Бернардинський монастир і костел Святої Анни у Вільнюсі
Бернарди́нський монасти́р і косте́л Свято́ї А́́́нни у Ві́льнюсі — архітектурний ансамбль, складник пам'ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — Вільнюса історичний центр (Литва), внесеної 1994 під № 541.
|
Бернардинський монастир і костел Святої Анни у Вільнюсі | |
|---|---|
| Країна | Литва |
| Рік внесення | 1994 |
| Критерії | (iii)(iv)(vi) |
Розташований на межі Старого міста. Входить до системи міських фортифікацій на низькому лівому березі р. Вільні. Архітектурна домінанта міста. Складається зі споруд бернардинського (див. Бернардинці) костелу Святого Франциска Асизького і Святого Бернардина Сієнського, монастирських корпусів, згрупованих довкола клуатру, костелу Святої Анни, каплиці та дзвіниці.
Зміст
Історична довідка
Бернардинський монастир
1469 у м. Вільнюс із м. Кракова (Польща) прибули францисканці, яких зазвичай називали бернардинцями (за іменем реформатора францисканського ордену св. Бернардина Сієнського, 1380–1444; Італія). Ченці спорудили перші дерев’яні: костел Святого Бернардина Сієнського і монастир на місці колишнього поганського капища. Вони згоріли в пожежі 1475.
У 1490 збудовано великий мурований з цегли готичний (див. Готика) костел, що обвалився 1500. Новий костел Святого Франциска Асизького на тому ж місці споруджено 1506–1516. Він потерпів від пожеж 1560, 1564, відбудований 1577–1579. З північного боку до костелу прибудовано муровані з цегли монастирські корпуси. З них більшість скомпоновано довкола прямокутного в плані клуатру, оточеного по периметру двоповерховими аркадними (див. Аркада) галереями. Збудовані в 16 ст. і відтоді неодноразово перебудовані й надбудовані (зокрема відкриті арки аркади згодом замуровані). Костел спалено під час військових дій 1655. Відбудовано 1676 й освячено в ім’я св. Франциска Асизького і св. Бернардина Сієнського.
У 18 ст. інтер’єр оформлено в стилістиці пізнього бароко.
1864 бернардинський монастир скасовано, костел став парафіяльним.
1949 його закрили й передали разом із монастирем Державному художньому інституту Литовської РСР (тепер Вільнюська художня академія). 1992 костел повернули францисканцям й після реставрації 1994 заново освятили. На 2021 більшість монастирських приміщень займає Вільнюська художня академія.
Костел Святої Анни
Мурований костел Святої Анни перед головним фасадом бернардинського костелу збудовано 1495–1500, ймовірно архітектором Н. Ейкінгером із Гданська (тепер Польща). Будівля потерпіла від пожеж 1560, 1564; відновлена 1581. Горіла знову 1610, зазнала руйнувань 1655. Перебудована 1747, 1762. Відбудована 1794 після пожежі. Ремонтні й реставраційні роботи виконували 1824, 1871, 1902–1909, 1969–1972, 2009–2010.
1613 на південь від костелу Святої Анни споруджено каплицю, добудовану 1752. Тоді ж її інтер’єр оформлено в стилі бароко. 1873 за проєктом архітектора М. Чагіна (1823–1909; Росія) до каплиці поруч із костелом Святої Анни прибудовано дзвіницю в стилі неоготики.
Характеристика
Великий (42 × 24 м у плані) бернардинський тринефний костел належить до зального типу з нефами однієї висоти. Зі сходу прилягає рівноширокий середньому нефу пресбітерій, завершений гранчастою апсидою. Середній неф 19 м заввишки перекритий готичними хрестовими нервюрними (див. Нервюра) склепіннями на восьмигранних пілонах. Бічні нефи значно вужчі й перекриті складними чарунковими та сітчастими готичними склепіннями. На всіх фасадах є тонкі контрфорси, між якими влаштовані великі стрілчасті вікна на всю висоту фасадів. Західний фасад, увінчаний бароковим фронтоном, фланкують дві невеликі вежі. На південно-східному куті — гранчаста дзвіниця. Інтер’єр поєднує загальну готичну композицію з бароковим декором численних вівтарів 17–18 ст. Костел є некрополем, де поховано багато видатних людей Литви.
З північного боку до костелу прилягають двоповерхові монастирські корпуси коридорної системи розпланування, скомпоновані довкола прямокутного в плані клуатру, оточеного двоповерховою аркадною галереєю. Коридори й приміщення перекриті хрестовими склепіннями.
Костел Святої Анни невеликий (19 × 9 м) зальний, однонефний, із гранчастим пресбітерієм. Його західний фасад має унікальну композицію з наріжними вежами, двома еркерами, триарковим порталом і провідним декоративним мотивом кілеподібної арки, що переходить у фронтон із вежею, увінчуючи весь фасад. Це визначна пам’ятка пізньої готики, в якій різноманітні профілі всіх декоративних елементів набрано із 33-х типів фасонної цегли місцевого виробництва. Інтер’єр перекрито готичними нервюрними склепіннями й має вівтар у стилі бароко.
Дзвіниця костелу Святої Анни у стилі неоготики належить до типу «четверик на четверику», увінчана цегляним шпилем із чотирма декоративними вежами на кутах.
Значення
Бернардинський монастир і костел Святої Анни у Вільнюсі є шедевром литовської сакральної готики й одним із найвизначніших готичних ансамблів Північно-Східної Європи.
Додатково
У Вільнюсі побутує переказ про те, що 1812 Наполеон І Бонапарт, побачивши костел Святої Анни, сказав: «Якби міг, поставив би на долоню і переніс у Париж».
Література
- Вечерський В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. Київ : АртЕк, 2007. С. 164–165.
- Janonienė R. Bernardinų bažnyčia ir konventas Vilniuje. Vilnius : Aidai, 2010. 512 р.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Бернардинський монастир і костел Святої Анни у Вільнюсі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бернардинський монастир і костел Святої Анни у Вільнюсі (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.03.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
