Романтизм (архітектура)
Романти́зм (від фр. romantisme, з лат. romanus — римський) — стильовий напрям в архітектурі Європи кінця 18 — першої половини 19 ст.
Зміст
Історична довідка
Романтизм як ідейний і художній напрям в духовній культурі країн Європи і Америки виник наприкінці 18 ст. як реакція на ідеї Просвітництва і пов’язаного з ним стилю класицизму з його жорсткою нормативністю. У романтизмі перевагу здобули цінності індивідуалізму, народності мистецтва, звернення до історії. В архітектурі, образотворчому й садово-парковому мистецтві це призвело до зацікавлення середньовіччям, стилем готики, що зумовило появу у Великій Британії та Німеччині неоготики і перших романо-готичних стилізацій.
Романтизм в архітектурі України
М. Гоголь у статті 1831 про архітектуру закликав відійти від сухих схем та шаблонів класицизму і звернутися до мальовничої готики та орієнтальної стилістики (див. Орієнталізм). Він протиставляв казарменну одноманітність класицизму в Російській імперії різноманітності стилістичних пошуків у річищі романтизму, які спостерігав у Західній Європі.
В Україні романтизм в архітектурі охоплює короткий стильовий період 1820–х — 1850-х, що співіснував із пізнім класицизмом і став основою історизму та еклектики, панівних у другій половині 19 ст. Для романтизму характерні симетричні композиції архітектурних споруд, притаманні й класицизму, окремі неоготичні архітектурні деталі та присутність орієнтальної стилістики у декорі. Романтизм проявився переважно у спорудах панських садиб (палаци П. Румянцева-Задунайського 1787 у с. Вишеньках Чернігівської області, Вітославських 1830 у с. Чернятині Вінницької області, О. Голіцина 1831—1836 у с-щі Гаспрі Ялтинської міської Ради Автономної Республіки Крим), житлових будинках, опорядженні житлових інтер’єрів, церквах (Спасо-Преображенська церква 1830–1840 у с. Мошнах Черкаської області, архітектор Дж. Торічеллі (1796; Швейцарія — 1843; тепер Україна) і навіть у казенних оборонних спорудах (Миколаївська (Микільська) брама з казармою на пересипі Київської фортеці). Важливим з погляду збереження національної ідентичності стало звернення тогочасних замовників і архітекторів до автохтонних традицій доби Гетьманщини, що вплинуло на подальший розвиток питомо української архітектури. Знаковим об’єктом серед таких стилізацій став Будинок для гостей у садибі Галагана в Лебединцях. У садово-парковому мистецтві романтизм втілено у розвитку пейзажних (англійських) парків зі спеціально створеними в них романтичними руїнами (Садиба в Качанівці).
Цитата
Переклад:
«Місто має складатися з різноманітних мас, якщо хочемо, щоб на нього було приємно дивитися. Нехай у ньому поєднується якнайбільше різних смаків. Нехай на одній і тій самій вулиці височить і похмуре ґотичне, й обтяжене пишнотою прикрас східне, й велетенське єгипетське, і пронизане стрункою співрозмірністю грецьке. Нехай у ньому буде видно і помірно опуклий молочний купол, і релігійний нескінченний шпиль, і східну митру, і плоский дах італійський, і високий фігурний фламандський, і чотиригранну піраміду, і круглу колону, і незграбний обеліск. Нехай якомога рідше будинки зливаються в одну рівну одноманітну стіну…»
Оригінал:
«Город должен состоять из разнообразных масс, если хотим, чтобы он доставлял удовольствие взорам. Пусть в нем совокупится более различных вкусов. Пусть в одной и той же улице возвышается и мрачное готическое, и обремененное роскошью украшений восточное, и колоссальное египетское, и проникнутое стройным размером греческое. Пусть в нем будут видны и легко выпуклый млечный купол, и религиозный бесконечный шпиц, и восточная митра, и плоская крыша итальянская, и высокая фигурная фламандская, и четырехгранная пирамида, и круглая колонна, и угловатый обелиск. Пусть как можно реже дома сливаются в одну ровную однообразную стену…»Цит. за: Гоголь Н. Об архитектуре нынешнего времени // Собрание сочинений в 6 томах. Т. 6. Москва : Государственное издательство художественной литературы, 1953. С. 55.
Переклад В. Вечерського.
Література
- Гоголь Н. Об архитектуре нынешнего времени // Собрание сочинений : в 6 томах. Москва : Государственное издательство художественной литературы, 1953. Т. 6. С. 39–59.
- Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 258.
- Безродний П. Архітектурні терміни: Короткий російсько-український тлумачний словник. 2-ге вид., випр. та допов. Київ : Вища школа, 2008. С. 192.
- Fazio M., Moffett M., Wodehouse L. A World History of Architecture. 3rd ed. London : Laurence King, 2014. 608 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Романтизм (архітектура) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Романтизм (архітектура) (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.11.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
