Орденський замок у Ризі
О́рденський за́мок у Ри́зі (латис. Rīgas pils — Ризький замок) — середньовічний замок магістра Лівонського ордену, офіційна резиденція президента Латвійської Республіки, пам’ятка архітектури, складник пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Латвія.
Історична довідка
Збудовано з каменю-вапняка і цегли 1330–1353 на місці шпиталю Святого Духа як резиденцію магістра Лівонського ордену. Її сюди перенесено із замку у м. Вільянді (тепер Естонія). 1484 замок захоплено й повністю зруйновано мешканцями м. Риги внаслідок конфлікту між орденом і міською громадою. Після цього адміністративним центром ордену став замок у м. Цесисі (тепер Латвія). 1491 орден узяв в облогу м. Ригу, переміг міську громаду й примусив її протягом 1491–1515 відбудувати замок на старих підмурках, значно посиливши його оборонні можливості. Унаслідок поразки від Московського царства у Лівонській війні останній магістр Лівонського ордена Готхард Кетлер (1517–1587, тепер Німеччина — тепер Латвія) 1562 у цьому замку передав усі регалії ордену Миколі Радзивіллу Чорному (1515–1565, тепер Білорусь — тепер Литва) – представнику короля Польщі й великого князя Литовського Сигізмунда ІІ Августа. Це ознаменувало кінець Лівонського ордену та перетворення його на герцогство Курляндії і Земгалії, підпорядковане Речі Посполитій. 12.03.1581 король Стефан Баторій у цьому замку дав урочисту присягу «Вільному місту Ризі». З 1621 замок став резиденцією шведського губернатора. 1649 поряд із замком споруджено двоповерховий флігель.
1783–1784 замок зазнав реконструкції, під час якої споруджено новий триповерховий корпус для губернського правління з фасадом у стилі класицизму. 1795–1917 тут була резиденція Ризького генерал-губернатора Російської імперії. У 1860-х започатковано використання приміщень замку для музейних потреб. Реконструкції та перебудови у замку тривали протягом другої половини 19 ст. та 1930-х. 1919–1940 замок використовували як резиденції президента і прем’єр-міністра незалежної Латвії. 1940 тут розмістили Раду народних комісарів Латвійської РСР, а з 1941 — будинок піонерів. У 1960-х виконано фрагментарну реставрацію.
З 1994 — резиденція президента Латвії. 20.06.2013 замок зазнав значних руйнувань унаслідок пожежі. Реставрацію завершено 2015. Тепер тут містяться, окрім резиденції президента країни, Національний історичний музей, художній та літературний музеї.
Характеристика
Мурована споруда міститься в північно-західній частині історичного центру міста на набережній р. Даугави. Замкові башти є архітектурними акцентами у забудові.
Замок належить до поширеного в архітектурі військово-чернечих орденів типу конвенту, або конвентського будинку. Це триповерхове на підвалах каре, усі чотири корпуси якого поставлено довкола квадратного в плані внутрішнього двору. В’їзд у двір влаштовано через браму посеред муру. Замок має наріжні башти: дві великі циліндричні на протилежних кутах (Свинцеву і Святодухівську) та дві малі, квадратні у плані. Конвент має обов’язковий набір приміщень, розташованих на другому поверсі по периметру й прилеглих до зовнішніх мурів 3 м завтовшки: капела; рефекторій конвенту (трапезна); покої магістра; дорміторій (казарма для лицарів); зал капітулу. Зв’язок між ними здійснювався по галереях, влаштованих по периметру замкового двору. На першому поверсі були службові приміщення. Усі приміщення перекрито різними типами готичних нервюрних (див. Нервюра) склепінь. Тепер замок включає, крім первісного конвенту, ще й прилеглий до нього з півночі прямокутний у плані двір так званого передзамку, у внутрішньому північно-східному куті якого височить найвища Тризіркова башта. Основні репрезентативні приміщення замку — це канцелярія президента з Зеленим, Червоним і Синім салонами, Білий або Імператорський зал (1818, реконструйований 1862), Зал акредитації послів, Гербовий зал, Банкетний зал.
|
Значення
Орденський замок у Ризі є найбільшим у країнах Балтії замком типу «конвент». Має велике історико-меморіальне значення як центральний осередок Лівонського ордену, пам’ятка боротьби за самоврядування міської громади м. Риги та як резиденція очільника латвійської держави з моменту її створення.
Література
- Šterns I. Latvijas vēsture, 1290–1500. Stockholm: Daugava, 1997. 740 р.
- Вечерський В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. Київ : АртЕк, 2007. С. 171.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Орденський замок у Ризі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Орденський замок у Ризі (дата звернення: 27.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.05.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
