Церква Різдва Богородиці (Георгіївська) в Чернівцях
Це́рква Різдва́ Богоро́диці (Гео́ргіївська) в Чернівця́х — православний храм, пам’ятка архітектури національного значення, Україна.
_%D1%83_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%8F%D1%851.JPG)
_%D1%83_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%8F%D1%852.jpg)
Зміст
Загальні відомості
Мурований храм стоїть на пагорбі над струмком серед лісу на східній околиці міста в урочищі Гореча (колись — окреме село). Є архітектурною домінантою у природному довкіллі. Поряд із церквою в південно-східній частині подвір’я є невелика дерев’яна дзвіниця.
Історична довідка
У 18 ст. церква була соборним храмом місцевого православного монастиря, який виник 1712. 1730 тут збудовано маленьку дерев’яну церкву, дзвіницю, огорожу й келії. Муровану церкву замість дерев’яної зведено 1767 на пожертви духовенства, правителів Молдови, російської імператриці Катерини II. Будували церкву місцеві буковинські майстри, про що свідчать її архітектурний тип, особливості композиції та будівельних конструкцій. Після приєднання регіону до монархії Габсбургів влада 1783 скасувала монастир у Горечі і 1784 церква стала парафіяльною. 1823 її відвідав російський імператор Олександр І. 22.11.1995 тут відновлено чоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці «Гореча» Української православної церкви Московського патріархату. 1999–2000 на території збудовано два житлові корпуси, пізніше — кілька господарських споруд.
Характеристика
Кам’яний потинькований (див. Тиньк) храм витонченої архітектури в стилі бароко належить до типу інкастельованих (пристосованих до оборони). Попри ускладнений план, в основі це двоярусна, тридільна, трибанна, триконхова (див. Триконх) споруда з квадратними в плані основними приміщеннями, традиційно згрупованими вздовж осі захід-схід. До бабинця прилягає притвор із циліндричною вежею, в якій влаштовано дубові кручені сходи на бойову галерею другого ярусу. До східного приміщення прилягає циліндрична апсида. Центральне приміщення (нава) розширено двома екседрами, що прилягають з півдня й півночі. Всередині вони циліндричні, ззовні гранчасті. Всі частини споруди рівновисокі, підведені під спільний карниз. Стіни, товщина яких сягає 1,4 м, прорізано високими вузькими вікнами й розчленовані ззовні пілястрами з пишними капітелями коринфського ордера, що несуть розкріпований (див. Розкріповка) антаблемент, над яким — оборонна галерея з бійницями. Три восьмерики бань з бароковими ярусними завершеннями поставлено над притвором, центральним і вівтарним приміщеннями. Їхні витончені форми надають стрункості силуетові пам’ятки. Апсиду, дві бічні екседри та сходову вежу увінчано своєрідними декоративними верхами у вигляді намету з ліхтариками й маківками. Це дало підстави помилково вважати церкву семиверхою.
Значною своєрідністю відзначається інтер'єр. Бабинець від нави відділяє триаркова аркада. Цим підкреслено глибинно-осьовий принцип розвитку внутрішнього простору. Арки мають трилопатевий обрис, характерний для румунської та молдавської архітектури 17–18 ст. Перехід від четвериків стін основних об’ємів до вузеньких восьмериків трьох верхів здійснено за допомогою системи ярусних перехресних арок, що також характерно для молдавської архітектури. Велику мистецьку цінність має живопис в інтер’єрі, зокрема сюжети «Страшний суд» на західній стіні нави та «Чудо святого Георгія о змії» в притворі. Завдяки останній композиції та наявності бічного вівтаря святого Георгія в літературі зустрічається помилкова назва пам’ятки — Георгіївська церква.
Дерев’яна дзвіниця 18 ст. двоярусна, типу «четверик на четверику», каркасної (див. Каркас) конструкції, накрита наметовим дахом.
Значення
Церква є унікальною пам’яткою буковинської школи мурованої сакральної архітектури, що поєднує характерні риси української та молдавської архітектури зі стилістикою бароко. Водночас це — найпізніший інкастельований храм на теренах України. Як оборонна споруда близька до аналогічних церков Поділля, зокрема до Успенської церкви в Підгайцях.
Додатково
Російський імператор Олександр І під час п’ятиденного перебування на Буковині 1823 пішки прийшов із м. Чернівців до цієї церкви сам, інкогніто. Дорогою через ліс його ледве не загризла собача зграя. Дрючок, яким імператор відбивався від собак, до початку 20 ст. зберігався у храмі як реліквія.
Література
- Вечерський В. Церква Різдва Богородиці (Георгіївська) // Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 282.
- Чеховський І. Чернівці — місто зустрічі культур і релігій. Чернівці : «Місто», 2009. С. 30-32.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Церква Різдва Богородиці (Георгіївська) в Чернівцях // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Церква Різдва Богородиці (Георгіївська) в Чернівцях (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.05.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
