Альошин, К. Жуков, В. Кричевський, І. Левинський, О. Лушпинський, О. Сластіон, С. Тимошенко, а також М. Даміловський (1880–1942; Україна), Ф. Мазуленко (1882–1938; Україна), Є. Сердюк (1876–1921; Україна), П. Фетисов (1877–1926; тепер Російська Федерація — Хорватія). Провідним дослідником модерну українського був В. Чепелик. Він визначив хронологічні етапи розвитку стилю: 1 — 1903–1917; 2 — 1920-і — 1930-і.
Характеристика
Для стилістики характерні цегляні нетиньковані стіни (застосовувалася жовта й червона цегла), високі стрімкі дахи, укриті переважно черепицею, наявність чотирикутних веж із наметовими дахами, особлива форма вікон і дверей (прямокутники зі зрізаними горішніми кутами), застосування художньої поліхромної кераміки (майоліки) на фасадах і розписів у інтер'єрах. Регіональні центри модерну українського: Полтавський, Харківський, Київський, Львівський. Споруди в цій стилістиці збереглися також у містах Вовчанську, Дніпрі, Івано-Франківську, Кам'янці-Бузькій, Кременчуці, Лубнах, Миргороді, Миронівці, Ніжині, Носівці, Одесі, Слов'янську, Сумах, Чернігові.
У цьому стилі збудовано понад 500 споруд різного призначення: прибуткових житлових будинків (будинок В. Хрєнникова 1910–1913 у м. Дніпрі), особняків (будинок М. Дмитрієва у с. Яреськах Полтавської області), громадських — адміністративних (будинок страхового товариства «Дністер» 1905–1906 у м. Львові), навчальних (будинок міського училища імені М. Грушевського 1911 у м. Києві), лікувальних (будинок земської лікарні 1913 у м. Лубнах), культурно-освітніх (палац культури імені І. Котлова 1925–1927 у м. Кременчуці), а також сакральних (Георгіївська каплиця у м. Полтаві 1911–1914), промислових (електростанція у м. Ніжині 1914–1916).
Найвизначнішими втраченими об'єктами архітектурної спадщини України у стилі модерну українського є:
- будинок М. Грушевського на вулиці Паньківській у м. Києві 1908–1909 (див. Грушевського Михайла історико-меморіальний музей);
- водолікарня на курорті у м. Миргороді 1912–1916.
Галерея
|
Література
- Чепелик В. Український архітектурний модерн. Київ : Київський національний університет будівництва та архітектури, 2000. 378 с.
- Історія української архітектури / Ю. Асєєв, В. Вечерський, О. Годованюк та ін.; за ред. В. Тимофієнка. Київ : Техніка, 2003. С. 339–371.
- Український архітектурний модерн (остання третина ХІХ — перша третина ХХ століття) : ретроспективний бібліографічний покажчик / Мінрегіон України, Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В. Г. Заболотного ; уклад. Т. В. Бернацька ; редкол.: Г. А. Войцехівська (відп. ред.) [та ін.] ; наук. консультант А. О. Пучков. Київ, 2020. 160 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Модерн український (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Модерн український (архітектура) (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.10.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
