Бенедиктинський монастир Святого Іоанна в долині Мюстаїр

Бенедиктинський монастир Святого Іоанна в долині Мюстаїр (фото Joerg Albers)

Бенедикти́нський монасти́р Свято́го Іоа́нна в доли́ні Мюстаї́р (фр. Couvent bénédictin Saint-Jean-des-Sœurs à Müstair; нім. Benediktinerkloster St. Johann in Müstair) — монастир епохи Каролінгів із фресками 9 ст.; пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 1983); Швейцарія.


Бенедиктинський монастир Святого Іоанна в долині Мюстаїр

Країна Швейцарія
Площа 2,036 га
Рік внесення 1983
Критерії (iii)
Інтер'єр церкви Святого Іоанна Хрестителя з фресками й скульптурним зображенням Карла І Великого (фото Rilba)

Загальні відомості

Архітектурний ансамбль монастиря розташований на південному схилі Альп у долині Мюстаїр кантону Граубюнден біля перетину стародавніх гірських шляхів, які монастир мав контролювати. Монастирські споруди є архітектурними акцентами в ландшафті.

Історична довідка

Засновано 775 за наказом Карла І Великого як чоловічий монастир ордену бенедиктинців. У першій половині 12 ст. став жіночим монастирем бенедиктинок. Основні муровані з місцевого каменю споруди (церкву й каплицю) зведено 775, донжон — 960 (перебудовано 1499), дві надбрамні башти — 1500. Фрески в інтер’єрах виконано у два етапи: 9 ст. або 800; 1200. Їх забілено наприкінці 15 ст., відкрито наприкінці 19 ст. Дослідження архітектурно-археологічні та реставрацію виконано 1947–1951.

У 1968 створено благодійний фонд «Pro Kloster Müstair» (відповідає за управління та охорону пам’яток, розробляє та реалізує плани збереження культурної спадщини й виконання археологічних досліджень, а також плани фінансування, комунікації та розвитку). Фонд встановлює річний бюджет, планує і контролює роботи з технічного обслуговування та реставрації.

Характеристика

Станом на 2023 монастирський ансамбль складається з трьох дворів — двох клуатрів (з основними спорудами й двома надбрамними баштами) та прилеглого з заходу чотрикутного двору з господарськими спорудами.

Центральною спорудою є церква Святого Іоанна Хрестителя — прямокутна в плані, зального типу, з п’ятьма апсидами, високими трикутними щипцями на причілках і двосхилим дахом. Первісно мала дерев’яну стелю. 1492 зазнала реконструкції, під час якої її перекрили готичними (див. Готика) нервюрними (див. Нервюра) склепіннями, що спираються на зовнішні стіни та чотири циліндричні стовпи, встановлені в інтер’єрі. Тут зберігся цілісний ансамбль фрескового живопису 9 ст., доповнений фресками від 1200 та орнаментальним живописом на склепіннях від 1492. Фігурні композиції з християнської історії покривають усі стіни церкви у п’ять регістрів (ярусів). Вони виконані в декоративній манері й оригінальній кольоровій гамі з домінуванням барв жовтої та червоної вохри, чорної та білої фарб. В інтер’єрі перед вівтарем встановлено повнофігурне скульптурне зображення Карла І Великого готичної доби.

Неподалік від церкви на монастирському цвинтарі стоїть каплиця Святого Хреста — двоповерховий триконх під двосхилим дахом, призначений для поховальних обрядів із криптою у нижньому приміщенні. Це — найстародавніший точно датований триконховий християнський храм Європи з найстародавнішим на континенті збереженим дерев’яним перекриттям приміщення другого поверху (775 за результатом лабораторного аналізу дендрохронології).

Поряд із церквою з півдня стоїть чотиригранна чотириярусна дзвіниця — найвища споруда ансамблю, а з півночі — триповерхова житлова вежа, перебудована з каролінзького донжона абатисою Кароліною фон Планта 1499. Замикають два монастирські двори дво- і триповерхові корпуси келій.

Значення

Бенедиктинський монастир Святого Іоанна в долині Мюстаїр 1983 включено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під № 269 як найкраще збережений архітектурний ансамбль епохи Каролінгів з найбільшим ансамблем фресок 9 ст. Площа території 2,036 га; буферну зону не визначено (на території довкола монастиря будь-яка нова забудова заборонена законодавством).

Джерело

Couvent bénédictin Saint-Jean-des-Sœurs à Müstair // UNESCO World Heritage Centre. URL: https://whc.unesco.org/en/list/269/

Література

  1. Müller I. Geschichte des Klosters Müstair. Von den Anfängen bis zur Gegenwart. Disentis : Desertina, 1978. 288 p.
  2. Goll J., Exner M., Hirsch S. Müstair. Die mittelalterlichen Wandbilder. 2 aufl. Zürich : Verlag Neue Zürcher Zeitung, 2009. 294 p.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Бенедиктинський монастир Святого Іоанна в долині Мюстаїр // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бенедиктинський монастир Святого Іоанна в долині Мюстаїр (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
20.07.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶