Україна: видобувна промисловість

Україна-30 1.jpg

Видобувна́ промисло́вість — сукупність галузей і виробництв, зайнятих видобуванням із надр землі, вод і лісу та первинною переробкою палива та сировини.

Характеристика

Видобуток нафти у м. Бориславі, 1911 р.

Україна — унікальна мінерально-сировинна держава, багатства надр якої зумовлені особливостями геологічної будови її території. Відмітною рисою мінерально-сировинної бази України є її комплексність, адже зі 120 видів корисних копалин, які споживають у світі, в надрах України виявлено 117. На початку 2000-х виявлено понад 20 тис. родовищ і проявів, з яких понад 8 тис. мали промислове значення та враховувалися Державним балансом запасів корисних копалин України.

Активно розробляються родовища залізних, марганцевих, титано-цирконієвих і уранових руд. Видобуваються значні обсяги неметалевих корисних копалин, серед яких каоліни, вогнетривкі та бентонітові глини, вапняки, доломіт, кам’яна сіль, калійні солі, сірка, графіт, декоративний камінь, щебінь, гіпс тощо. Крім того, паливно-енергетичний сектор добувної промисловості (кам’яне й буре вугілля, природний газ, нафта, торф, сланець) значною мірою забезпечує енергетичну незалежність України.

Добувна промисловість упродовж останнього десятиріччя давала 12–16 % від обсягів промислової продукції України, а в загальному ВВП країни становила близько 6 %. Обсяги видобутку основних видів корисних копалин за останні роки зберігали відносну сталість (зміни — до 10 %), за винятком видобутку вугілля (скорочення з 2014 умовлене втратою близько 57 % шахтного фонду на територіях тимчасово окупованих Донецької та Луганської областей).

Згідно з рейтингом Всесвітнього гірничого конгресу 2020, Україна посідає 28 місце у світі серед видобувних країн, обсяг видобутку корисних копалин у країні оцінений у 91,3 млн т (близько 11,8 млрд дол. США у вартісному вираженні). За обсягами видобутку восьми корисних копалин Україна входить у десятку країн світу (на 2018).

Потужні родовища високоякісних залізних руд та високопродуктивні заводи чорної металургії створюють стабільні умови для сталого розвитку залізорудної галузі України. Перспективними для добувної промисловості Україні є стратегічні та дефіцитні види сировини, серед яких — літій, кобальт, нікель, галій, германій, золото, ванадій, титан, берилій, тантал, ніобій, рідкіснооземельні елементи тощо. Значні перспективи має видобуток газу в Східному та Південному нафтогазоносних регіонах, зокрема на шельфі Чорного моря. У ближній перспективі очікується широка розробка газу щільних порід (Юська газоносна площа), у середній — початок освоєння газогідратів Чорного моря.

Таблиця. Статистика видобутку основних видів корисних копалин
Рік Вугіллякам’яне, млн. т Газ природний,млрд. м3 Руди залізні неагломеровані,млн. т Гіпс і ангідрит,млн. т Камінь дроблений(щебінь), млн. т
2013 64,4 21,3 185 185 63,6
2014 45,9 20,1 184 184 55,3
2015 30,2 19,9 175 175 46,6
2016 31,6 20 168 168 49,6
2017 24,2 20,5 166 166 58,7
2018 26,3 20,8 161 161 60,4


Таблиця. Обсяги реалізації продукції добувної промисловості (млн грн).
Напрям 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
Видобутоквугілля 47930,6 37628,6 36207,3 41495,5 54054,1 72064,9 81899,9 57065,2
Видобутокнафти і газу 23935,8 31245,9 53670,6 82973,5 107700,5 131972,1 120552,8 84598,6
Видобуток металевих руд 64839,5 72871,8 77808,2 89280,3 127832,1 144843,5 156894,5 175196,1
Інші корисні копалини 9512,2 10245,5 12598,7 14085,6 19339,5 23671,8 24683,8 27361,7
Разом 146218,1 151991,8 180284,8 227834,9 308962,2 372552,3 384031,0 344221,6
Доля в промисловості, % 13,3 13,0 12,1 13,0 14,6 15,2 15,9 14,3


Вугільна промисловість

Видобуток залізної руди біля ст. Вечірній Кут (тепер у межех м. Кривого Рогу) у кін. 19 ст. Криворізький залізорудний басейн

За геологічними запасами викопного вугілля Україна посідає перше місце в Європі та восьме у світі (близько 3 % світових запасів). Сумарна кількість робочих пластів досягає 120, з них експлуатується — 65. Шахтний фонд становив: 1991 — 276 шахт, 2020 — 148 шахт (з них 85 — на тимчасово окупованих територіях, частина зупинила роботу). Фактично видобуток вугілля здійснюється на 47 шахтах (2020).

2019 шахти державного сектору добули 3 565,5 тис. т вугілля, приватного — 27 425,5 тис. т. До приватного сектору відносяться підприємства: Група «ДТЕК» (ПрАТ «ДТЕКПавлоградвугілля», ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» та ін.); ПрАТ «Краснодонвугілля» (входить до Групи «Метінвест»); ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» та інші. Найпотужніші шахти належать саме до приватного сектору — «Шахтоуправління Покровське» (м. Покровськ, Група «Метінвест», потужність — 6,1 млн т коксівного вугілля, 2020) і «Шахтоуправління ім. Героїв космосу» (м. Павлоград, «ДТЕК Павлоградвугілля», потужність — 4,8 млн т енергетичного вугілля, 2018). Основними представниками державного сектору є державні підприємства «Львіввугілля», «Селидіввугілля», «Красноармійськвугілля» та інші.

Запаси бурого вугілля України зосереджені переважно в Дніпровському, частково — в Донецькому (Західний Донбас) басейнах, а також на Новодмитрівському родовищі Дніпровсько-Донецької западини та на Ільницькому, Рокосівському родовищах Закарпатської вугленосної площі (усього 80 родовищ). 2004 було закрито останню буровугільну шахту, 2011 — 4 вугільних розрізи.

З 2013 розробку бурого вугілля на Мокрокалигірському родовищі в Черкаській області здійснює ТОВ «Енергетично-інвестиційна компанія», на Закарпатській вугленосній площі працює ТОВ «Лігніт+» (видобуток до 10 тис. т на рік).

Торфові родовища найбільше поширені в північній частині Волино-Подільської плити, Українського щита та Дніпровсько-Донецької западини. 2019 на 20 родовищах видобуто 653 тис. т торфу, з яких 25 тис. т використано як добриво для сільського господарства, 628 тис. т — як комунальне паливо.

На 2020 вітчизняне енергетичне вугілля забезпечує третину потреб України у виробництві електроенергії та чверть — у коксівному вугіллі. Попри світову тенденцію переходу на відновлювальні ресурси, роль вугілля упродовж тривалого періоду трансформації енергетики лишатиметься значною для енергетичного балансу України (близько 30 %).

Статистика видобутку вугілля.png

Статистика видобутку кам’яного вугілля в Україні за період 2015–2019 рр
Не враховані обсяги видобутку на тимчасово окупованих територіях


Нафтова і газова промисловість

Станом на 01.01.2020 в Україні нараховується 458 об’єктів обліку родовищ нафти і газу (більшість — комплексні), з них 285 родовищ перебувають у промисловій розробці, 22 — підготовлені до промислової розробки, інші — у дослідно-промисловій розробці, або в стадії геологорозвідувальних робіт для уточнення їх запасів і промислової цінності. Видобуток вуглеводнів ведеться у Східному регіоні (Дніпровсько-Донецька западина і північно-західна частина Донбасу), Західному (Волинсько-Подільська плита, Прикарпаття, Карпати і Закарпаття) та Південному (Причорномор’я, Крим і шельф Чорного й Азовського морів). Родовищ газу і газових площ у Східному регіоні — 283, Західному — 132 та Південному — 43. Основні запаси і видобуток нафти приурочені до Східного регіону, де зосереджено 55,4 % розвіданих запасів і видобувається 1182 тис. т нафти на рік (68,7 % від загального видобутку України), на родовищах Західного регіону ці показники становлять відповідно 32,81 % та 31,32 %, Південного — 11,76 % та 0 % (тимчасово окупована територія). Забезпеченість країни видобувними запасами нафти — понад 55 років. За даними НАК «Нафтогаз України», розвідані запаси природного газу в країні становлять 1094 млрд м3, прогнозні ресурси — 4292 млрд м3. 94 % запасів газу зосереджені на 443 об’єктах суші, 6 % — на 15 родовищах шельфу Азовського і Чорного морів. В акваторії морів у межах виключної морської економічної зони України розвідані запаси оцінюються у 48 млрд м3, прогнозні ресурси — 1751 млрд м3.

Значні геологорозвідувальні перспективи пов’язані з Дніпровсько-Донецьким басейном, де, за оцінками вчених, може бути відкрито принаймні ще 5 великих, 20 середніх і кілька сотень малих родовищ, а також із чорноморським шельфом. Враховуючи, що країна щороку споживає близько 30 млрд м3 природного газу, розвіданих запасів може вистачити на 30–40 років, а з урахуванням геологорозвідувального потенціалу та впровадження програм ресурсозбереження — на 50–60 років.

Абсолютна більшість газових родовищ України експлуатується 40–60 років, що зумовлює високий ступінь виробленості початкових запасів (за різними оцінками, 60–75 %), видобуток газу ведеться в умовах постійного падіння пластового тиску. Понад 15 % розвіданих запасів належить до важковидобувних, вилучення яких вимагає впровадження новітніх технологій.

Газотранспортна система (ГТС) України — одна з найбільших у світі, загальна довжина трубопроводів — близько 37 тис. км, магістральних газопроводів — 22,2 тис. км (діаметром 1020–1420 мм — близько 14 тис. км). ГТС виконує дві основні функції: забезпечення природним газом внутрішніх споживачів і транзит природного газу через територію України у країни Західної та Центральної Європи. Пропускна здатність ГТС на вході 288 млрд м3 на рік, на виході — 178,5 млрд м3, кількість компресорних станцій — 72, газоперекачувальних агрегатів — 702, газорозподільчих станцій — 1437. Особливістю ГТС України є мережа підземних сховищ газу (ПСГ), яка складається з 13 ПСГ із загальною активною місткістю близько 32 млрд м3.

Українська система ПСГ — найбільша серед країн Європи.Система магістральних нафтопроводів (МН) України включає 19 нафтопроводів (діаметром до 1220 мм включно), завдовжки 3506,6 км, а в одну нитку — 4767,4 км; потужність системи на вході — 114 млн т/рік, на виході — 56,3 млн т/рік.

Загальна номінальна ємність резервуарних парків системи МН становить 1083 тис. м3. Діє морський нафтовий термінал «Південний» (у районі м. Одеси), а також 28 нафтоперекачувальних станцій (НПС), 18 з яких задіяні у транспортуванні нафти, а 10 переведені в режим утримання в безпечному стані.

У видобутку 2019 частка державного сектору становила 16,059 млрд м3, приватного — 4,26 млрд м3. Група «Нафтогаз» — найбільша в Україні група компаній паливно-енергетичного комплексу, що покликана обороняти енергонезалежність країни; здійснює повний цикл з розвідки та розробки родовищ, експлуатаційного та розвідувального буріння, зберігання нафти і газу, а також постачання природного й скрапленого газу споживачам. До її складу входять НАК «Нафтогаз України» (створений 1998), а також 7 акціонерних товариств, 9 дочірніх підприємств, 7 представництв та філій.

Близько 73 % від загального обсягу видобутку в Україні припадає на державну компанію АТ «Укргазвидобування» (у системі НАК «Нафтогаз України»), у 2019 — 16,1 млрд м3 газу. Вона веде розробку газових, нафтогазових і нафтогазоконденсатних родовищ у Харківській, Полтавській, Сумській, Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській та Волинській областях (загалом 140 родовищ вуглеводнів, фонд наявних свердловин — близько 2,5 тис.). Геологорозвідувальні роботи компанії з пошуку нових родовищ вуглеводнів ведуться в Дніпровсько-Донецькій западині та Карпатському регіоні. Філією АТ «Укргазвидобування» є БУ «Укрбургаз» — найбільше бурове підприємство в Україні. Обсяги буріння становили 313,1 тис. м (2018), з них 245,9 тис. м було виконано за рахунок БУ «Укрбургаз», решта — за рахунок зовнішніх підрядників. Основний нафтопереробний актив АТ «Укргазвидобування» — Шебелинський ГПЗ, на якому в 2014–2018 відбулася масштабна модернізація (продукція реалізується на ринку під брендом «Shebel»). Загальний обсяг переробки Шебелинського ГПЗ 2020 становив 446 тис. т сировини. Понад 90 % сировини, що надходила в переробку, — власного видобутку. Обсяг випуску готової продукції для споживачів становив: 140 тис. т бензинів, 75 тис. т дизпалива, 144 тис. т скрапленого газу (2020).

Група «Нафтогаз» у січні 2021 запустила в дослідно-промислову розробку перше родовище газу щільних порід — Святогірське (Юзівська площа). Запаси Юзівської площі дозволяють, за умови успішного освоєння новітніх технологій видобутку сланцевого газу, збільшити на 25–30 % загальні обсяги видобутку газу в Україні.

ДАТ «Чорноморнафтогаз» (в системі НАК «Нафтогаз») — найбільша українська компанія з розвідки і видобутку нафти та газу на українському шельфі Чорного й Азовського морів. У 1991 введено в експлуатацію Глібовське підземне сховище газу, 1993 — Штормове газоконденсатне родовище; 1992 введено в розробку Архангельське газове родовище на шельфі Чорного моря та побудовано магістральний газопровід «Красноперекопськ — Глібовське ПСГ» завдовжки 97 км; 1995 споруджено самопідйомну плавучу бурову установку «Таврида»; 2002 розпочато експлуатацію Східно-Казантипського родовища газу; 2004 введено в експлуатацію Північно-Булганакське родовище газу, розпочато будівництво газопроводу «Ялта — Форос — Севастополь»; 2005 завершено буріння параметричної свердловини № 403 на площі Суботіна; 2011 проведена реконструкція свердловин Стрілкового родовища газу (збільшення видобутку в 13 разів); 2012 побудовано підводний газопровід довжиною 83 км, який з’єднав платформу БК-1 Одеського родовища й морську стаціонарну платформу МСП-4 Голіцинського родовища; 2012 розпочався видобуток природного газу на Одеському родовищі.

Головним нафтовидобувним підприємством України є ПАТ «Укрнафта» (частка в загальному видобутку нафти з газовим конденсатом становила в 2020 62,5 %, видобуто 1,5 млн т нафти та конденсату і 1,13 млрд м3 природного газу). У системі ПАТ «Укрнафта» видобуток нафти та газу здійснюють 6 нафтогазовидобувних управлінь: «Охтирканафтогаз», «Полтаванафтогаз», «Чернігівнафтогаз» у Дніпровсько-Донецькій западині та «Бориславнафтогаз», «Долинанафтогаз», «Надвірнанафтогаз» у Передкарпатському прогині. ПАТ «Укрнафта» експлуатує 1813 нафтових та 155 газових свердловин (2020).

Невеликі обсяги нафти також видобувають ПАТ «Укргазвидобування», СП «УкрКарпатОйл», СП «Каштан-Петролеум ЛТД», СП «Полтавська газонафтова компанія», СП «Бориславська нафтова компанія», ЗАТ «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння» та інші.

АТ «Укртранснафта» (у системі НАК «Нафтогаз») — оператор системи магістральних нафтопроводів України. Для диверсифікації поставок нафти на українські нафтопереробні заводи та розширення транзитних можливостей України 1993 розроблено техніко-економічне обґрунтування будівництва морського нафтоперевалювального комплексу (НПК) — терміналу «Південний». Будівництво терміналу (потужністю 40 млн т/рік) завершено в грудні 2001, нафтопроводу «Одеса — Броди» — у травні 2002. У вересні 2005 введено в дію першу чергу нафтопроводу «Жулин — Надвірна».

На початку 1990-х потужність нафтопереробного комплексу України становила близько 50 млн т на рік, проте недостатні обсяги власного нафтовидобутку, складність залучення давальницької сировини та застарілі технології переробки скоротили ці показники. Із семи нафтопереробних заводів України (Кременчуцький НПЗ, Лисичанський НПЗ, Херсонський НПЗ, Одеський НПЗ, ПАТ «НПК «Галичина», ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», Шебелинський ГПЗ) стабільно переробку нафти ведуть Кременчуцький та Шебелинський, переробляючи 95 % української сировини в дизельне пальне, бензин і мазут.


Статистика видобутку газу.png

Статистика видобутку газу в Україні (включаючи газовий конденсат)
За період 2015–2019 рр. не враховані обсяги видобутку на тимчасово окупованих територіях.

Статистика видобутку нафти.png

Статистика видобутку нафти в Україні (включаючи газовий конденсат)
За період 2015–2019 рр. не враховані обсяги видобутку на тимчасово окупованих територіях


Незалежне дослідження, підготовлене міжнародною консалтинговою компанією KPMG в Україні на замовлення Групи «Нафтогаз», вказує на те, що наявний портфель проектів українських газовидобувних компаній може привести до зростання видобутку газу до 30 млрд м3 на рік упродовж 10 років. Це дозволить не лише відмовитися від імпорту газу, але і створити 22 тис. нових робочих місць у секторі, збільшити відрахування до бюджету на 145 млрд грн та підвищити ВВП на 345 млрд грн. Значні геологорозвідувальні перспективи пов’язані з Дніпровсько-Донецьким басейном, а також із чорноморським шельфом і газом щільних порід. 2019 р. в Україні відкрито 10 нових родовищ вуглеводнів, обсяги геологорозвідувальних робіт за останні роки мають сталу тенденцію зростання.

Залізорудна промисловість

Видобуток залізної руди біля ст. Вечірній Кут (тепер у межех м. Кривого Рогу) у кін. 19 ст. Криворізький залізорудний басейн

Залізорудна галузь є важливою складовою національного ГМК, обсяги її виробництва сягають 12 % ВВП країни. За обсягами запасів залізних руд Україна є одним зі світових лідерів (11,14 % світових запасів заліза в рудах). В Україні розвідано 80 крупних залізорудних родовищ і перспективних рудних проявів, запаси 52-­х з них мають промислове значення й узяті на державний баланс. Основні запаси залізних руд і потужності добувних підприємств розташовані у великих залізорудних басейнах: Криворізькому (72 % запасів), Кременчуцькому (16 %), Білозерському (10 %) та Приазовському (2 %). Видобуток залізних руд вівся в 2020 р. у 24-х родовищах.

Найбільшим гірничодобувним регіоном в Україні є Криворізький залізорудний басейн. Станом на 01.01.2020 Державним балансом запасів корисних копалин України враховано 60 родовищ залізних руд, з яких 25 перебувають у стадії розробки, загальні балансові запаси залізних руд становлять 18,84 млрд т. Основними типами цих руд є магнетитові кварцити (джеспіліти) зі вмістом заліза 18–36 % та руди зі вмістом заліза 47–66 %, представлені залізистими окисненими кварцитами і бурими залізняками. Видобування здійснюють ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПрАТ «Євраз Суха Балка». ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».

Таблиця. Видобуток залізних руд у 2019 р.
Компанії Обсяги видобування, млн т
ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» 28,415
ПрАТ «Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат» 27,749
ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» 25,698
ПрАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» 24,237
ПрАТ «Полтавський гірничозбагачувальний комбінат» 16,366
ПрАТ «Центральний гірничозбагачувальний комбінат» 11,796
ТОВ «Єристівський гірничозбагачувальний комбінат» 11,521
ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» 4,625
ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат» 4,377
ПрАТ «Суха балка» 2,659
Разом 157,4

У Кременчуцькому залізорудному районі розташовано 5 родовищ (Горішньо-Плавнівське, Лавриковське, Еристовське, Беланівське та Кременчуцьке) із загальними обсягами запасів 4504,0 млн т та вмістом заліза 27,4–58,5 %. На території Білозерського залізорудного району розвідано 3 родовища (Північно-Білозерське, Південно-Білозерське та Переверзівське). Руди залягають у складних гірничо-геологічних умовах. Розвідані поклади оцінюються у 0,70 млрд т, середній вміст заліза — 60,6 %. Південно-Білозерське родовище розробляє Запорізький залізорудний комбінат.

Приазовський залізорудний район (Запорізька і Донецька області) є резервною базою сировини для чорної металургії України. Промислові запаси цього району становлять близько 3 млрд т при середньому вмісті заліза 27,6%. (у межах Васинівського, Куксунгурського, Гуляйпольського та Маріупольського родовищ). Натепер родовища не експлуатуються. Приблизно третина з розвіданих запасів представлені високоякісними магнетитовими кварцитами.

Окрім того, є Конкський район магнітних аномалій, Придніпровський залізорудний район, Одесько-Білоцерківський залізорудний район, Керченський залізорудний басейн. Тут розвідані значні запаси залізних руд, які ще не розробляються.

Видобуток марганцю

Розвинена чорна металургія та наявність значних покладів марганцевих руд роблять Україну провідною країною за споживанням та виробництвом марганцевої продукції (феромарганець, силікомарганець, металічний марганець). Промислові запаси марганцевих руд зосереджені в Південноукраїнській марганцеворудній провінції, що включає родовища найбільшого в світі Нікопольського марганцеворудного басейну. Рудний шар (у вигляді конкрецій, лінз і стягнень) залягає на глибинах 10–18 м, місцями до 110–130 м. Вміст рудних компонентів у пласті — до 40–50 % (у середньому 15–25 %). Державним балансом запасів корисних копалин України враховані запаси марганцевих руд Нікопольського (Східна та Західна частини), Федорівського та Великотокмацького родовищ.

У 2019 здійснювалася розробка Нікопольського родовища в межах 4 шахт та 7 кар’єрів двома гірничо-збагачувальними комбінатами. Східна частина Нікопольського родовища розроблялася ПАТ Марганецький ГЗК, Західна — ПАТ Покровський ГЗК. Збагачення руд здійснювалося на 4­-х збагачувальних фабриках (Грушевська І, ІІ, Чкаловська, Олександрівська) за гравітаційно-магнітною схемою з отриманням товарного марганцеворудного концентрату, зі вмістом марганцю 32,23 % (ПАТ «Марганецький ГЗК») та 38,10 % (ПАТ «Покровський ГЗК»). ТОВ «Ландшафт» проводить розробку шламів техногенного родовища — Шламосховище ім. Максимова (балансові запаси — 57,8 млн т). Загальний видобуток марганцевих руд в Україні становив 3,9 млн т (2019 р.), річний приріст — 3,4 %.

Видобуток титану

На території України виявлені та розвідані значні запаси та ресурси титанових руд, що перевищують сумарні запаси титану всіх інших країн світу. Розвідані запаси становлять 8,4 млн т, з них ільменіт — 5,9 млн т (70,2 %) та рутил — 2,5 млн т (29,8 %). На базі розсипних родовищ титану діють Іршанський ГЗК (Іршанське, Лемненське, ділянки Межирічного родовищ) і філія «Вільногірський гірничометалургійний комбінат» АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (Малишевське родовище). Видобуток руд титану також провадять: ТОВ «Валки-Ільменіт» (Валки-Гацківське родовище); ТОВ «Демурінський ГЗК» (Вовчанське); ТОВ ВКФ «Велта» (Бирзулівське); ТОВ «Межиріченський ГЗК» (Ісаківська ділянка Межирічного родовища); ТОВ «Кольорові метали» (Західна, Східна ділянки родовища Балка Крута). 2019 видобуто ільменіту 380 тис. т, рутилу — 94 тис. т. Більшість видобутого титанового концентрату експортується у вигляді сировини, хоча Україна має замкнений цикл титанового виробництва.

Видобуток золота

Державним балансом запасів корисних копалин України враховані запаси золота по 7 родовищах — Мужіївському, Сауляку, Діловецькій площі (Закарпатська область), Бобриківському (Луганська область), Сергіївському, Балка Золота (Дніпропетровська область) та Клинцівському (Кіровоградська область). Спеціальні дозволи на видобування руд золота надані підприємствам: ПРАТ «Карпатська рудна компанія» (Мужіївське родовище); ТОВ «Сауляк» (родовище Сауляк); ТОВ «Камнеобробна компанія України» (Сергіївське родовище); ТОВ «Донецький Кряж» (Бобриківське родовище); ТОВ «Ліра майн мінерал 3» (Клинцівське родовище). Видобуток 2019 проводився лише на Мужіївському родовищі.

Видобуток урану

Україна володіє значними запасами уранових руд, виявленими на 46 родовищах, розташованих у межах Українського щита. Прогнозні запаси — понад 100 тис. т. Уранові родовища зосереджені в основному в межах Кіровоградської області (Кіровоградський і Центральноукраїнський ураново-рудні райони). В експлуатації перебувають Ватутінське, Мічурінське і Новокостянтинівське родовища, у резерві — Северинське родовище. Повний цикл робіт з видобутку (підземним способом) та переробки уранових руд в Україні здійснює одне підприємство — найбільший у Європі ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». Виведення з експлуатації старих шахт заплановане на 2020–2025. Переробка уранових руд і отримання уранового концентрату (U3О8) здійснюється на Гідрометалургійному заводі м. Жовті Води («Східний ГЗК»). В Україні з уранових руд виробляється проміжний напівпродукт під назвою «жовтий кек» (U3О8) зі вмістом урану 30–45 %. Відходи (хвости) збагачення уранових руд зберігаються в спеціальному хвостосховищі «Балка “Щербаківська”».

Видобуток і розвідка руд рідкісних та рідкісноземельних металів

В Україні балансові запаси п’ятиоксиду танталу та ніобію обліковуються по п’яти родовищах: розсипним циркон-рутил-ільменітових Малишевському та Вовчанському (Дніпропетровська область), корінному апатит-рідкіснометальному Новополтавському (Запорізька область), у відходах збагачення вивітрілих руд Східної ділянки Мазурівського родовища (Донецька область) та по ділянці танталових руд Мостове у межах рудної зони 3 (Кіровоградська область). Видобуток проводиться на Малишевському родовищі.

У центральній частині Українського щита і південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини розвідані комплексні цирконрутил-ільменітові розсипи (Малишевське, Вовчанське, Воскресенівське, Тарасівське, Краснокутське). У південно-східній частині Українського щита виявлені мономінеральні цирконові розсипи (родовище Мокрі Яли) та Маріупольське розсипне родовище. Філія «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ДП «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» та ТОВ « Мотро нівський ГЗК» розробляють Малишевське розсипне родовище. Розробляються комплексні родовища: Вовчанське (ТОВ «Демурінський ГЗК»), техногенне родовище Балка Крута (ТОВ «Кольорові метали України»), готуються до розробки: Тарасівське (ТОВ «Рутил-ільменітова компанія») та Тростянецьке (ТОВ «Житомирбуррозвідка») родовища. ДП «Українська геологічна компанія» продовжує пошуково-оцінювальні роботи в межах Березівської, Юрівсько-Козіївської ділянках та пошукові роботи на Мар’янівській ділянці.

Державним балансом запасів корисних копалин України враховані запаси стронцію по Новополтавському апатит-рідкіснометальному родовищу. Родовище підготовлене до розробки, запаси стронцію віднесені до видобувних. Дозвіл на видобування надано ПРАТ «Волинська гірничо-хімічна компанія».

Державним балансом запасів корисних копалин України обліковуються три родовища літію — Шевченківське родовище сподуменових руд, Полохівське родовище петалітових руд та Ділянка Добра сподумен-петалітових руд. Шевченківське (Донецька область) та Полохівське (Кіровоградська область) родовища готуються до розробки.

Солевидобуток

Соляні галереї рудника №1 — найстарішої соляної шахти Донбасу. ДП «Артемсіль»

Джерелами отримання кухонної солі (NaCl) є три типи родовищ: кам’яної солі, природних розсолів і ропи соляних озер. У межах Дніпровсько-Донецької западини розташовані потужні родовища кухонної кам’яної солі, на яких зосереджені основні розвідані запаси України. ДП «Артемсіль» на 2020 р. — одна з найбільших солевидобувних компаній світу. Максимальний річний видобуток був досягнений 1991 — 7,226 млн т; у 2020 р. — 2,075 млн т.

Експорт солі здійснюється в 16 країн світу.У Карпатському регіоні найпотужнішим є Солотвинське родовище із запасами близько 0,8 млн т, яке характеризується вкрай складними гідрогеологічними та гірничотехнічними умовами. ДП «Солотвинський солерудник» втратило своє призначення як солевидобувне.

У західному регіоні сіль із природних розсолів у незначних обсягах видобувається методом вилуговування за допомогою свердловин; діють Долинський солекомбінат (Івано-Франківська обл.) та найстаріше гірниче підприємство України (солеварня існує з 14 ст.) — ДП «Солевиварювальний Дрогобицький завод».

Соляна ропа утворюється в сучасних соляних озерах Причорномор’я. Найбільшим в Україні є Сиваське родовище.

Видобуток корисних копалин для будівництва

Амвросіївський цементний завод

Родовища каменю будівельного виявлені в межах Українського щита (гранітоїди, сієніт, габро, лабрадорит, мігматит, чарнокіт; метаморфічні: гнейси, кристалічні сланці, амфіболіти, кальцифіри, кварцити та пісковики), Донецької складчастої споруди (пісковики), південно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини (діабази, граніти, кальцифіри, кристалічні сланці, амфіболіти), Волино-Подільської плити (вапняки кварцитоподібні, пісковики тадоломіти), Карпат та Закарпатського прогину (пісковики, вапняки та доломіти), Причорноморської западини та в гірських спорудах Криму (вапняки рифові тамармуризовані). Державним балансом запасів корисних копалин України обліковано 944 родовища, розробляється — 464, загальні балансові 7,877 млрд м3. Видобуток сягає понад 27,2 млн м3 (2020), з них граніт — 22,1 млн м3, вапняк — понад 1 млн м3Текст у верхньому індексі, інші — 4,1 млн м3. Основна маса видобутого каменю застосовується для виробництва щебеню. Видобуток ведеться в кар’єрах.

Затоплений мергелевий кар'єр Амвросіївського цементного заводу

Загалом в Україні налічується близько 300 підприємств, що виробляють продукцію з щебеню. Найбільший видобуток забезпечують Житомирська (6,9 млрд м3), Рівненська (4,0 млрд м3), Київська (2,8 млрд м3), Полтавська (2,2 млрд м3) і Вінницька (2,0 млрд м3) області.

Родовища каменю облицювального відомі в межах Українського щита, Волино-Подільської плити, Карпат, Криму та Донецької складчастої області й представлені гранітами, лабрадоритами, габро, мармурами, мармуризованими вапняками, кварцитами. Державним балансом запасів корисних копалин України обліковується 254 родовища, із яких розробляється 136. Загальний видобуток за 2019 — 583,74 тис. м3.

Основні підприємства — ВАТ «Коростишівський кар’єр», ТОВ «ТД Комета», ТОВ «Моноліт», ТОВ «Блок», ТОВ «Елгран», ПП «Луч», ТОВ «Буки ЛТД», ТОВ «Кар’єр “Кам’яна піч”».

Сировина цементна. Основною сировиною для виробництва цементу є карбонатні (мергель, вапняк, крейда) та глинисті породи (глина, суглинок, каолін), а також гіпс і ангідрит (як регулятори тужавіння). Родовища цементної сировини зосереджені переважно в районах широкого розвитку карбонатних порід: Дніпровсько-Донецькій, Львівській та Причорноморській западинах, на Волино-Подільській плиті, у Кримській складчастій області. Державним балансом запасів корисних копалин України обліковуються запаси 55 родовищ і 6 об’єктів. Розробляється на даний час 34 родовища і 4 об’єкти обліку. Видобуток 2019 становив: вапняк — 6,8 млн т, мергель — 2,1 млн т, крейда — 1,5 млн т, суглинок — 0,4 млн т, глина — 0,36 млн т. Основними районами поширення г і п с у та а н г і д р и т у є Донецька складчаста споруда та зона сполучення Східно-Європейської платформи Передкарпатського крайового прогину (Придністров’я). Обліковується 47 родовищ (з них 44 — гіпсу), розробляється — 22. Видобуток 2019 становив 1,37 млн. т.

Бурштин

Ресурси бурштину в Україні досить значні, зосереджені на півночі країни, в межах Прип’ятського бурштиноносного олігоценового басейну. Український бурштин за кольоровою гамою є дуже колоритним, відрізняється наявністю різновидів із характерним зеленувато-жовтим відтінком. Державним балансом запасів корисних копалин України враховуються 16 родовищ, 9 з яких розробляються, 2 — дорозвідуються. Сумарні балансові запаси родовищ становлять 1,4 млн кг. Розробляються: Клесівське родовище (ділянка Пугач експлуатується ДП «Бурштин України», ділянка Федорівська — ТОВ «Технобуд»), родовище Володимирець Східний (ТОВ «Центр «Сонячне ремесло»). 2019 сумарний видобуток бурштину при видобуванні та дослідно-промисловій розробці становив 2819 кг. Геологічне вивчення ділянок надр (зокрема дослідно-промислова розробка) проводиться відповідно до наданих спеціальних дозволів в межах Рівненської та Житомирської областей.

Джерела

Звіт Ініціативи прозорості видобувних галузей в України, 2019. Київ : Міжнародний фонд «Відродження», 2019. 90 с.

Література

  1. Власюк Т. О. Металургійна галузь України на світовому ринку: проблеми та пріоритети // Науковий вісник Національної академії статистики, обліку та аудиту. 2016. № 3. С. 91–103.
  2. Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія та перспективи нафтогазовидобування. Львів : Халіков Р. Х., 2019. 302 с.
  3. Полуніна Г. В., Башкірова Г. О., Коваль О. М. та ін. Мінеральні ресурси України. Київ : Державне науково-виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд України», 2020. 270 с.
  4. Попов С. О., Бабец Е. К., Колосов В. О. та ін. Стан і перспективи розвитку залізорудної промисловості України // Збірник наукових праць «Науково-дослідного гірничорудного інституту» Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет». 2015. № 55. С. 12–36.
  5. Україна. 30 років незалежності. Стислий довідник / За ред. д. і. н., проф. Киридон А. М. Київ : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2021. 536 с.
  6. Pivnyak G. G., Shashenko O. M. Innovations and Safety for Coal Mines in Ukraine// Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2015. № 6. P. 118–121.

Див. також

Україна

Хрономаркери економічного розвитку незалежної України

Національне господарство України

Національне господарство України: етапи розвитку

Національне господарство України: основні галузі

Автор

Г. І. Гайко


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
12.04.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶