Хрестовоздвиженська церква в Луцьку
Хрестовоздви́женська це́рква в Лу́цьку, Хрестоздви́женська — пам’ятка архітектури національного значення, Волинська область, Україна.
Невелика мурована однобанна церква розташована біля північного в’їзду в історичний центр м. Луцька на вулиці Данила Галицького, 2 і є архітектурним акцентом у забудові. Споруда — це збережена вівтарна частина великого храму, зруйнованого протягом 19 ст.
Історична довідка
Мурована церква належить до комплексу споруд луцького православного Хрестовоздвиженського братства. До нього входить також корпус келій василіянського (див. Василіяни) монастиря. Головний храм братства зведено (за іншими даними — відновлено) 1619–1634 коштом членів братства: одна із засновниць київського братства Гальшка Гулевичівна надала братству 1 000 злотих, із яких 500 пішло на закінчення будівництва храму. Він мав ренесансний характер, а також риси оборонної архітектури: тринавовий, чотиристовпний, триапсидний. Із заходу прилягав квадратний у плані притвор, увінчаний оборонною баштою. Тричастинну композицію храму підкреслюють три бані, поставлені за українською традицією по осі захід-схід. У притворі були сходи, що вели на склепіння. На західному фасаді виділялися два контрфорси, у південно-західному містилися кручені сходи, які вели на оборонну галерею, влаштовану над склепіннями церкви.
1713 комплекс братства став греко-католицьким монастирем Чину Святого Василія Великого (василіяни). Після пожежі 1761 його відбудовано 1774. 1795 церкву повернули православним і вона стала соборною. 1803 споруду зруйнувала пожежа, після чого вона поступово перетворилася на руїну, яку віддали василіянам. 1833 їхній орден скасовано, в колишньому монастирі розміщено ринок, а в руїнах церкви — крамницю. 1864 руїни продано з аукціону як будівельний матеріал і розібрано до вівтаря. Подальшу руйнацію влада заборонила. 1888 на місці колишньої церкви було влаштовано каплицю, а 1890 відбудовано маленький однобанний храм, що включив збережену давню апсиду, прикрашену аркатурним (див. Аркатура) фризом 17 ст. з кілеподібними нішами, типовими для архітектури Волині. У цей же час розмальовано стіни в інтер’єрі (там було і зображення колишньої Хрестовоздвиженської церкви). Кошти на відновлення храму надали російський імператор Олександр ІІІ, котрий відвідав м. Луцьк 27.08.1890 (3 000 карбованців) та Н. Терещенко (2 000 карбованців).
У 1930-х виконано часткову реставрацію пам’ятки за проектом архітектора С. Тимошенка. 1957 в церкві влаштували планетарій, прибудувавши 1964 із заходу двоповерховий корпус для його обслуговування. 1990 рішенням Луцької міської ради всю споруду передано Волинському крайовому братству Андрія Первозваного. З 1992 це храм Української православної церкви Київського патріархату (тепер — Православної церкви України). 2010 завершено ремонт церкви.
Характеристика
Унаслідок руйнувань і перебудов пам’ятка значно змінила первісний вигляд. Тепер вона прямокутна в плані, з напівкруглою апсидою на сході і двоповерховою прибудовою на заході, укріплена двома контрфорсами. Центральну частину вінчає баня без підбанника. У крипті під храмом поховано членів луцького православного Хрестовоздвиженського братства, серед них — Д. Братковського. На північному фасаді вмуровано намогильну плиту луцького бурмистра Г. Посолейковича (дата народження невідома —1569), встановлено меморіальну дошку на честь Гальшки Гулевичівни та зроблено Меморіал у пам’ять членів братства, похованих у крипті церкви.
Значення
Хрестовоздвиженська церква в Луцьку — зразок інкастельованого (пристосованого до оборони) храму, що демонструє вплив дерев’яної церковної архітектури на муровану. У цьому сенсі її аналогом можна вважати Успенську церкву у Львові. Споруда є пам’яткою архітектури національного значення з охоронним № 79. Вона ввійшла до затвердженого урядом Переліку видатних пам’яток історії та культури, які передбачають відтворити. Спеціалісти Інституту Укрпроектреставрація під керівництвом архітектора Є. І. Осадчого (1946–2014; Україна) наприкінці 1990-х опрацювали проект відтворення пам’ятки (не реалізовано).
Галерея
|
Література
- Колосок Б., Метельницький Р. Луцьк. Київ : Будівельник, 1990. 192 с.
- Вечерський В. В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. Київ : Науково-дослідний інститут теорії і історії архітектури і містобудування, 2002. С. 397–398.
- Чень Л. Архітектура монастирів Чину святого Василія Великого в Україні XVII–XX ст. Львів : Львівська політехніка, 2020. С. 71–72.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Хрестовоздвиженська церква в Луцьку // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Хрестовоздвиженська церква в Луцьку (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.10.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
