Церква Святого Юра у Дрогобичі

Церква Святого Юра у Дрогобичі та дзвіниця

Церква Святого Юра у Дрогобичі

Країна Україна
Місце розташування Дрогобич
Площа 0,18 га; площа буферної зони 1,06 га
Рік внесення 2013
Критерії (iii)(iv)
Загальний вигляд церви з південного сходу
Опасання
Іконостас в інтер’єрі
Царські врата іконостасу

Це́рква Свято́го Ю́ра у Дрого́бичіпам’ятка архітектури національного значення, пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Львівська область, Україна.

Історична довідка

Ансамбль має складну історію будівництва, зазнав численних перебудов. Теперішня церква 1657 перевезена до м. Дрогобича з с. Надієва (тепер Калуського району Івано-Франківської область) і поставлена на цьому місці замість попередньої дерев’яної церкви, спаленої під час татарського нападу 1499. Церква у с. Надієві була зведена на зламі 15–16 ст. як тридільний одноверхий храм. У м. Дрогобичі церква зазнала перебудов, які докорінно змінили її вигляд. 1678 перебудовані восьмерик і баня центрального зрубу (нави), прибудовані 2 маленькі криласи обабіч. 1692 і 1708 перебудовано вівтар і влаштовано нові бані. 1711 над бабинцем надбудовано емпору (Введенську каплицю). 1823, 1825, 1833 церкву ремонтували. У 19 ст. розібрали склепіння між бабинцем і емпорою. Інтер’єр прикрашено поліхромними настінними розписами. Стіни центрального зрубу розмальовані 1657–1659, його баня 1678, хори 1691, каплиця (емпора) 1711, бабинець 1714. Іконостас 1657–1659. Дзвіниця збудована 1670, перебудована 1678 та 1711. 1974–1975 здійснено наукову реставрацію церкви і дзвіниці за проєктом архітекторів І. Могитича, Б. Кіндзельського. За радянської влади тут містився історико-краєзнавчий музей. Тепер використовують як діючий храм Української греко-католицької церкви та музейний заклад — відділ дерев’яної архітектури музею «Дрогобиччина».

Характеристика

Дерев'яні церква та дзвіниця стоять на околиці м. Дрогобича на пагорбі над струмком, який впадає у р. Тисменицю. Церковне подвір'я оточене дерев'яною огорожею з брамами і обсаджене по периметру липами та каштанами, вік яких понад 120 років. Їх оточує малоповерхова садибна забудова колишнього передмістя Завізна, де розташована діюча солеварня — одна з найдавніших пам’яток міста. Площа території пам’ятки 0,18 га, буферної зони — 1,06 га.

Ансамбль пам’ятки формують кілька дерев’яних споруд:

  • церква Святого Юра, розташована в центрі церковного подвір’я;
  • дзвіниця в північно-східному куті подвір’я;
  • дерев’яний паркан, укритий ґонтовим дашком, що оточує подвір’я по периметру;
  • 2 брами — в північному та південному пряслах церковної огорожі;
  • місійний хрест у південно-західній частині подвір’я.

Станом на 2020 церква, зведена з дубових брусів, тридільна, трибанна. Складається з широкого квадратного в плані центрального зрубу (нави) з маленькими гранчастими криласами обабіч, а також вужчих гранчастих вівтаря і бабинця. Усі зруби мають нахил стін всередину, завершені масивними бароковими банями на світлових восьмериках. Криласи увінчані маленькими пластичними баньками на восьмеричках. Західна половина церкви до крилосів оточена опасанням у вигляді аркади-галереї на різьблених колонках; така ж аркада оперізує другий ярус бабинця. Східна частина церви має піддашшя на випустах вінців зрубів. Стіни надопасання і верхи покриті ґонтом. Збереглися сліди зовнішніх орнаментальних розписів — на стінах другого ярусу бабинця на галереї. Внутрішній висотно розкритий простір об'єднаний арками-вирізами. В ньому домінує чотириярусний різьблений позолочений іконостас у стилі ренесансу. В інтер'єрі збереглися розписи (становлять історико-мистецьку цінність) та унікальні ікони кінця 16–20 ст.

На південний захід від церкви розташована чотириярусна, квадратна в плані дзвіниця (27 м заввишки), завершена бароковою банею. Вона позначає головний вхід на церковне подвір'я. Має широке опасання внизу й дві аркадні галереї в горішніх ярусах, одна з яких нависає над четвериком дзвіниці як підсябиття — релікт оборонних навісних галерей, назва яких походить від виразу «під себе бити». В архітектурних формах дзвіниці поєднані риси оборонних дерев'яних башт і сакральних споруд.

Значення

Обидві споруди є найціннішими творами галицької архітектурної школи, що утворюють унікальний ансамбль пам'яток архітектури та монументального мистецтва.

21.06.2013 рішенням 37-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО церкву з дзвіницею внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у складі серійної транскордонної номінації «Дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі і України».

Додатково

Місто Дрогобич розміщене в передгір’ї українських Карпат на північній межі етнічної території Бойківщини. Від княжої доби (12–14 ст.) місто було одним із центрів солеваріння на Прикарпатті, що сприяло розвитку Дрогобича як укріпленого міста. Місто мало Магдебурзьке право. До складу м. Дрогобича увійшли історично сформовані передмістя, які й були центрами солеварного промислу. У передмістях південно-західної частини міста збереглися унікальні ансамблі двох дерев’яних церков із дзвіницями 16–17 ст.: Святого Юра в Завізній та Воздвиження Чесного Хреста у Зваричі.

Галерея

Фотографії Вечерського В. В.

Література

  1. Юрченко П. Г. Дерев'яна архітектура України. Київ : Будівельник, 1970. 192 с.
  2. Могитич І. Р. Датування та реконструкція будівельних періодів пам'ятки архітектури XVI–XVIII ст. — церкви св. Юрія у Дрогобичі // Вісник Укрзахідпроектреставрації. 1996. № 5. С. 48–55.
  3. Пам'ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання / Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін.; за ред. Мардера А. П. та Вечерського В. В. Київ : Техніка, 2000. С. 164–165.
  4. Дерев'яні церкви Карпатського регіону України і Польщі. Львів : Компанія Гердан, 2011. С. 14–15.
  5. Wooden tserkvas of the Carpathian region in Poland and Ukraine. Cultural property of the Republic of Poland and Ukraine for inclusion in the World Heritage List. Warszawa : National Heritage Board of Poland, 2011. P. 31–34.
  6. Вечерський В. В. Українська дерев'яна архітектура. Київ : Балтія-Друк, 2013. С. 70–71.
  7. Драган М. Д. Українські деревляні церкви. Генеза і розвій форм: в двох частинах. Харків : Савчук О. О., 2014.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Церква Святого Юра у Дрогобичі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Церква Святого Юра у Дрогобичі (дата звернення: 1.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
02.04.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶