Будівля міського театру в Чернівцях
Буді́вля місько́го теа́тру в Чернівця́х — пам’ятка архітектури національного значення, Україна.
Зміст
Загальні відомості
Будівля театру міститься в історичному центрі міста. Як архітектурна домінанта замикає перспективу Театрального майдану, чий архітектурний ансамбль на початку 20 ст. завдяки будівлі театру отримав завершений вигляд. Задля надання будівлі більшої монументальності було застосовано рідкісний прийом у містобудуванні: площина майдану значно понижена щодо майданчика, на якому стоїть театр.
Історична довідка
1897 у м. Чернівцях створили Театральну комісію, яка мала опікуватися питаннями будівництва нового міського театру. Вона відмовилася від проведення архітектурного конкурсу на кращий проект театру, справедливо зазначивши, що в конкурсах, здебільшого, беруть участь маловідомі й недосвідчені архітектори. Натомість після відвідання щойно збудованих театрів у кількох містах Австро-Угорської імперії комісія вирішила замовити проект віденському архітектурному бюро Ф. Фельнера і Г. Гельмера, за проектами яких на той час було збудовано 43 театри в різних країнах Європи. В укладеній угоді вартість проекту визначена 1 400 крон; термін будівництва — два роки; архітектурне бюро визначено будівельним підрядником. 1900 Ф. Фельнер прибув до м. Чернівців, де разом з Театральною комісією обрав земельну ділянку для спорудження театру на Елізабетпляц (площа Єлизавети, тепер — Театральна). Тоді тут містилися склади австрійського військового відомства, тож справу відведення земельної ділянки для спорудження театру мав вирішити уряд у м. Відні. Оскільки рішення забарилося, то розроблений 1900 проект театру для м. Чернівців Ф. Фельнер і Г. Гельмер реалізували 1901–1902 у м. Фюрті (тепер федеральна земля Баварія, Німеччина). Рішення про відведення земельної ділянки для будівництва театру в м. Чернівцях на Елізабетпляц ухвалено 04.01.1902. У травні 1902 віденські архітектори доопрацювали попередній проект, який реалізовувався у м. Фюрті, й надіслати його до Чернівців. Проект підтримали міська влада й експерти, проте зажадали внести зміни: місткість глядацького залу збільшили з 700 до 813 місць (тепер – 616 місць), відповідно й загальна вартість будівництва зросла до 600 000 крон. З цієї суми авторський гонорар архітекторів становив 30 000 крон (5 % від загальної кошторисної вартості). 30.05.1904 архітектор Г. Гельмер прибув до м. Чернівців для затвердження робочих креслеників скоригованого проекту.
Будівництво виконало бюро Ф. Фельнера і Г. Гельмера: перший камінь закладено 01.08.1904, а перша вистава у щойно збудованому театрі відбулася 03.10.1905; термін будівництва становив 14 місяців.
1907 перед фасадом установили пам’ятник Ф. Шиллеру (не збережено). На його місці 1940–1941 стояв пам’ятник В. Леніну (не збережено). 1954 театр названо на честь О. Кобилянської, 1980 перед фасадом установлено їй бронзовий пам’ятник. 1977–1980 виконано реставрацію театру. Тепер це Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської.
Характеристика
Будівля чернівецького театру вирішена в перехідному стилі від віденського необароко до сецесії (віденського модерну). Вона має композицію, характерну для малих театрів пізнього етапу творчості Ф. Фельнера і Г. Гельмера. У плані це видовжений прямокутник, розділений на три послідовно розташовані функціональні зони: вестибюльну, глядачевий зал і сценічну.
Вестибюльна група компактна; над нею, як і у театрі м. Фюрта, височить головна домінанта — пластична чотиригранна баня зі шпилем. Натомість невисока сценічна коробка та зал накриті простими двосхилими дахами, які не відіграють значної ролі в загальній композиції. Площини фасадів мають виступи ризалітів, їх прикрашають розвинені віконні наличники з масивними сандриками, а також декоративне скульптурне ліплення у техніках барельєфу та горельєфу. Портал прикрашає зображення Мельпомени, над фасадними вікнами — барельєфні портрети В. Шекспіра і В. Р. Вагнера. У круглих нішах ризалітів поставлені погруддя видатних композиторів і драматургів: Л. ван Бетховена, Ф. Й. Гайдна, Й. В. Гете, Т. Шевченка (встановлено після 1945), В. А. Моцарта, Ф. Шіллера, Ф. П. Шуберта, О. Пушкіна (встановлено після 1945). Основним мотивом головного фасаду є центральний ризаліт з арковим вікном, над яким — масивний фронтон, увінчаний скульптурною композицією. Ризаліт фланкують спарені колони великого композитного ордера, які надають будівлі монументального вигляду. Крім того, головний фасад прикрашають пластично активні горельєфні композиції над входом і бічними вікнами. Інтер’єри вирішені в стилістиці рококо з домінуванням трьох кольорів: білого кольору стін, темно-червоної обивки крісел і драпіровок та позолочених елементів декору. Характерною є закручена форма сходів, що ведуть на другий ярус.
Значення
Театр у Чернівцях знаменує стилістичний поворот в архітектурі театрів від історизму до сецесії, до значно раціональніших функціональних і просторових вирішень. Це характерно для пізнього етапу творчості Ф. Фельнера і Г. Гельмера. Мотиви, застосовані у двох театрах (у Фюрті й Чернівцях), їхні автори широко використали при проектуванні інших театрів – у містах Торуні (Німецький міський театр, тепер Куявсько-Поморське воєводство, Польща), Клужі (Угорський національний театр, тепер Клуж-Напока, Румунія), Клагенфурті (земля Каринтія, Австрія).
Додатково
Історія будівництва театрів у містах Фюрті й Чернівцях тісно пов’язана. Попри велику кількість запроектованих і збудованих театрів, Ф. Фельнер і Г. Гельмер ніколи не застосовували повторно один і той самий проект. Винятком стали тільки ці два театри як наслідок бюрократичної неповороткості влади при виділенні земельної ділянки для спорудження чернівецького театру. Оскільки весь 1901 для будівництва у м. Чернівцях був змарнований, то чернівецький проект реалізували у м. Фюрті. Тамтешній міський театр (1901–1902) не відрізняється від чернівецького.
Проектуючи 1905 на замовлення галицьких українців Руський театр у Львові (Ruthenisches Theater in Lemberg), Ф. Фельнер і Г. Гельмер звернулися до загальної композиційної побудови чернівецького театру, але запропонували активніший силует (проект не реалізовано).
Цитата
Закладна грамота Чернівецького театру від 03.10.1905 закінчувалася такими словами:
«Нехай цей театр служить справжнім храмом істинного мистецтва і культурним центром для всіх національностей і віросповідань, для усіх мешканців міста і села.»(Цит за вид.: Проскуряков В. Феномен архітектури міського театру в Чернівцях // Архітектурна спадщина Чернівців австрійської доби: Матеріали міжнародної наукової конференції. Чернівці : Золоті литаври, 2003. С. 157).
Література
- Вечерський В. Українські театральні будівлі віденських архітекторів Ф. Фельнера і Г. Гельмера: історико-архітектурний контекст // Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. Вип. 4. Київ : Фенікс, 2008. С. 51–92.
- Вечерський В., Скібіцька Т., Сердюк О. Історико-містобудівні дослідження Чернівців / За ред. Вечерського В. Київ : Фенікс, 2008. 106 с.
- Біленкова С. Архітектура Чернівців ХІХ – першої половини ХХ століття. Чернівці : Видавничий дім «Букрек», 2009. С. 44.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Будівля міського театру в Чернівцях // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Будівля міського театру в Чернівцях (дата звернення: 1.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.12.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
