Архітектурний конкурс
Архітекту́рний ко́нкурс (лат. concursus — змагання) — творче змагання архітекторів з метою виявлення найкращого проектного вирішення сформульованого замовником завдання.
Зміст
Історична довідка
Архітектурні конкурси відомі з доби античності. Увійшли в практику в італійських містах-комунах з 13 ст., поширившись у Європі в добу Відродження. Тоді з’ясовано, що чесно проведений конкурс, без заздалегідь визначеного на корупційній основі переможця, — єдиний спосіб отримати проектне рішення об’єкта архітектури, оптимальне з точки зору функції, конструкції, художнього вирішення та вартості будівництва.
Найвідомішими конкурсами, які вплинули на подальший розвиток європейської та світової архітектури, були:
- конкурс на кращий проект купола церкви Санта-Марія-дель-Фйоре у Флоренції 1418 (виграв Ф. Брунеллескі);
- конкурс на кращий проект світлового ліхтаря (лантерни), що мав увінчувати купол церкви Санта Марія дель Фіоре у Флоренції 1436 (виграв Ф. Брунеллескі);
- Міжнародний конкурс на кращий проект реконструкції історичного центру м. Відня зі створенням ансамблю Рінгштрасе (кільцевого бульвару) 1857–1858 (426 проектів; виграв проект Е. Ван дер Нюля і А. Зікард фон Зікардсбурга);
- конкурс на кращий проект будівлі театру Гранд-опера в Парижі 1860–1861 (виграв Ш. Гарньє);
- конкурс на кращий проект будівлі парламенту в Будапешті 1883 [виграв І. Штейндл (1839–1902; Угорщина];
- міжнародний конкурс на кращий проект будівлі Сіднейської опери 1954–1957 (217 проектів із 32 країн; виграв Й. Утзон).
- загальнонаціональний конкурс на кращий проект м. Бразиліа 1956 (виграв Л. Коста);
- конкурс на кращий проект будівлі Берлінської філармонії 1956–1957 (виграв Г. Шарун);
- міжнародний конкурс на кращий проект будівлі Національного центру мистецтва й культури імені Жоржа Помпіду в Парижі 1970–1971 (681 проект із 49 країн; виграв проект Р. Піано і Р. Роджерса);
- конкурс на кращий проект будівлі Музею С. Ґуґґенгайма в Більбао 1992 (виграв Ф. Гері).
В Україні за проектами, які перемогли на архітектурних конкурсах, збудовано: Київського (Імператорського) університету Святого Володимира будинок (конкурс 1834), Галицького крайового сейму будинок у Львові (міжнародний конкурс 1877), будинок Нової біржі в Одесі (всесвітній конкурс 1891), будівлю театру опери і балету у Львові (конкурс 1895–1896), Музею старожитностей та мистецтва будинок у Києві (конкурс 1896), будівлю театру опери і балету в Києві (міжнародний конкурс 1897), Національного банку будинок у Києві (конкурс 1902), Держпром у Харкові (конкурс 1925), Залізничного вокзалу споруду в Києві (закритий конкурс 1927), Верховної Ради України будинок у Києві (закритий конкурс 1936), повоєнна відбудова Хрещатика [1944–1945, два тури (етапи) конкурсу], Меморіальний комплекс пам’яті жертв Голодомору в Україні (тепер Національний музей Голодомору-геноциду) у м. Києві, 2000–2006 (кілька конкурсів у кілька турів) тощо.
Найвідомішим із конкурсів, проекти якого не реалізовано, але вони відіграли значну деструктивну роль щодо знищення архітектурної спадщини м. Києва, був конкурс на кращий проект будівництва Урядового центру (1934–1936, два тури). Конкурсний проект Храму-пам’ятника у м. Києві на честь 1000-річчя Хрещення Русі Д. Яблонського, який 1990 зайняв перше місце, не був реалізований, але став взірцем для будівництва багатьох храмів в Україні наприкінці 20 – на початку 21 ст.
На зламі 19–20 ст. серед громадськості поширилося переконання, що у конкурсах, здебільшого, беруть участь маловідомі й недосвідчені архітектори, тому краще замовляти проекти знаним майстрам, не марнуючи кошти й час на конкурсне проектування. Виходом із цієї ситуації стало поширення закритих і замовлених конкурсів.
Характеристика
Архітектурні конкурси (місцеві, регіональні, всеукраїнські, міжнародні) проводять для виявлення найкращих архітектурно-планувальних, інженерно-технічних та економічних проектних пропозицій щодо об'єктів архітектури і визначення виконавців проектної документації. Конкурси можуть організовувати також для виявлення найкращої проектної пропозиції щодо забудови конкретних земельних ділянок. Виключно на конкурсній основі здійснюється розроблення проектів об'єктів архітектури, реалізація яких має суттєвий вплив на розвиток і формування забудови населених пунктів, а також об'єктів, які розміщуються в зонах охорони пам'яток або можуть негативно впливати на території і об'єкти природно-заповідного фонду. Необхідність проведення таких конкурсів визначається згідно з вимогами містобудівного законодавства та за рішеннями центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, а також за ініціативою замовників та об'єднань професійних архітекторів
Переможців конкурсів визначає журі, до складу якого повинно входити не менш як дві третини висококваліфікованих фахівців у сфері містобудування та архітектури. Кількість членів журі має бути непарною і, як правило, становити не менше 7 осіб. Рішення журі є остаточним і не може бути змінено, в тому числі й замовником конкурсу. Члени журі не мають права розголошувати будь-які відомості, пов'язані з розглядом проектів і присудженням премій. Учасниками конкурсів не можуть бути члени журі, відповідальний секретар конкурсу, їхні близькі родичі, особи, які готували конкурсну документацію, а також особи, які безпосередньо пов'язані з членами журі виконанням трудових обов'язків. Автор проекту, який переміг у конкурсі, має переважне право на подальше розроблення проектної документації, якщо інше не передбачено умовами конкурсу. Особа, конкурсний проект якої визнано найкращим, користується переважним правом його реалізації.
Види конкурсів
Конкурс може бути відкритим, закритим або замовленим.
Відкритий конкурс проводиться без обмеження кількості учасників, професійний рівень яких відповідає вимогам, встановленим умовами конкурсу.
Закритий конкурс проводиться шляхом запрошення конкретних учасників або їх відбору на умовах, що встановлюються замовником конкурсу. Замовлений конкурс проводиться у формі закритого конкурсу із замовленням проектів на договірних засадах.
Одночасне проведення на одну тему закритого (замовленого) та відкритого конкурсу не допускається. Конкурси всіх видів можуть складатися з одного або двох турів (етапів), що визначається умовами конкурсу. Кількість проектів, автори яких допускаються до участі у другому турі, визначається в умовах конкурсу, але не може бути більшою десяти. Перший тур конкурсу може проводитися за правилами відкритого конкурсу. Другий тур проводиться виключно за правилами закритого або замовленого конкурсу.
Для оперативного пошуку концептуальної ідеї розв'язання складної архітектурної, містобудівної або інженерно-технічної проблеми може бути організовано бліц-конкурс, який проводиться у стислі терміни як закритий або замовлений конкурс на умовах, що встановлюються його замовником.
Порядок проведення конкурсів
Положення про Порядок проведення архітектурних та містобудівних конкурсів затверджено Кабінетом Міністрів України 1999. Дія цього Порядку поширюється на проведення в Україні міжнародних конкурсів у частині, яка не суперечить Переглянутій рекомендації, що стосується міжнародних конкурсів з архітектури і містобудування, прийнятій Генеральною конференцією ЮНЕСКО 27.11.1978. Програми і умови конкурсів складаються за участю Національної спілки архітекторів України або її місцевих організацій. Конкурси проводяться за кошти замовника конкурсу. Інформація про оголошення і результати конкурсу повинна бути оприлюднена у відповідних друкованих засобах масової інформації.
Визначаючи тривалість проведення конкурсу (від дати оголошення до оприлюднення підсумків), його замовник повинен враховувати реальний час, необхідний для підготовки обсягу проектних матеріалів, передбаченого програмою та умовами конкурсу. При цьому тривалість відкритого конкурсу з одного туру повинна бути не меншою чотирьох місяців, а час, що відводиться на розроблення проектів, — не меншим двох місяців; конкурсу з двох турів — не меншим шести місяців, за винятком часу, потрібного для коригування програми між першим і другим туром конкурсу.
Матеріали конкурсних проектів подаються на конкурс анонімно під девізом. Інформація про авторів проекту, а також пропозиції щодо розподілу можливої премії між членами авторського колективу подаються в запечатаному конверті з девізом.
Конкурси всіх видів передбачають встановлення премій їх переможцям. Розмір премій відкритого конкурсу (крім заохочувальних) не може бути нижчим, ніж вартість розроблення проектної або містобудівної документації, адекватної за обсягом конкурсному проекту. Оплата робіт у замовленому конкурсі повинна бути однаковою для всіх учасників, які повністю виконали програму і умови конкурсу. У конкурсі на кращу ідею, концепцію об'єкта архітектури присудження першої премії є обов'язковим. Замовник конкурсу зобов'язаний виплатити всі премії, передбачені умовами конкурсу.
Виставка конкурсних проектів повинна бути відкритою для відвідувачів не менше ніж протягом двох тижнів після оголошення результатів конкурсу. Відвідання виставки має бути безкоштовним. Практикується також громадське обговорення конкурсних проектів, яке проводиться під час їх експонування на виставці. Результати громадського обговорення можуть враховуватися при подальшому проектуванні об'єкта архітектури.
Джерела
- Закон України «Про архітектурну діяльність». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-14#Text
- Постанова Кабінету Міністрів України від 25.11.1999 № 2137 «Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2137-99-%D0%BF#Text
Література
- Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 37.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 225.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Архітектурний конкурс // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Архітектурний конкурс (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.07.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
