(Перенаправлено з Лаврентіївський костел у Жовкві)

Костел Святого Лаврентія в Жовкві

Косте́л Свято́го Лавре́нтія в Жо́вквіпам’ятка архітектури національного значення, Львівська область, Україна.

Загальний вигляд із дзвіницею
Костел святого Лаврентія у м. Жовкві. 2.jpg
Антаблемент фасаду
План
С. Богушович. «Битва під Клушином», 1620
А. Штех. «Битва під Хотином», 1674–1679
М. Альтамонте. «Битва під Віднем», 1690-1694
М. Альтамонте. «Битва під Парканами»,
1690–1694

Загальні відомості

Мурований костел, стоїть на підвищенні неподалік від замку в Жовкві з західного боку центральної міської площі — Вічевої, є її архітектурною домінантою. Оточений мурованою огорожею з брамою 1687. На захід від костелу міститься його мурована дзвіниця, перебудована з башти міських укріплень.

Історична довідка

Парафіяльний костел почали будувати 1606 під керівництвом львівського архітектора П. Щасливого коштом засновника м. Жовкви С. Жолкевського (1547–1620; тепер Україна — Польща). За його задумом, костел мав стати родинною усипальницею. 1610 будівництво продовжив архітектор А. Прихильний, завершивши його 1618 (за ймовірної участі П. Римлянина). Освячено 1623.

1620 львівський художник С. Богушович (Шимон Богуш; 1575–1648; тепер Україна) виконав батальне полотно «Битва під Клушином» розмірами 6 × 7 м, установлене в інтер'єрі костелу для уславлення військових заслуг замовника С. Жолкевського. З аналогічною метою на замовлення Яна ІІІ Собеського художник А. Штех (1635–1697; тепер Німеччина — Польща) 1674–1679 виконав для цього ж інтер’єру батальне полотно «Битва під Хотином» розмірами 6 × 7 м, а М. Альтамонте 1690–1694 — полотна «Битва під Віднем» (8,5 × 8,5 м) та «Битва під Парканами» (8,5 × 10 м). У 17 ст. це були найбільші батальні полотна в Європі (тепер зберігаються у Львівській національній галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького).

У пресбітерії містилися парні надгробки 1630-х у стилі ренесанс з червоного угорського мармуру: С. Жолкевського, Я. Жолкевського (1591–1623; тепер Україна), Р. Жолкевської (1566–1626; тепер Україна) і С. Жолкевської (1590–1634; тепер Україна). Коштом Яна ІІІ Собеського 1692–1693 у пресбітерії встановлено барокові за стилістикою (див. Бароко) надгробки його батька Я. Собеського (1591–1646; тепер Україна) та діда Станіслава Даниловича (1609–1636; тепер Україна) роботи скульптора А. Шлютера (1662–1714; тепер Німеччина — Росія).

В інтер’єрі 1862 встановлено виконані львівським скульптором і реставратором П. Філіппі (1836–1874; тепер Польща) епітафії похованим тут дітям Яна ІІІ Собеського Якубу Людвику (1667–1737; Франція — тепер Україна), Константію Владиславу (1680–1726; тепер Польща — Україна) та онуці Марії-Кароліні (1697–1740; тепер Польща — Україна), а також іншим відомим особам. 1741 костел капітально відремонтовано. Його оновленням і декоруванням інтер’єру 1862–1867 керував П. Філіппі. Нову мармурову підлогу зробили 1881.

1905 консерватори Східної Галичини забезпечили виконання реставраційних робіт, під час яких упорядковано поховання у крипті та встановлено нові мармурові саркофаги (старі цинкові вивезено до м. Кракова).

Костел закрито 1946 і перетворено на склад мінеральних добрив. Оздоблення інтер’єру знищено, скульптурні надгробки розбито, поховання сплюндровано. Батальні полотна врятував Б. Возницький, перемістивши їх до Львівської картинної галереї (тепер Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Г. Возницького).

1989 костел передано у власність громади Римо-католицької церкви.

З 1990 реставраційні роботи виконують польські фахівці коштом Республіки Польщі.

Характеристика

Мурований з каменю та цегли костел хрещатий у плані з гранчастим пресбітерієм і прямокутними у плані іншими раменами під високими двосхилими дахами з трикутними фронтонами на фасадах. Гребінь даху над пресбітерієм вінчає сигнатурка. Під пресбітерієм є поховальна крипта. Обабіч пресбітерія — понижені, двоповерхові, квадратні в плані приміщення двох захристій (ризниць). Вінчає костел сферична баня зі світловим ліхтарем, яка височить над середохрестям на циліндричному світловому підбаннику. Архітектурне вирішення в стилі ренесансу. Фасади розчленовані широкими пілястрами римо-доричного ордера, які підтримують монументальний антаблемент, що оперізує споруду по периметру. В метопах його фризу між тригліфами — горельєфні (див. Горельєф) та барельєфні (див. Барельєф) скульптурні зображення мілітарного характеру та геральдичні (див. Геральдика) композиції. Входи оформлено білокам’яними різьбленими порталами; західний найпишніше декоровано та фланковано горельєфними повнофігурними зображеннями святих, розміщеними в нішах. Інтер’єр насичений ліпним скульптурним декором на склепіннях, пандативах, підпружних арках. Купол декоровано кесонами. У пресбітерії зосереджені скульптурні надгробки. Батальні полотна в дерев’яних позолочених рамах містилися на стінах бічних рамен.

Дзвіниця є восьмигранною триярусною оборонною баштою 1-ї чверті 17 ст., надбудованою ярусом дзвіниці наприкінці 17 ст. Увінчана двоярусною бароковою банею.

Значення

Костел Святого Лаврентія в Жовкві є високохудожнім витвором стилю ренесанс і належить до найкращих пам’яток львівської архітектурної школи доби Відродження. Жовківський костел називали в Польщі «малим Вавелем» (з огляду на значну кількість поховань видатних історичних діячів, особливо пов’язаних з родинами Жолкевських, Даниловичів і Собеських).

Література

  1. Козарський П., Сват Т. Жовква і її святині / Пер. з пол. Жовква : Місіонар, 1999. 168 с.
  2. Вуйцик В. Костел св. Лаврентія // Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін. Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 165.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Костел Святого Лаврентія в Жовкві // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Костел Святого Лаврентія в Жовкві (дата звернення: 27.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
17.01.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України



Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶