Церква Санта-Марія-дель-Фйоре у Флоренції

Це́рква Са́нта–Марі́я–дель–Фйо́ре у Флоре́нції, Флорентійський собор (італ. Cattedrale di Santa Maria del Fiore, Duomo di Firenze) — католицький соборний храм, архітектурна пам’ятка, складник пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, область Тоскана,Італія.

Церква Санта-Марія-дель-Фйоре у Флоренції. Загальний вигляд у панорамі історичного центру міста
Загальний вигляд
Вигляд із дзвіниці
План
Поздовжній розріз

Загальні відомості

Церква стоїть в історичному центрі міста і є складником соборного ансамблю разом із баптистерієм Сан-Джованні 1059–1150 і дзвіницею 1334–1359. Оточена щільною середньоповерховою забудовою. Головним фасадом виходить на невелику Соборну площу. Завдяки високому масивному куполу є головною архітектурною домінантою м. Флоренції.

Історична довідка

Спорудження мурованого готичного (див. Готика) собору на місці малого ранньохристиянського храму Санта-Репарата 4 ст. розпочато 08.09.1296 під керівництвом А. ді Камбіо. Грандіозна тринавова купольна базиліка мала перевершити собори міст-суперниць Флоренції Пізи й Сієни та продемонструвати «велич тосканських народів» (за висловом тодішніх флорентійців). Під час зведення стін нової церкви всередині них залишався старий храм Санта-Репарата, в якому до 1375 тривали богослужіння. 1302 будівельні роботи припинено на 30 років. Із 1334 ними керував Джотто ді Бондоне, за проєктом якого споруджено нижній ярус дзвіниці. 1337–1348 керівником будівництва був А. Пізано, 1349–1370 — Ф. Таленті (1305 — після 1370; тепер Італія). 1364 затверджено остаточний проєкт храму. 1378 завершено перекриття середньої нави, 1380 — бічних нав. 1421 завершено триконхову ротондальну частину споруди, але без купола неймовірної для того часу ширини — 43 м. 1418 оголошено архітектурний конкурс на кращий проєкт купола та будівельної машини, за допомогою якої його можна спорудити. За результатами конкурсу зведення купола доручено Ф. Брунеллескі і Л. Гіберті (останнього 1427 усунуто з огляду на його некомпетентність у технічних питаннях). Купол зведено 1420–1436; собор освячено 25.03.1436 в ім’я Діви Марії «з квіткою». 1438–1439 тут відбувся Флорентійський собор, який проголосив Флорентійську церковну унію 1439. 1436 оголошено конкурс на кращий проєкт вінчального ліхтаря (лантерни), який виграв Ф. Брунеллескі. Ліхтар, що завершив усю споруду, зведено 1446–1461 і собор остаточно освячено 23.04.1461. На той час це був найбільший храм християнського світу. 1502–1515 на південно-східній грані восьмигранного підбанника угорі влаштували аркадну (див. Аркада) галерею, яка своєю мініатюрністю підкреслювала грандіозність собору та його купола. Проте на інших гранях цю галерею не продовжено, оскільки її не схвалив Мікеланджело Буонарроті, зневажливо назвавши «кліткою для цвіркунів». Тому горішню частину підбанника і дотепер не завершено.

1491 у соборі проповідував Дж. Савонарола.

Поліхромну мармурову підлогу виконано 1526–1560. Внутрішню поверхню купола за проєктом Ф. Брунеллескі слід було викласти золотою мозаїкою, проте Великий герцог Козимо І Медічі (1519–1574; тепер Італія) доручив Дж. Вазарі створити там фреску «Страшний суд», що й виконано 1572–1579 за участю Ф. Цуккарі (1539–1609; тепер Італія). Ця невдала композиція зіпсувала сприйняття величного купола в інтер’єрі храму.

Головний західний фасад собору намагалися облаштувати протягом 15–16 ст., але він лишився незавершеним. Його оформлено 1871–1887 у стилі неоготики за результатами міжнародного конкурсу. Тепер це кафедральний собор архієпископа Флоренції, головний католицький храм Тоскани.

Характеристика

Споруда є тринавовою базилікою, перекритою хрестовими нервюрними (див. Нервюра) склепіннями на висоті 45 м (середня нава). До базилікальної частини зі сходу прилягає триконхова (див. Триконх), центром якої є восьмигранна увінчана куполом ротонда. До ротонди з півдня, півночі та сходу прилягають гранчасті екседри ребристої конструкції, які разом із чотирма кутовими пілонами забезпечують стійкість купола. Церква загальною площею 8 300 кв. м завдовжки 166 м, завширшки 95 м. Восьмигранний із подвійною оболонкою купол стрілчастого обрису стоїть на восьмерику завширшки 54,8 м, з великими круглими вікнами у кожній грані. Внутрішня висота купола 90 м, зовнішня, з хрестом — 116,5 м; внутрішня велика діагональ купола — 45,5 м. Три екседри увінчано напівкуполами, які оточено контрфорсами. Усі арки в інтер’єрі мають готичні стрілчасті профілі. Стіни побілено, вікна прикрашено поліхромними вітражами, виконаними 1434–1455 за ескізами Л. Гіберті, Донателло та інших художників. Головний фасад має три портали і три вікна-рози. Фасади виконано з білого та сіро-зеленуватого мармуру і прикрашено скульптурними зображеннями (особливо численними на головному фасаді).

У цьому храмі поховано Ф. Брунеллескі.

Галерея

Значення

Церква Санта-Марія-дель-Фйоре органічно поєднує стилістику італійської готики з ренесансним куполом, що має самодостатню цінність як новаторське архітектурно-інженерне вирішення, яке забезпечило надійність конструкції і згодом вплинуло на створення усіх великих куполів, відомих у світовій архітектурі 16–20 ст. Цей купол має символічне значення — він знаменує початок раннього Відродження на етапі, коли центром формування нової світоглядної і культурної парадигми було м. Флоренція. Споруда з 1982 входить до складу пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Флоренції історичний центр» під № 174.

Література

  1. Walker P. R. The Feud That Sparked the Renaissance: How Brunelleschi and Ghiberti Changed the Art World. New York : William Morrow, 2002. 269 p.
  2. Norwich J. J. Great Architecture of the World. New York : Da Capo Press, 2003. P. 144–145.
  3. Tacconi M. Cathedral and Civic Ritual in Late Medieval and Renaissance Florence: The Service Books of Santa Maria del Fiore. Cambridge : Cambridge University Press, 2005. 357 p.
  4. Вечерський В. В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 138–139.
  5. Ricci M. Il genio di Brunelleschi e la costruzione della Cupola di Santa Maria del Fiore. Livorno : Le Sillabe, 2014. 232 p.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Церква Санта-Марія-дель-Фйоре у Флоренції // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Церква Санта-Марія-дель-Фйоре у Флоренції (дата звернення: 1.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
20.12.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶