Вознесенська церква в Коломенському
Вознесе́нська це́рква в Коло́менському (рос. Церковь Вознесения в Коломенском) — православний храм, архітектурна пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, м. Москва.
|
Вознесенська церква в Коломенському | |
|---|---|
| Країна | Росія |
| Місце розташування | Москва |
| Рік внесення | 1994 |
| Критерії | (ii) |
Зміст
Історична довідка
Муровану церкву засновано 1528 на замовлення Великого князя московського Василя ІІІ Івановича як храм, призначений для моління про дарування спадкоємця. Після народження 1530 довгоочікуваного сина — майбутнього Івана IV Грозного храм сприймали як меморативний (присвячений визначній події). Завершену церкву освячено 03.09.1532; святкування за участю великокняжої родини й митрополита Даниїла (бл. 1492 — 1547; тепер Росія) тривало три дні. Церкву збудував архітектор П. Ф. Анібале (Петрок Малой Фрязін; остання чверть 15 ст. — після 1539; тепер Італія), тому вона має риси, властиві архітектурі Італії доби Відродження. У тогочасному літописі зазначено, що шатрове завершення церкви зроблено за зразком дерев’яної споруди і що таких церков раніше не бувало на Русі. Проте дерев’яних шатрових храмів, давніших, ніж Вознесенська церква в Коломенському, науці не відомо, бо дерев’яні шатрові храми виникли під впливом мурованих. Прототипом мурованого шатра Вознесенського храму стала традиційна дерев’яна сінь (балдахін, увінчаний шатром), яку ставили в церкві над місцем сидіння єпископа, великого князя як унаочнення сакрального захисту їх. Первісно монументального живопису в інтер’єрі не було. Церкву ремонтували 1766–1767, 1866–1867, 1873. Реставрацію виконано 1914–1916, 1972–1990, 2001–2007. Церкву заново освячено 08.12.2000. Вона має статус об’єкта культурної спадщини Росії федерального значення, входить до складу музею-заповідника «Коломенське», з 1994 є об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО № 634. Незважаючи на давність вписання пам’ятки до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, вона не має визначеної території та буферної зони, що з боку Росії є порушенням встановлених міжнародних правил утримання таких пам’яток.
Характеристика
Мурований храм стоїть на високому правому березі р. Москви на південній околиці м. Москви в колишньому підмосковному селі Коломенському на території давньої заміської резиденції великих князів, згодом царів московських. Увінчана шатром споруда завдяки висотній композиції є архітектурною домінантою в довкіллі. Навколо розташовані інші пам’ятки архітектури, зокрема надбрамна вежа та дзвіниця.
Церква двоярусна, на низенькому підкліті, перекритому склепінням. Другий ярус — високий хрещатий у плані храм з товстими стінами, маленьким квадратним у плані (8,5×8,5 м) внутрішнім приміщенням, площею 72 кв. м, без вівтарної апсиди. Цей об’єм переходить угорі в масивний світловий восьмерик, увінчаний восьмигранним шатром з глухим ліхтарем, увінчаним хрестом. Загальна висота споруди 62 м. Навколо неї — гульбище у вигляді двоярусної галереї з нижньою аркадою і трьома ґанками зі сходами. Фасади декоровано (див. Декор) із застосуванням ордера архітектурного: пілястрами, віконними наличниками з архівольтами, а також кокошниками, трикутними стрілоподібними елементами, що нагадують готичні (див. Готика) вімперги. Шатро прикрашено сітчастим орнаментом, характерним для італійської архітектури 15–16 ст. Усе це підтверджує авторство зодчого, запрошеного з Італії. Техніка будівництва — цегляне мурування з архітектурними деталям й елементами, виконаними з білого каменю.
Значення
Вознесенська церква в Коломенському започаткувала в архітектурі московської держави новаторський, ренесансний (див. Ренесанс) тип православного храму — вежеподібного, увінчаного замість традиційного купола високим шатром. Його сприймали як храм-пам’ятник, що осіняв (благословляв і надавав духовний захист) вірян. Шатрові церкви поширилися в московській державі з середини 16 ст. і були заборонені патріархом Никоном 1652 як неправославні. Вознесенська церква в Коломенському є найвизначнішим зразком такого храму.
Додатково
Автор цього архітектурного шедевру П. Ф. Анібале 1539 втік у Лівонію, де розповів, що служив великому князю московському з 1528 одинадцять років і той утримував його силою.
Поет Б. Чичибабін у вірші 1973 «Церква в Коломенському» назвав її, розташовану в «самому охвісті Москви», «найсвітлішою церквою Росії».
Джерело
- World Heritage List. Church of the Ascension, Kolomenskoye. https://whc.unesco.org/en/list/634
Література
- Ильин М. Русское шатровое зодчество. Москва : Искусство, 1980. С. 29–42.
- Вагнер Г. Искусство мыслить в камне. Москва : Наука, 1990. С. 176–179.
- История русской архитектуры. Санкт-Петербург : Стройиздат, 1994. С. 194–196.
- Вечерський В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. Київ : АртЕк, 2007. С. 96.
- Баталов А., Беляев Л. Церковь Вознесения в Коломенском. Архитектура, археология, история. Москва : Московский государственный объединённый музей-заповедник, 2013. 204 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Вознесенська церква в Коломенському // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вознесенська церква в Коломенському (дата звернення: 1.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.11.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
