Всіхсвятська церква Києво-Печерської лаври
Всіхсвя́тська це́рква Ки́єво-Пече́рської ла́ври, церква Всіх Святих над Економічною брамою — пам’ятка архітектури національного значення, складник пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, м. Київ, Україна.
Зміст
Загальні відомості
Мурована надбрамна церква фіксує північну межу горішньої території Києво-Печерської лаври, оточеної мурами з баштами. Замикає з півночі економічний проїзд, тому браму в нижньому ярусі церкви називають Економічною (через неї на монастирську територію завозили вантажі господарського призначення). Споруда є архітектурним акцентом в ансамблі лаври.
Історична довідка
Збудована 1696–1698 в монастирському мурі коштом гетьмана І. Мазепи (про це свідчив його герб на північному фасаді). 1718 під час пожежі згоріли всі її дерев’яні конструкції. Відбудована 1718–1727, тоді ж зроблено іконостас і з південного боку прибудовано аркаду.
1904 проведено капітальний ремонт з позолоченням бань. 1906 учні Лаврської іконописної школи під керівництвом художника І. Їжакевича наново розмалювали інтер’єр.
1926 церква стала частиною «Всеукраїнського музейного городка» (тепер Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник).
До 1949 тут зберігали фонди Державного архіву Київської області.
1958–1959 пам’ятку реставровано (див. Реставрація) із заміною дерев’яних конструктивних елементів, бані покрито міддю та позолочено, відновлено декор фасадів.
1968–1973 під керівництвом художника-реставратора І. Дорофієнко (нар. 1934; Україна) досліджено та реставровано стінопис у інтер’єрі (виявлено фрагментарно збережений первісний орнаментальний розпис кінця 17 ст.). 1986–1988 та 1993 виконано реставраційні роботи.
1999 на північному фасаді над аркою брами відновлено герб І. Мазепи.
Характеристика
Церква хрещата в плані, п’ятидільна, п’ятибанна, двоярусна. У першому ярусі — перекритий циліндричним склепінням проїзд із кордегардіями (приміщеннями варти) обабіч, у другому — церква, куди ведуть широкі криті дубові сходи, вхід на які — з чотириколонної аркади. Аркаду перекрито склепінням і накрито двосхилим дахом з фронтоном на причілку. Усі рамена рівнораменного просторового хреста гранчасті; їхні фасади вирішено однаково: наріжники акцентовані масивними пілястрами з численними горизонтальними гуртами, стіни завершено карнизом. Вікна видовжених пропорцій фланковані напівколонками, над якими — трикутні розірвані сандрики. Нижче вікон проходить ярус багатоуступчастих ніш різної конфігурації. Характерні капітелі пілястр з волютами, оберненими вгору. Важливим декоративним акцентом є фігурний фронтон аркади з рослинним ліпленням барокового характеру. Фасади потиньковано й побілено. Завершують храм двоярусні бані на світлових підбанниках. Середня значно більша й вища, ніж бічні, що сприяє композиційній єдності центричної споруди.
В інтер’єрі домінує висотно розкритий простір центральної дільниці. Тут використано традиційний прийом української народної архітектури — залом. Збереглися клейові кінця 17 ст. та олійні 1906 сюжетні й орнаментальні розписи. В інтер’єрі — багатоярусний різьблений із липи позолочений іконостас у стилі раннього бароко.
Низка ікон («Образи мучеників», «Володимир» і «Костянтин» та ін.) належать пензлю художника А. Галика.
Значення
Всіхсвятська церква є однією з найвизначніших пам’яток української архітектури оригінального національного стилю, за яким закріпилося найменування українське бароко. Вона репрезентує хронологічний етап найвищого розквіту стилю — бароко мазепинське. Тепер належить до Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника як музейний об’єкт і в його складі від 1989 є пам’яткою всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Додатково
Церква зображена серед інших найвизначніших фундацій І. Мазепи на мідьориті (1706) І. Мигури (дата нар. невідома — після 1712; тепер Україна).
Відомий малюнок Т. Шевченка, виконаний у травні — вересні 1846, що зображує Всіхсвятську церкву з півдня, містить у лівому нижньому куті підпис «Михаилъ Сажинъ». Його зроблено олівцем і закомпоновано в горішню балку (поруччя) балюстради. Це виглядає як автограф справжнього автора графічного твору. Казус пояснюють не тільки тісною співпрацею Т. Шевченка з художником М. Сажиним (1818–1887; тепер Російська Федерація) щодо змальовування пам’яток за завданням Київської археографічної комісії, а й намаганням урятувати від конфіскації жандармами графічні роботи Т. Шевченка після його арешту 17.04.1847. Тоді йому допомагали кілька людей, серед них і М. Сажин, котрий підписав своїм іменем низку Шевченкових робіт, які завдяки цьому не було втрачено.
Література
- Вечерський В. Всіхсвятська церква Києво-Печерської лаври // Мистецтво України : в 5 т. Київ : Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. С. 395.
- Вечерський В. В., Годованюк О. М., Тиманович Є. В. та ін. Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. Київ : Техніка, 2000. С. 26–27.
- Звід пам’яток історії та культури України : у 28 т. Київ : Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2011. Кн. 1. Ч. 3. С. 1320–1323.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Всіхсвятська церква Києво-Печерської лаври // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Всіхсвятська церква Києво-Печерської лаври (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.08.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
