Успенський собор у Лебедині

Успенський собор у Лебедині. Загальний вигляд із дзвіницею. Фото початку 20 ст.
Загальний вигляд із півдня. Фото початку 20 ст.
Рисунок архітектора К. Сидорова за фото початку 20 ст.

Успе́нський собо́р у Лебедині́втрачений об'єкт архітектурної спадщини, Сумська область, Україна.

Дерев’яна Успенська церква в межах фортеці м. Лебедина відома з другої половини 17 ст. Замість неї на центральному міському майдані 1770 розпочали будувати великий мурований Успенський собор. Завершено й освячено 1797. Він став архітектурною домінантою міста. Композиція собору була унікальною, оскільки поєднувала два традиційні для України типи храмів: хрестовокупольний з тридільним триверхим. У цьому виявився вплив місцевої слобожанської традиції, започаткованої Успенським собором в Охтирці.

План собору — прямокутник з напівкруглими виступами: апсидою зі сходу й контрапсидою із заходу. Чотири пілони поділяли головний об’єм на три нави, середня — набагато ширша й вища за бічні. Пілони за допомогою підпружних арок несли три світлові бані на восьмериках, розміщених на поздовжній осі собору. З них середня була значно вищою, двоярусною, двозаломною. Перехід від підбанного квадрата до восьмерика центральної бані виконано за допомогою конічних пандативів. Три бані оригінально поєднувалися зовні: значно нижчі за центральну бічні бані ніби зрослися з нижнім ярусом центральної, утворивши монолітний об’єм.

В інтер’єрі бічні нави перекривали хрещаті й коробові склепіння. Зовнішній декор витриманий у перехідній стилістиці від бароко до класицизму, із застосуванням пілястр, карнизів, русту, різноманітних за формою наличників. Спершу дахи були укриті ґонтом, його замінили залізом 1811–1814 і тоді ж територію оточили мурованою огорожею з будівлями соборного причту.

У першій половині 19 ст. із заходу перед собором збудували муровану двоярусну дзвіницю типу «четверик на четверику» в стилі класицизму. Її вінчав високий шпиль.

Споруду на початку 1920-х дослідив С. Таранушенко.

Радянська влада закрила собор для богослужінь на початку 1930-х і разом зі дзвіницею знищила вибухівкою (1939.) Битою цеглою вимощували міські вулиці до 1948.

Тепер на цьому місці Центральний сквер із пам’ятником Т. Шевченку, а площа поряд називається Соборною.

Галерея

Література

  1. Таранушенко С. Пам’ятники архітектури Слобожанщини XVII–XVIII віків // Питання історії архітектури та будівельної техніки України. Київ : Держбудвидав УРСР, 1959. С. 44–80.
  2. Вечерський В. Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 2002. С. 300–301.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Успенський собор у Лебедині // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Успенський собор у Лебедині (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
17.11.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶